WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Цивільно-правовий захист права власності - Курсова робота

Цивільно-правовий захист права власності - Курсова робота

користуватись річчю), а й права власника, оскільки у наймача з"явиться можливість виконати свої обов"язки перед наймодавцем (власником) - повернути майно, яке йому було надане у тимчасове користування.
На ці позови (пред"явлені законними володільцями чужого майна - наймачами, підрядчиками, охоронцями тощо) поширюються розгшлянуті вище норми, що містяться у ст. 145 - 148 ЦК України.
4. Інші засоби цивільно - правового захисту права власності.
І віндикаційний, і негаторний позови належать до позовів речо-вого характеру. Ці засоби захисту у своїй основі мають речові правовідносини, які складаються між власником і всіма іншими особами. Зміст цих правовідносин зводиться до того, що власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном.
Але захист права власності здійснюється не тільки зазначеними засобами. Не завжди може власник пред"являти віндикаційний позов, коли він втратив володіння річчю. Якщо речі у незаконного володільця вже немає, не можна і вимагати її повернення, а у певних випадках (ст. 145 ЦК України) річ взагалі не може бути витребувана у добросовісного набувача.
Проте, це не означає, що власник у цих випадках ніяк не може захистити свої інтереси. Він може використати зобов"язально-правові засоби захисту права власності. Так, коли власник, наприк-лад, передав майно на підставі договору майнового найму іншій особі, а наймач продав це майно набувачу, що не знав і не міг знати, що купує річ не у власника (добросовісний набувач), власник, як за-значилось вище, не може витребувати своє майно від такого набува-ча (ст.145 ЦК України). Але він може від наймача, як сторони у договорі майнового найму, вимагати відшкодування завданих йому невиконанням договору збитків на підставі ст. ст. 203, 256 ЦК України. Тут вимоги власника випливають із зобов"язальних відносин, які виникли між ним і наймачем на підставі договору.
Власник може і не перебувати у договірних відносинах з осо-бою, яка володіє його річчю. Наприклад, хтось украв у власника річ, але на момент розгляду справи у суді у здодія цієї речі вже немає. Тут власник знов таки може використати зобов"язально правові засоби захисту. Він може на підставі ст.440 ЦК України вимагати відшкодування заподіяної йому шкоди.
У певних випадках вимогу до незаконного володільця його річчю власник може обгрунтувати, виходячи із ст. 469 ЦК України, яка регламентує зобов"язання, що виникають з безпідставного збагачення.
Крім зазначених засобів, охороні, зміцненню і розвитку власності громадян, а також колективної і державної власності слу-жить вся системацивільно-правових норм і, зокрема, норми, які ре-гулюють порядок виконання та наслідки невиконання договорів.
Висновки.
В даній курсовій роботі, тема якої "Цивільно-правовий захист права власності", ми розглянули слідуючі питання: витребування майна власником з чужого незаконного володіння; витребуваня цінних паперів на пред"явника; захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння; інші засоби цивільно-правового захисту права власності. Висвітливши ці питання в даній курсовій роботі і давши визначення окремим поняттям можна зробити висновки про значення захисту права власності.
Захисту права власності наш законодавець завжди приділяв ве-лику увагу, оскільки власність громадян, колективна та державна власність є основою розвитку Української держави. Отже, коли здійснюється захист зазначених форм власності, йдеться, по суті, про захист осонов нашого суспільства, Необхідність всебічного за-хисту власності громадян зумовлюється ще й тим, що вона безпосередньо має задовольняти їхні матеріальні та культурні потреби.
Переважна більшість громадян виконують свої конституційні обов"язки: берегти і зміцнювати колективну та державну власність, поважати права та інтереси інших громадян, у тому числі їх право власності. Однак є ще багато осіб, які порушують зазначені обов"язки. До них застосовуються не тільки засоби виховного характеру, а й примусу.
Значне місце в Законі України про власність посідають норми, які передбачають гарантії та захист права власності. В осоновному це цивільно-правові норми, які мають бути підставою для дальшого вдосконалення саме цивільно-правового захисту права власності.
Слід підкреслити, що на захист права власності спрямовані норми не тільки цивільного, а й інших галузей права, зокрема кримінального, адміністративного, трудового тощо.
Цивільно-правовий захист права власності здійснюється своїми особливими методами відмінними від кримінально- та адміністративно-правових. Цивільно-правовий захист крім загальної мети для всіх методів захисту права власності - виховання громадян у дусі дбайливого ставлення до власності - переслідує ще й особливі цілі, властиві саме цивільно-правовим методам захисту. Такою специфічною метою є прагнення відновити порушені права, попередній майновий стан особи, права якої порушено.
Якщо у власника вкрадено річ, він може пред"явити позов про її витребування. Коли хтось заважає власнику користуватися своєю річчю, він може пред"явити позов про усунення перешкод у користуванні нею. Якщо власник не може витребувати з якихось причин річ, що вийшла з його володіння, він може при наявності певних умов вимагати відшкодування завданих йому збитків і таким чином відновити свій попередній майновий стан. Отже, в усіх цих випадках йдеться про відновлення попереднього майнового стану особи, права якої порушено.
У цій галузі права розглянуті лише позови "речового" характе-ру, спрямованя на захист права власності, які на відміну від зо-бов"язально правових характеризуються перед усім тим, що власник не перебуває з порушником його прав у договірних чи інших зо-бов"язальних правовідносинах.
Список використаних першоджерел.
1. Цивільне право: навч. посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. А.О. Підопригора, Д.В. Боборова та ін. - К.: Вентурі., 1997р. - 544с.
2. Цивільний Кодекс Української РСР. Затверджений законом від 18 липня 1963 року. Офіційний текст із змінами та доповненнями за станом на 4 березня 1996 року // Кодекс України. - 1996. №2.
3. Цивільне право. Частина перша. К.: Вентурі, 1997р.
4. Калмиков Ю.Х. Вопросьі применения гражданско-правовьіх норм. - Саратов., 1976.
5. Гражданское право. Ч. 1. - М.: Тейс, 1996р.
Loading...

 
 

Цікаве