WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості сучасних земельних відносин в Україні - Реферат

Особливості сучасних земельних відносин в Україні - Реферат

що перший сплачуватиме орендну плату безпосередньо власникові землі (в розмірі 1% її вартості) і також сумму - власникові права її оренди. Саме цю величину і слід розглядати як оцінку права оренди землі. Оскільки вона, становлячи в даному випадку 1% вартості землі, є у 100 разів меншою від цієї вартості, то і кредиту під заставу права оренди землі можна одержати у стільки ж разів менше, ніж під заставу безпосередньо землі.
Незважаючи на певну умовність наведених міркувань, є всі підстави зробити висновок, що застосування застави права оренди землі, якщо це буде передбачено законодавством, зможе лише незначною мірою сприяти розв'язанню проблеми кредитування сільськогосподарських підприємств, і зокрема - тих, які зовсім не мають власної землі або ж мають її у відносно малих розмірах.
Постає запитання: а чи є якісь шляхи одержання кредитів названими господарськими структурами в умовах сформованого ними землекористування?
Як відомо, кредити можна одержувати під заставу не тільки землі, але й майна та продукції, яку передбачає виробити кредитоодержувач. Оскільки в сучасних господарствах власного ліквідного майна (і зокрема - у складі основних засобів вирибництва) дуже мало (його основна маса є орендованою у власників майнових паїв, які не стали засновниками цих господарств), то і кредитів під його заставу можна одержати теж дуже мало. Під заставу ж майбутньої продукції, здебільшого, можна одержати короткостроковий кредит для поповнення оборотних засобів. Разом з тим кредит для підприємницької структури можуть одержати її засновники , як фізичні особи, заставивши земельні ділянки (частки), надані ними цій структурі воренду, з переданням одержаного кредиту у її ж розпорядження.
На жаль, можливості щодо одержання кредитів під заставу земельних ділянок (часток) засновників нових господарських структур (і зокрема- господарських товариств і приватно-орендних підприємств) дуже обмежені нечисленністю їх засновників. За попередніми даними Держкомстату України, серед господарських структур, організованих на базі КСП, четверту частину створено (кожну з цих структур)одним засновником (їх основну масу складають приватно-орендні підприємства). Половина таких структур мають від 2 до 10 засновників і 10% - відповідно, від 10 до 20.У середньому кожне господарство з цих трьох груп має близько 6 засновників.
Оскільки середній поУкраїні розмір земельної частки становить 4,2 га, то земельна ділянка, передана в оренду господарській структурі її засновниками, сягає в середньому 25,2 га, а її грошова оцінка - менш як 200 тис. грн. Під заставу такої площі землі можна одержати кредит у розмірі близько 150 тис. грн.(приблизно 75% її вартості). Це надто малі кошти для відновлення і подальшого нарощування матеріально-технічного потенціалу сучасних господарських структур, середній розмір яких (за виключенням СФГ) сягає понад 2000 га сільськогосподарських угідь.
Якщо не буде віднайдено інші можливості щодо одержання новими структурами кредитів у необхідних розмірах, то не виключено, що нечисленні за кількістю засновників підприємницькі структури змушені будуть піти шляхом розширення їх численості.Отже, численість засновників нових структур, поряд з позитивними моментами (як правило, в даному випадку управління підприємницькою діяльністю здійснюється ефективніше), має й негативні.
Розділ 2.
З самого початку процесу реорганізації КСП у господарські структури, більш пристосовані до ринкових умов, точиться дискусія про доцільність обов'язкового виділення в усіх господарствах земельних часток у натурі. На першому етапі ця дискусія велася, головним чином, між проектами з реорганізації КСП, виконуваними за допомогою іноземних структур і за фінансової підтримки урядів різних країн. Проект "Паювання сільськогосподарських земель в Україні", що виконувався в період 1995-2000 рр. корпорацією "Ронко" за фінансування Агенством США з міжнародного розвитку (USAID), відстоював позицію доцільності виділення земельних часток у натурі в момент реорганізації КСП і реалізував цю позицію на практиці , надавши допомогу в здійснені реорганізації більш як 700 КСП майже в усіх областях України. Протилежну позицію - недоцільності поспішного виділення земельних часток у натурі - відстоював і реалізував проект "Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні", що теж виконувався в період 1995-2000 рр. у ряді областей України (найбільше - у Донецький,Чернівецькій і Волинській) Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) за фінансової підтримки урядів Великобританії, Канади, Японії, Нідерландів і Скандінавських країн.
За рекомендацією проекту МФК, новим структарам, створюваним на базі КСП, земельні ділянки виділялися відповідно до кількості земельних часток, консолідованих (об 'єднаних) у кожній з них їх засновниками, і розміру земельної частки в даному КСП. Оскільки цей проект дотримувався позиції що, земельні частки без виділення їх у натурі не можна передавати в оренду, то учасниками нових структур ставали всі власники земельних часток, крім тих, хто виявляв бажання вилучити їх з метою створення СФГ або передання в оренду. Передання земельних часток новостворюванним господарським структурам відбувалося за договорами за рентні платежі. Суть такого договору полягала в тому, що власник земельної частки зобов'язувався не вилучати її з господарства протягом строку його дії, а підприємство, заінтересоване в цьому, брало на себе зобов'язання здійснювати відповідні рентні платежі за рахунок доходів, одержаних у процесі використання такої земельної частки. По суті, це була прихована орендна плата за земельні частки, оскільки формально вони не могли бути передані в оренду без виділення їх у натурі.
Позитивною рисою запропонованого МФК способу формування земельних ділянок нових господарських структур вважалося те, що при ньому не відбувалася парцеляція їх земельних масивів, а недоліком - відповідно , що на сформовані в такий спосіб земельні ділянки видавалися державні акти на колективну власність на землю, оскільки на той час інше не було передбачене чинним заканодавством. Слід підкреслити також, що рекомендований МФК спосіб формування земельних ділянок нових структур, створюваних набазі КСП, був спрямований не на збереження колективної форми власності на землю (яка як відомо, непередбачена Конституцією України, але залишилася у чинному Земельному кодексі України), а на запобігання парцеляції земель великих господарств. Оформлення ж цих земель актами на колективну власність вважалося тимчасовим-до внесення відповідних змін до чинного українського законодавства.
Значні зміни у порядок формування земельних ділянок нових структур, створюваних на базі КСП, вніс грудневий (1999 р.) Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки". Зокрема, він надав можливість виділяти єдиним земельним масивом земельні частки (без визначення кожної з них у натурі) групам їх власників з метою організації його спільного використання або передання в оренду, або розпо- рядження ним в інший спосіб (продажу тощо). Іншим положенням цього указу Передбачено "під час укладання договорів оренди земельних часток виходити з того, що сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, який засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою".
Завдяки цим положенням Указу Президента України було створено можливість формувати земельні ділянки нових структур, що виникали на базі КСП, шляхом оренди земельних часток без виділення їх у натурі. Саме в такий спосіб формувала свої земельні ділянки основна маса нових господарських структур, які створювалися на базі КСП у процесі виконання
Loading...

 
 

Цікаве