WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридична та фактичні конституції - Курсова робота

Юридична та фактичні конституції - Курсова робота

взаємовідносини, державну символіку і столицю.
У формальному змісті конституція являє собою закон чи групу законів, що володіють вищою юридичною силою стосовно всіх інших законів.
1.2. Сутність конституції
Відповідно до концепцій конституціоналізму, теоріями поділу влади і природних прав людини ціль прийняття конституції полягала в тому, щоб установити межі здійснення державної влади, обмежити її визначеними рамками, не допустити сваволі при її здійсненні як у відносинах окремихгалузей влади одна з одною, так і стосовно людської особистості. На це вказував ще професор А.Д. Градовський. Він писав: "Основною і загальною ознакою конституційних форм є те, що можна назвати самообмеженням державної влади, у силу чого ця влада не є абсолютною, у чиїх би руках вона не знаходилась, у руках народу чи монарха з народним урядом".
Про це ж говорять і сучасні закордонні вчені. Так, Бірд у своїй книзі "Американське правління" визначав конституція як документ, що встановлює межі керування, вказує його повноваження і визначає свободи осіб і громадян.
Таким чином, можна сказати, що прийняття конституцій було, безперечно, прогресивним актом.
Будь-яка конституція сполучає у собі елементи фіктивності і реальності. Тому визначення конституції тільки як фіктивної чи реальної є умовним, відбиває переважні ознаки.
Способами подолання фіктивності правники називають: а) відновлення юридичної конституції (повне чи часткове); б) "осучаснення" конституції в ході створення судових прецедентів її застосування і тлумачення компетентними судовими органами; в) нове законодавче регулювання на базі "старої" конституції.
Важливим у характеристиці сутності конституції є ще один висновок, що заснований на навчанні Лассаля: про те, що фактична конституція може відійти від юридичної конституції як вправо, так і вліво. У першому випадку говорять, що юридична конституція більш демократична, ніж фактична. В другій ситуації, навпаки - що юридична конституція є більш консервативною, а фактична - більш радикальною (ліберальною). Таким чином, якщо давати характеристику конституції як основному закону держави, то можна сказати, що фіктивними можуть бути як демократичні (радикальні), так і консервативні (помірні, або авторитарні) юридичні конституції.
Негативні практичні наслідки визначення сутності Конституції як співвідношення сил у тому, що, по суті, що відповідає концепція заперечувала необхідність юридичної конституції - коли незабаром і так усе визначено природним чином. Не випадково, що В.І. Ленін - один із прихильників класово-вольової концепції не відразу прийшов до думки про необхідність юридичної конституції для нової, соціалістичної Росії - конституційна комісія була створена не відразу після жовтневої революції 1917 року, а конституція була прийнята лише в липні 1918 року. Проте, сформульоване Ленін визначення класової сутності конституції, як відзначають фахівці, "стало методологічною основою науки конституційного права в соціалістичних країнах, а також ліворадикальних конституційних доктрин на Заході й у країнах, що розвиваються. Поняття "класова сутність конституції" використовувалося для визначення типу конституцій і їхньої класифікації (буржуазні, соціалістичні, буржуазно-феодальні, пробуржуазні, революційно-демократичні й інші)".
Відомий російський державознавець Н.А. Михолева, пропонує "некласову" версію поняття сутності конституції: конституція - це "форма вираження народних, а не класових інтересів, правовий регулятор загальсоціальних процесів". У її представленні: "Конституція - це завжди суспільний компроміс, викликаний політичними реаліями. Вона служить засобом цілеспрямованого впливу на суспільні відносини, умовою погоджених дій усіх соціальних шарів суспільства". На думку Ю.А. Юдіна: "критикуючи марксистську доктрину за вузькокласовий підхід", не можна впадати в іншу крайність; розкриваючи загальне поняття конституції, не можна цілком виключити з аналізу класові фактори і визначати конституцію тільки як форму вираження народних (національних) інтересів, як "продукт високого ступеня політичної і юридичної згоди". Ю.А. Юдін вважає, що визначальним у характеристиці сутності конституції "є те, що конституція виражає соціальний чи компроміс згоду, що досягаються в момент її прийняття різними соціально-політичними силами по корінному питанню, що вона вирішує - обмеження меж утручання держави в життя суспільства й індивідів".
ІІ. СПІЛЬНІ І ВІДМІННІ РИСИ КОНСТИТУЦІЙ
2.1. Критерії класифікації конституцій
Марксистсько-ленінський напрямок у правознавстві звичайно розрізняє конституції буржуазного і соціалістичного типів, а також конституції, перехідні до буржуазного типу (у країнах капіталістичної орієнтації) і перехідні до соціалістичного типу (у революційно-демократичних державах, у тому числі в країнах соціалістичної орієнтації). В основу такої класифікації покладені насамперед соціальні ознаки: характер суспільного ладу, що закріплюється основним законом, і природа політичної влади (іноді враховуються й інші моменти, наприклад організація державної влади на основі принципу повновладдя рад у соціалістичних країнах).
Така класифікація відбиває (правда, далеко не цілком) існуючі реалії, хоча термін "буржуазні" стосовно багатьох сучасних західних конституцій невдалий. Як уже відзначалося, ситуація в сучасному світі набагато складніше, переплітаються елементи капіталізму і соціалізму, йдуть процеси зближення різних правових систем. З іншого боку, у деяких монархічних державах (наприклад, у Лесото, ПАР, Заїрі) діють (чи діяли) такі конституції, що ще далекі від буржуазних і тим більше від буржуазно-демократичних моделей. Тому з погляду соціального характеру нерідко розрізняються: напівфеодально-теократичні конституції (наприклад, конституції Брунею, Катару, Саудівської Аравії), конституції капіталістичного суспільства, конституції тоталітарного соціалізму і постсоціалістичні конституції. На базі зближення правових систем, що відбувається, складається модель конституції сучасної цивілізації, що у той же час враховує особливості різних країн. По ознаці демократичності конституцій розрізняються демократичні, авторитарні і тоталітарні. Характеристика їх дана вище.
Слід зазначити лише, що відкрито авторитарні конституції зустрічаються вкрай рідко, звичайно реальний авторитаризм буває прикритий демагогічними нормами. Сказане відноситься і до тоталітарних конституцій, хоча в даному випадку антидемократизм виражений найбільше
Loading...

 
 

Цікаве