WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Право власності - Реферат

Право власності - Реферат

передбачала приватизацію окремих об'єктів із залученням іноземних інвестицій заміжнародними договорами України (п. 4)1. Приватизацію таких підприємств, що належать до групи Г, запропоновано здійснювати шляхом продажу пакетів акцій підприємств відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок продажу пакетів акцій підприємств, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України", яку запропоновано розробити Фонду державного майна. Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольному комітету, Міністерству юстиції та Мінекономіки України.
Деякі об'єкти в Україні не можуть належати на праві власності іноземним громадянам та особам без громадянства. Це випливає зі змісту законодавства України чи безпосередньо встановлюється його нормами. Так, ст. 9 Закону України "Про власність" зазначає, що виключно народові України на праві власності належать: земля, її надра, повітряний та водний простір, інші природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. У цьому ж Законі вказано, що іноземним громадянам та особам без громадянства земельні ділянки у власність не передаються (ч. З ст. 11). Інші нормативні акти також містять це положення, наприклад, ст. 6 Земельного кодексу України2. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 p., дозволяючи іноземним інвесторам придбання прямо не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, в т. ч. будинків, квартир, приміщень, обладнання, транспортних засобів та інших об'єктів власності способом прямого одержання майна та майнових комплексів або у формі акцій, облігацій та інших цінних паперів, виключає з цього переліку земельні ділянки (п. З ст. 4).
Проте окремими підзаконними актами, а саме Указом Президента України "Про приватизацію автозаправних станцій, що реалізують паливно-мастильні матеріали виключно населенню" від 29 грудня 1993 р.1 допускалося, що іноземні громадяни та особи без громадянства мають право на приватизацію автозаправних станцій та земельних ділянок. Інший акт - Указ Президента України "Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва" від 14 жовтня 1993 р.2 (втратив чинність на підставі Указу Президента № 591/99 від 28 травня 1999 р.) також передбачав можливість приватизації земельних ділянок іноземними громадянами та особами без громадянства. Норми цих актів суперечили, а діючі сьогодні суперечать законодавству України, зокрема Указу Президента України "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" від 19 січня 1999 р. Згідно з його нормами покупцями земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна, в т. ч. об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, приватизовані (відчужені) відповідно до законодавства України, можуть бути тільки громадяни України - суб'єкти підприємницької діяльності чи юридичні особи України3.
Законодавством України встановлено, що земля може надаватися іноземним суб'єктам права у користування. Так, у постійне користування (без заздалегідь установленого строку) земля надається радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям за участю україн-ських та іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.
Відповідно до Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 р. орендарями землі в Україні, тобто суб'єктами строкового, платного володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для здійснення підприємницької та іншої діяльності, можуть бути міжнародні об'єднання та організації, іноземні держави, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства. Орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, вказаним Законом України "Про оренду землі" та іншими законами України за договором оренди землі. Строк дії цього договору не повинен перевищувати п'ятдесяти років. Його істотні умови визначені в Законі "Про оренду землі". У зазначених нормативно-правових актах врегульовані питання, пов'язані з порядком та умовами укладення й дії договору оренди, орендної плати, права та обов'язки орендодавців та орендарів, захист їх прав. Договори про оренду землі реєструються відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 1998 p.1
Виключна користування землею іноземним суб'єктам дозволяється в більшості країн СНД (Азербайджан, Киргизстан, Узбекистан, Україна та ін.). Водночас законодавство Естонії передбачає можливість володіння землею іноземними суб'єктами права.
Відповідно до Кодексу України "Про надра" не передаються у власність іноземним суб'єктам права й надра України. Проте вони можуть надаватися у постійне чи тимчасове користування з певною метою, наприклад, для геологічного вивчення, в т. ч. для дослідно-промислового розроблення ро-довищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин і т. ін.
Згідно зі ст. 68 Кодексу 8 червня 1998 р. Кабінет Міністрів України затвердив Положення про порядок організації та проведення міжнародних конкурсів (тендерів) на укладання контрактів на користування надрами. Іноземним юридичним та фізичним особам надра в користування надаються на конкурсній основі на підставі угод (контрактів) з урахуванням вимог законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, Кодексу України "Про надра", інших актів законодавства. Правовою підставою користування надрами є ліцензія, видана на підставі контракту. У Положенні вказано, що об'єктами тендерів на укладання контрактів на користування надрами можуть бути, по-перше, окремі ділянки надр, у т. ч. континентального шель-фу і виключної (морської) економічної зони України; по-друге, конкретні родовища, окремі їх поклади або частини родовища корисних копалин; по-третє, техногенні родовища корисних копалин; по-четверте, об'єкти будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у т. ч. споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод.
У користування можуть надаватися окремі ділянки надр, у т. ч. континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України, родовища корисних копалин або їх частини як загальнодержавного, так і місцевого значення, зокрема й техногенні родовища. Порядок надання частини надр користувачам на території України визначається Положенням про порядок надання гірничих відводів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 p.1
Загалом питання, пов'язані з наданням природних ресурсів у користування, є компетенцією приймаючої сторони. Це випливає з Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1962 р. "Про
Loading...

 
 

Цікаве