WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості сучасних земельних відносин в Україні - Реферат

Особливості сучасних земельних відносин в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Особливості сучасних земельних відносин в Україні
План
Вступ
1. Оренда земель і кредитування.
2. Доцільність обов'язкового виділення в усіх господарствах земель у натурі:
" Проекти: "Паювання сільськогосподарських земель в Україні" (1995-2000рр.) і "Приватизація землі та реорганізація колективних сільсько-господарських підприємств в Україні" (1995-2000 рр.);
" Зміни в порядку формування земельних ділянок, викликані грудневим (1999р.) Указом Президента України;
" Укладання угод;
" Дрібність земельних ділянок як важливий фактор.
3. Відмінності між спільною частковою і колективною власністю.
Висновок
Використана література
Вступ
Особливості сучасного стану аграрних трансформувань в Україні (і зокрема - у відносинах власності та формах господарювання) значною мірою зумовлені результатами виконання грудневого (1999 р.) Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки". Відбулися великі зміни соціально-економічного і організаційного характеру. Важливий крок зроблено у формуванні нової організаційної структури аграрного сектора, в якій тепер майже всі суб'єкти господарювання грунтуються на засадах приватної власності на землю та на інші засоби виробництва - і господарські товариства, і сільськогосподарські виробничі кооперативи, і приватно-орендні підприємства. Трансформування КПС у названі структури супрводжувалося формуванням селянських (фермерських) господарств (СФГ). Але даний процес не відрізнявся активністю. Разом з тим він характеризувався істотним розширенням землекористування цих господарств шляхом оренди земельних часток колишніх членів реорганізованих колективних господарств. Земельні ділянки значної маси ОПГ членів реорганізованих КПС розширено за рахунок приєднання земельних часток (або їх частин), виділених у натурі. У цілому великого поширення набула оренда земельних ділянок і земельних часток без виділення іх у натурі.
Розділ 1.
Процес реорганізації КПС відповідно до грудневого (1999 р.) Указу Президента України мав певні особливості. По-перше, він здійснювався у досить стислі строки (з грудня 1999р. до кінця квітня 2000 р.). По-друге, при цьому застосовувалися деякі продекларовані Указом положення, не пердбачені чинним законодавством, прийнятим Верховною Радою України. І те, і друге викликало великі суперечки. Результати реорганізації КПС також оцінюються неоднозначно. З огляду на це, існує нагальна потреба всебічно і неупереджено проаналізувати і оцінити здійснені трансформації.
Відповідно до грудневого (1999 р.) Указу Президента України, землекористування створених у процесі реорганізації КПС господарських товариств і сільськогосподарських виробничих кооперативів повністю сформовано шляхом оренди окремих земельних часток, виділених у натурі, або ж (у переважній більшості випадків) без такого виділення. У кожному приватно-орендному підприємстві власною є лише земельна ділянка його засновника та членів його родини, якщо вони стали членами даного підприємства. Власна земельна ділянка такого підприємства займає в його загальному землекористуванні незначну частку (кілька процентів), а решта використовуваної ним землі є орендованою. У СФГ (порівняно з приватно-орендними підприємствами) частка власної землі в їх загальному землекористуванні є значно більшою. Уся інша використовувана ними земля надана їм державою у постійне користування або ж узятя в оренду (переважно у колишнії членів реорганізованих КСП). ОПГ селян, крім власної, теж мають землю, надану їм у користування. Разом з тим є випадки використання ними й орендованої землі.
Отже, протягом року оренда землі набула в Україні великого поширення. Не охоплено орендними відносинами лише земельні ділянки, що перебувають у власності громадян (присадибні та інші), фермерів і засновників приватно-орендних підприємств, а також землі не приватизованих державних сілоськогосподарських підприємств. У цілому ці землі складають приблизно 30% сільськогосподарських угідь країни. Таким чином, частка земель, орендованих усіма формами господарювання, сягає близько 70%, що є характерним для найрозвинутіших держав світу. Найвищим цей показник є у Бельгії - 67,4%. У Франції він становить 63,1% , у Німеччині - 61,5% , у Люксембурзі - 52,6% , у Швеції - 45,2% та у Велокобританії - 35,5%.
Широкомасштабне формування в Україні землекористування господарських структур на принципах оренди надзвичайно звузило їх можливості щодо одержання кредитів під заставу землі, оскільки як об'єкт застави може бути використана лише земля, що перебуває у власності кредитопозичальника. Як юридичні особи господарські товариства і сільськогосподарські виробничі кооперативи, створені на базі КСП, повністю позбавлені таких можливостей, оскільки не мають власної землі, а користуються виключно орендованою. У приватно-орендних підприємств ці можливості мізерні (порівняно з розмірами їх землекористування). Відносно більшими вони є у СФГ, а ще більшими (теж відносно) - у ОПГ населення (і зокрема - селян).
Слід зазначити, що аналогічно формується землекористування підприємницьких структур, створених у процесі реорганізації колективних і державних господарств. Подібне спостірігається і в колишніх соціалістичних країнах Центральної та Східної Європи (і зокрема - в тих з них, де у процесі реорганізації колективних і державних сільськогосподарських підприємств створювалися не тільки селянські господарства, але й господарські товариства і сільськогосподарські виробничі кооперативи). Наприклад, у нових землях ФРН, за даними вибіркових обстежень, у 1996/97 господарському році у земле-користуванні господарських товариств орендовані землі становили 97,2% , сільськогосподарських виробничих кооперативів - 97,4% , селянських господарств (сімейних ферм) - 57,3% і об'єднань фермерів - 90,5%.
У процесі підготовки проектів закону України про заставу в деяких з них, поряд із заставою землі, передбачалося також положення про кредитну заставу права оренди землі. Це положення активно підтримувалося прихильниками збереження державної власності на землю (і зокрема - на сільськогосподарські угіддя). На їх думку, для одержання кредитів під заставу землі не обов'язково мати власну землю - для цього можна скористатися і орендованою. Але ж заставлятися можуть тільки власна земля та право оренди землі. У тому проекті названого закону, який сьогодні пербуває на розгляді у Вераховній Раді України, застава права оренди землі не передбачена, однак вона є в проекті нового земельного кодексу України (ст. 163).
Враховуючи ситуацію, що склалася для сільськогосподарських товаровиробників на кредитному ринку, важливо з'ясувати, якою мірою може сприяти розв'язанню проблеми кредитування надання кредитів під заставу права оренди землі, якщо така правова норма стане реальністю.
Припустимо, що орендар, який орендує 1га землі, сплачує орендну плату в розмірі 1% її вартості . Припустимо далі, що цейорендар, заставивши право оренди землі, не зміг повернути кредит, узяти під таке право, і воно перейшло у власність кредитодавця. Якщо це банк, то він навряд чи стане займатися практичним використанням даної земельної ділянки за цільовим призначенням і намагатиметися поступитися правом її оренди перед будь-яким сільсько-господарським товаровиробником. У такому випадку складається ситуація, дещо аналогічна тій, яка виникає при переданні орендованої землі в суборенду з суто комерційних міркувань, тобто щоб мати з цієї опереції певний зиск. При чому власник прав оренди землі намагатиметься одержати від претендента на це право більше, ніж необхідно сплачувати власникові землі як орендну плату. Притустимо також: суборендатор з орендарем зійшлися на тому,
Loading...

 
 

Цікаве