WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридична та фактичні конституції - Курсова робота

Юридична та фактичні конституції - Курсова робота

порядком".
o всі конституції в тій чи іншій формі закріплюють інститути приватної власності.
o в конституціях, як правило, відтворюються і закріплюються основні принципи теорії поділу влади. В деяких конституціях (італійська, французька, німецька) концепція поділу влад не виражена семантично точно, вона як би мається на увазі, з неї виходять. В інших (американська, датська, японська) принципи поділу влад чітко сформульовані у відповідних статтях. Принцип поділу влади, доповнений "системою стримувань і противаг", покладений в основу американською конституцією.
o всі конституції встановлюють і закріплюють форму правління відповідної держави - республіку чи монархію. Конституційні приписи з цього питання можуть бути різними, але вони завжди містяться в тексті основного закону. Так, ст. 4 (Глава ІV) конституції США нічого не говорить про форму правління всього союзу, але закріплює республіканську форму правління для штатів: "Сполучені Штати гарантують кожному штату в дійсному Союзі республіканську форму правління...".
o конституції встановлюють і закріплюють форму державного устрою -унітаризм чи федерацію, хоча в самому тексті основного закону можуть бути відсутні прямі приписи про це (Франція, Японія). У цьому випадку як би передбачається, що самоумовчання про форму державного устрою є констатацією унітаризму як найбільш розповсюдженого способу національно-політичної організації території країни.
o всі конституції в тій чи іншій формі проголошують і встановлюють демократичнісвободи громадян або підданих.
ІІІ. СУТНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ І ФАКТИЧНОЇ КОНСТИТУЦІЙ
Як приклад наявності суперечностей між юридичною і фактичною конституцією досить взяти за приклад Конституцію СРСР 1977 р.
Право на свободу пересування було суттєво обмежено через існування інституту прописки і різноманітними перешкодами при виїзді за кордон.
Також варто згадати і про ст. 28 Конституції СРСР, яка передбачала норму щодо "підтримки боротьби народів за національне визволення". Історія свідчить про протилежне. Одним з приписів Конституції СРСР, що носив чистий декларативний характер, містився в ст. 72. Дана стаття закріплювала право кожної союзної республіки вільного виходу зі складу Радянського Союзу.
Аналогічна ситуація складається і зі ст. 29 цієї конституції. Відносини СРСР з іншими державами будувалися далеко не на додержанні принципу суверенної рівності. Характерні риси васалів СРСР були притаманні багатьом державам світу у другій половині ХХ ст. (НДР, Румунія тощо). Те саме можна сказати і про конституційну норму, яка передбачала права народів розпоряджатися своєю долею.
Ст. 46 Конституції СРСР надавала право громадянам СРСР користуватися досягненнями культури шляхом загальнодоступністю цінностей вітчизняної та світової культури. Враховуючи наявність цензури і обов'язкової ідеології, невиконання цього конституційного припису носило постійних характер, за реалізацію якого для особи могла настати кримінальна відповідальність.
Але, говорити про те, що Конституція СРСР не була фактичною за своєю суттю, було б неправильно. З юридичної точки зору більшість статей діяли. Наприклад, ст. 50 гарантувала громадянам свободи слова, друку, зборів, мітингів. Фактично даного права (у порівнянні з країнами Західної Європи та США) громадяни СРСР не мали. Але ці права гарантувалися громадянам СРСР лише в тому випадку, якщо реалізація відбувалася "відповідно до інтересів народу і з метою зміцнення та розвитку соціалістичного ладу".
Конституція як основний закон життя держави має різні грані. Вона закріплює основи суспільного і державного устрою і регламентує усі відносини, зв'язані з правами, волями й обов'язками громадян. І люди по-різному сприймають права й обов'язки. Причому в грамотних, високо утворених громадян і людей, не обтяжених утворенням, бачення проблем відрізняється.
Останні чомусь вважають, що якщо в конституції закріплене право, то воно повинно автоматично перетворюватися в життя. Насправді так не відбувається. Наприклад, право на житло в Конституції закріплено у відношенні кожного громадянина Росії, але квартири мають далеко не усі. Тільки невелика частина громадян одержують житло від держави, муніципальної влади, наприклад, військовослужбовці. Всі інші можуть реалізувати це право, заробивши гроші і купити квартиру самостійно. Це здається протиріччям, особливо людям старшого покоління. Адже вони звикли до того, що держава була соціалістичне, громадянам забезпечувалися безкоштовна освіта, безкоштовна медицина, безкоштовні квартири. Аналогічна ситуація склалася сьогодні і в Україні.
Як зазначено в статті 7 Конституції РФ, Росія - це соціальна держава. Різниця в тому, що право на житло має кожен громадянин, але він повинний реалізувати його власними зусиллями і фінансуванням. Це стосується й охорони здоров'я, і освіти. Необхідно зрозуміти: права, закріплені в Конституції, реалізуються не автоматично. Багато правників, зокрема, декан державно-правового факультету Юридичного інституту Далекосхідного державного університету В. Шеховцов називає це "мірою можливого поводження" .
Всі протиріччя ефективно вирішуються в державі з працюючою економікою, де виробляються товари, послуги, збираються податки, отже, у бюджеті велика дохідна частина, і тоді держава прагне більш повно реалізувати права людини й у відношенні житла, і у відношенні безкоштовної освіти. Поки цього немає, кожному приходиться вирішувати проблеми самостійно.
Основний закон визначає границі можливого. Не Конституція повинна забезпечити реалізацію прав і свобод громадян, а держава через бюджет. Для зруйнованої економіки країни це питання дуже хворобливе.
У визначеному змісті Конституція - це чорні букви на білому папері. Юридична Конституція України - це 161 стаття, у цілому дуже правильних формулювань. Реальний порядок дії цих норм - це фактична Конституція. На жаль, деякі норми не втілюються в чи життя діють не повною мірою. Це явище називається "фіктивністю" Конституції. Норми законів виконують люди, а ми, як відомо, недосконалі. Тому людський фактор, у тому числі й у вищих структурах влади, безсумнівно, відіграє вирішальну роль.
3.1. Причини розбіжностей юридичної і фактичної конституції
Існування критерії поділу конституцій на юридичні і фактичні деякі правники пояснюють існуванням матеріальних, ідеальних і юридичних джерел права та чинників, що впливають на формування права.
Матеріальні джерела лежать в основі потреби розвитку суспільства, у
Loading...

 
 

Цікаве