WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційний статус глави держави в Україні згідно політичної реформи 2005 року - Курсова робота

Конституційний статус глави держави в Україні згідно політичної реформи 2005 року - Курсова робота

культури нашого політикуму та лобістську діяльність окремих народних депутатів. Загроза одноосібного звільнення (без потреби отримання згоди від іншого політичного суб'єкта), яка раніше робила членів уряду "слухняними слугами президента", тепер змушуватиме членів Кабінету Міністрів бути "лояльними" до окремих лобістських груп народних депутатів. За такого підходу важко очікувати від міністрів принциповості у питаннях реформ.
Зважаючи ж, що кадрові повноваження щодо призначення на посади та звільнення з посад голів місцевих державних адміністрацій залишаються у компетенції Президента, зміни до Конституції "розривають" виконавчу владу між главою держави та парламентом, залишаючи дуже мало управлінських інструментів для уряду. Голови Служби безпеки України, для якого Законом передбачено можливість звільнення лише за згодою парламенту, ситуація мала би бути зворотною. Президент України відповідно до Конституції забезпечує національну безпеку. СБУ є основним органом, який повинен забезпечувати виконання цієї функції Президента, і тому насамперед главі держави має підпорядковуватись дана спецслужба. Звичайно, при цьому з компетенції СБУ необхідно було б виключити повноваження щодо ведення досудового слідства, крім злочинів проти основ національної безпеки України, і т.д. Але політичний вплив парламенту на цей орган мав би бути зведений до мінімуму.
До прийняття законопроекту № 4180 Президент мав право відкладального вето, але з впровадженням цього законопроекту знімається проблема саботування Президентом підписання законів України, якщо Верховна Рада подолала президентське вето. У разі, якщо під час повторного розгляду законопроекту він буде знову схвалений парламентом більш як 300 голосами народних обранців і Президент протягом 10 днів його не підписав, такий закон невідкладно офіційно оприлюднює Голова Верховної Ради, документ публікується за його підписом і, відповідно, набирає чинності.
Президент також має право звернення до Конституційного Суду з питань конституційності законів, актів, правових актів (ст. 150). На випадок, коли вичерпані інші можливості гарантування додержання Конституції Президент може звернутись по допомогу народу. Зокрема, він має право призначати всеукраїнський референдум щодо зміни Конституції (ст. 156) та проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
Як глава держави Президент приймає рішення про прийняття до громадянства України про надання притулку в Україні; нагороджує державними нагородами і т. п.
Президент України видає укази і розпорядження. Для здійснення своїх повноважень при ньому діють дорадчі, консультативні служби, що називаються Адміністрацією Президента.
3. Порядок обрання та зміщення Президента України
Характер виборів Президента зумовлюється в кожній країні насамперед його статусом глави держави, глави держави і виконавчої влади. Якщо Президент є лише главою держави, він обирається її парламентом. Якщо ж він є главою держави і главою виконавчої влади то він обирається народом.
З прийняттям Закону "Про внесення змін до Конституції України" № 4180, який спрямовано на реформування політичної системи в Україні, з 1 січня 2006 року Україна стає парламентсько-президентською республікою, звідси Президент України на наступних президентських виборах, обиратиметься не шляхом народних виборів, а лише двома третинами голосів депутатів Верховної Ради.
Відповідно до нового закону чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень" (ч. 5стаття 103).
Згідно з конституцією України 1996 року, коли Україна була президентсько-парламентською республікою, Президент обирався всенародним голосуванням. Принцип загальності виборів Президента передусім означав, що всі громадяни України, які на день голосування досягли вісімнадцяти років, мали право брати участь у його виборах. Не мали права голосу лише громадяни, що визнані судом не дієздатними.
Разом з тим конституція передбачає ряд умов (цензів), яким має відповідати кандидат на пост Президента зокрема, щодо віку, місця проживання, володіння державною мовою і т. п.
Президентом може бути громадянин України, що досяг 35 років, має право голосу, проживає на Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.
Одна і таж особа не може бути Президентом більш ніж два строки підряд. Поряд з вимогами до кандидата на пост Президента існують обмеження і щодо особи президента. Відповідно до ст. 103 Президент не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною чи підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємств, що має на меті одержання прибутку.
Право висування кандидатів у Президенти належить громадянам України, що мають право голосу. Це право реалізується через політичні партії та їх виборчі блоки, зареєстровані відповідно до законодавства України. Для проведення виборів ЦВК утворює 27 округів: по одному в АРК, в 24 областях України та містах Києві та Севастополі. Список виборчих округів із зазначенням їх найменувань, номерів, центрів округів публікується ЦВК у пресі і оголошується в інших ЗМІ не пізніше як за 100 днів до дня виборів.
Для проведення голосування і підрахунку голосів виборі округи по виборах Президента поділялися на виборчі дільниці. Виборчі дільниці утворювалися окружними виборчими комісіями за поданням місцевих органів державної влади (виконавчої) або виконавчих органів самоврядування розташовувались в межах території виборчих округів. Виборчі дільниці утворювались з кількістю від 20 до 3 тис. виборців, а у виняткових випадках - з меншою або більшою кількістю виборців. Виборчі дільниці утворювалися не пізніше як за 60 днів, а в окремих випадках - не пізніше як за п'ять днів до дня виборів.
Організацію і проведення виборів Президента здійснювали ЦВК, окружні та дільничні виборчі комісії.
ЦВК, що забезпечує організацію підготовки і проведення виборів, є постійно діючим державним органом. До її складу входять 15 осіб. Голова комісії, його заступник, секретар, а також третина повинна мати вищу юридичну освіту.
Окружна - за 95 днів до дня проведення виборів. Кількісний склад ОВК визначається органом, що утворює комісію у межах 11-30 осіб.
Дільнична - утворюється сільськими, селищними, міськими радами народних депутатів або виконавчим комітетом у складі голови, заступника, секретаря і 5-11 членів комісії не пізніше як за 45 днів до виборів.
Партії (виборчі блоки), що нараховують не менше 1000 членів, мають право висуватикандидатів у Президенти після їх реєстрації ЦВК, як таких що беруть участь у виборах. Висування кандидатів відбувається за 90 днів, а закінчується за 60 днів до дня виборів.
Крім того
Loading...

 
 

Цікаве