WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Право власності в об'єктивному і суб'єктивному розумінні - Реферат

Право власності в об'єктивному і суб'єктивному розумінні - Реферат


Реферат
на тему:
"Право власності в об'єктивному
та суб'єктивному розумінні"
План
1. Основні права власності.
2. Реформування власності в Україні.
3. Власність та економіка.
1. Основні права власності.
У поняття "власність" люди часто вкладають різний зміст. Річ у тім, що це поняття надзвичайно містке. Воно має багато відтінків, або аспектів: юридичний, економічний, історичний. Коли цим поняттям оперує правник, його, зрозуміло, цікавить передусім правовий бік власності. Історик розглядає особливості інституту власності у різних країнах у різні епохи. Економіст аналізує власність насамперед із позиції того, якою мірою вона сприяє ефективному використанню обмежених ресурсів, як впливає на координацію економічної діяльності.
Нерідко замість терміна "власність" вживають інший - "при-власнення". Привласнення благ людьми означає, що окремий індивід,
група людей або ж держава мають право володіти конкретними благами, розпоряджатися ними і використовувати їх. Отже, власність - це сукупність прав окремої людини, групи людей, держави щодо володіння, розпорядження та використання конкретних благ. У цьому визначенні відображені лише найголовніші права, що випливають із власності. Власність породжує й інші права, наприклад право відповідальності.
Основні права власності такі:
1) право володіння, тобто виключний фізичний контроль над річчю;
2) право користування - особисте використання речі;
3) право управління (розпорядження) - прийняття власником рішення про те, хто і як може використовувати річ;
4) право на доход або від попереднього власного використання речі, або від дозволу іншим особам користуватися нею;
5) право на відчуження, споживання, марнотратство, зміну або знищення речі;
6) право на захист від експропріації речі;
7) право на передання речі у тимчасове користування або назавжди;
8) право на безстроковість: річ належить власникові доти, доки він існує. Якщо власником є фізична особа (а не фірма, наприклад), то після його смерті річ успадковується;
9) право заборони шкідливого використання речі;
10) право відповідальності: можливість відчуження речі у разі потреби сплати боргів;
11) право на відновлення порушених за якихось обставин прав власника.
Уся ця сукупність прав породжена і розвивалася інститутом приватної власності. У країнах, де цей інститут перестає існувати, як це було у комуністичних країнах, права власності належать не правовій державі. Тому для України нині важливим завданням є побу-това правової держави, відновлення інституту приватної власності, це неможливо зробити без гарантії держави на реалізацію усіх основних прав власності.
2. Реформування права власності.
В Україні відновлення інституту приватної власності започатковано ухваленням Закону "Про власність" у лютому 1991 р. Цей закон офіційно визнав можливість співіснування у вітчизняній економіці поряд із державною власністю на матеріальні ресурси також приватної та колективної власності. Він дозволив використання приватними особами та недержавними фірмами найманої робочої сили з метою отримання прибутку. Згідно з цим законом, у межах державної власності розрізняють загальнодержавну власність та власність адміністративно-територіальних одиниць - комунальну власність. Суб'єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України. До об'єктів загальнодержавної власності належать, зокрема, майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ, оборонні об'єкти, єдина енергетична система, системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення, кошти республіканського бюджету, Національний банк України, майно вищих і середніх спеціальних державних навчальних закладів, майно державних підприємств тощо.
Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-тери-торіальні одиниці в особі Рад народних депутатів різних рівнів. Об'єктами комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад та утворюваних
ними органів, кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства, майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування, місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації тощо.
Закон окремо виділив право інтелектуальної власності, що має важливе значення для стимулювання науково-технічного прогресу в Україні. Адже у більшості країн інтелектуальна власність, основним об'єктом якої є інформація, - це одна з основних форм національного багатства. Суб'єктами права інтелектуальної власності в Україні визнаються громадяни, юридичні особи та держава, а до об'єктів цієї форми власності належать відкриття, винаходи, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, результати науково-дослідних робіт тощо.
Конституція України закріпила державний захист прав усіх суб'єктів права власності й господарювання. Згідно з Конституцією України, всі суб'єкти права власності рівні перед законом.
3. Власність та економіка.
Законодавчий захист в Україні плюралізму Власність форм власності, зокрема на економічні ресурси, започаткував відновлення інституту приватної власності та побудову
Loading...

 
 

Цікаве