WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційний статус глави держави в Україні згідно політичної реформи 2005 року - Курсова робота

Конституційний статус глави держави в Україні згідно політичної реформи 2005 року - Курсова робота

Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;
2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України";
Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України";
Верховна Рада, крім затвердження відповідних кандидатур, поданих Президентом, тепер без участі Президента призначатиме за поданням прем'єр-міністра інших членів Кабміну, голів Антимонопольного комітету, Державного комітету телебачення та радіомовлення, Фонду державного майна і звільнятиме зазначених осіб з посад. Винятково ВР вирішуватиме питання про відставку прем'єр-міністра (за власною ініціативою або ініціативою глави держави), членів Кабміну України.
Взаємодія з органами виконавчої влади
Кабінет міністрів, як вищій орган виконавчої влади забезпечує виконання законів та актів Президента України, систематичний контроль за їх виконанням іншими органами виконавчої влади усіх рівнів та усунення виявлених порушень.
До прийняття закону "Про внесення змін до Конституції України" № 4180 Кабінет Міністрів формувався наступним чином. Глава уряду - Прем'єр-Міністр України призначається Президентом за згодою більше ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України , а персональний склад Кабінету Міністрів призначається главою держави за поданням Прем'єр-міністра. Останнє положення є аналогічним і щодо призначення керівників інших структур виконавчої влади - центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій. Таким чином, очевидною є визначальна роль Президента України в цих процесах.
Що стосується порядку звільнення названих керівників адміністративних структур, то роль глави держави є ще значнішою. Президент на свій розсуд, без згоди українського парламенту мав право прийняти рішення про відставку Прем'єр-міністра (що тягне відставку уряду в цілому), а також звільнити із займаних посад керівників усіх інших названих органів виконавчої влади. При тому Верховна Рада мала можливість впливу в цьому контексті лише щодо уряду, по суті незалежно від Президента - прийняття українським парламентом резолюції недовіри Кабінетові Міністрів має наслідком його відставку.
Особлива роль глави держави щодо діяльності уряду підкреслювалась також іншим положенням Конституції 1996 року - згідно з частиною першою статті 115 Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраним Президентом.
Відповідно до закону "Про внесення змін до Конституції України" порядок призначення та звільнення керівників органів виконавчої влади відрізняється значною мірою. На відміну від попередньої редакції Основного Закону, Прем'єр-Міністр України призначається не главою держави, а парламентом. Кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-Міністра вносить Президент за пропозицією коаліції депутатських фракцій або однієї депутатської фракції, до якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Після цього глава уряду, у разі прийняття рішення парламентом, призначається на свою посаду. В цій ситуації роль Президента у призначенні Прем'єр-міністра може бути вагомою в конкретній політичній ситуації, у разі його належності до політичних сил, що становлять більшість у парламенті, проте очевидно формальною, якщо більшість становить конкуруюча з главою держави політична сила. Адже Президент буде просто зобов'язаний за цією нормою представити на схвалення ту кандидатуру, яку запропонує парламентська більшість.
Крім того, уряд був відповідальний лише перед Президентом, за нових умов - перед Президентом і Верховною Радою. До цього Кабінет Міністрів складав повноваження перед новообраним Президентом, за нового порядку - перед новообраною Верховною Радою.
Цим законом запроваджується внутрішньо суперечливий порядок формування Кабінету Міністрів, адже одні члени уряду (Міністр оборони, Міністр закордонних справ) мають призначатися Верховною Радою за поданням Президента (нарівні з Прем'єр-міністром), а інші - за поданням Прем'єр-міністра. Такий підхід остаточно підриває основи діяльності уряду як "єдиної команди", легалізує мінімальний вплив Кабінету Міністрів на сферу оборони та закордонних справ, і в принципі стане "унікальним" у світовій конституційній практиці.
Повноваження утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати міністерства та інші центральні органи виконавчої влади вилучено з компетенції Президента та передано Кабінету Міністрів України.
Взаємодія Президента з органами судової влади
Відповідно до законопроекту №4180, змінюється порядок формування Конституційного Суду України. Його судді призначатимуться Президентом України і Верховною Радою України на паритетних засадах - по 9 суддів.
5. Акти Президента України
Указ в Україні і в інших країнах - це власна назва найбільш важливих актів, які видаються главою держави (президентом).
У західних країнах акти, аналогічні указу, іменуються декретами (у США - виконавчими декретами ).
Розрізняють нормативні і ненормативні укази.
В Україні при виданні указів згідно з ч. 4 ст. 106 Конституції частково застосовувалась контрасигнатура, тобто скріплення акта глави держави підписом міністра; це означає, що юридичну і політичну відповідальність за даний акт несе міністр, який його скріпив. Формально це пояснюється тим, що глава держави не несе відповідальність за свої дії (за вийнятком зради або іншого злочину).
Зміни до Конституції України законопроектом № 4180 передбачають, що акти Президента, видані в межах повноважень цієї Конституції, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.
Відтепер більшість документів Президента потребуватимуть процедури контрасигнації, тобто скріплення акта Президента підписами прем'єра й міністра, відповідального за акт та його виконання. Водночас, для низки випадків таку процедуру скасовано. Дане нововведення дозволяє чіткіше розмежувати сфери повноважень Президента, з одного боку, та парламенту і уряду, - зіншого. Тепер глава держави не залежатиме від прем'єра та відповідного міністра в питаннях керівництва зовнішньополітичною діяльністю, визнання іноземних держав, припинення повноважень Верховної Ради, призначення та звільнення з посад вищого командування Збройних Сил України, керівництва у сферах національної безпеки та оборони,
Loading...

 
 

Цікаве