WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційний статус глави держави в Україні згідно політичної реформи 2005 року - Курсова робота

Конституційний статус глави держави в Україні згідно політичної реформи 2005 року - Курсова робота


Курсова робота
Конституційний статус глави держави в Україні згідно політичної реформи 2005 року.
?
План:
Вступ
1. Поняття, види і статус глави держави
2. Конституційний статус Президента України
3. Порядок обрання та зміщення Президента України
4. Взаємовідносини Президента України з законодавчою, виконавчою та судовою владами
5. Акти Президента України
Література
Вступ
Конституція сучасної правової держави має бути основним і дієвим інструментом регулювання суспільних відносин. Конституція повинна об'єднувати правову систему держави, надавати їй стабільності та впорядкованості. Тому таким важливим і важким був для України конституційний процес, адже створення власної конституції проходило (та власне й проходить зараз) в умовах економічної та політичної кризи. Проте слід зазначити, що під час розгляду всіх правових документів на різних етапах вітчизняної конституційної реформи помітна еволюція правових ідей, становлення принципів правової держави в конституційних актах.
Досить часто можна почути два терміни, які вживаються, коли йдеться про реформування Конституції України: конституційна реформа; політична реформа. Обидва вони підходять для означення процесу, що відбувається в Україні.
Конституційна реформа - це зміна положень Основного Закону держави, головна ідея її полягає в заміні правил формування виконавчої гілки влади - уряду.
Термін "політична реформа" якраз і розкриває головну ідею внесення змін: ідеться про перехід від змішаної форми республіки, де превалюють повноваження Президента щодо формування уряду, до фактичного парламентської республіки, за якої Президент тільки пропонує для затвердження парламентом кандидатуру Прем'єр-міністра, узгодивши її з переможцями парламентських виборів, і двох міністрів.
Термін "політична реформа" не обмежується лише внесенням змін до Конституції України. Адже набрання чинності оновленою Конституцією логічно потягне за собою прийняття законів "Про Кабінет Міністрів України", "Про Президента України", "Про Регламент Верховної Ради України" тощо, котрі, до речі, на 15-му році незалежності України так і не прийнято.
Конституційна реформа як вона є:
Прийшла черга зупинитися на положеннях закону, що вже в найближчому майбутньому - в частині з 1 січня 2006 року, а в повному обсязі після парламентських виборів - визначатиме правила гри у великій політиці.
Головна ідея змін полягає в порядку формування виконавчої гілки влади. Відповідно до нових реалій формування уряду відбуватиметься за такою схемою:
1) після парламентських виборів, що проводитимуться раз на 5 років, у Верховній Раді України формуються коаліція депутатських фракцій, тобто більшість;
2) коаліція пропонує Президентові кандидатуру Прем'єр-міністра;
3) Президент подає на затвердження парламентом кандидатуру Прем'єр-міністра, яка вже узгоджена з більшістю, а також міністра оборони й міністра закордонних справ;
4) за поданням Прем'єр-міністра Верховна Рада призначає персональний склад уряду.
Об'єктивно критерієм успіху-неуспіху реформи, що відбувається нині в Україні, має стати не ступінь перерозподілу влади, а рівень прогресу в напрямі побудови реально діючих демократичних інститутів, що керуються принципами верховенства права. Ключовим завданням політичної реформи в Україні є надання політичному процесові більшої прозорості, підконтрольності та зорієнтованості на національні інтереси.
В цій роботі я хочу розкрити тему, порівнюючи Конституцію України прийняту у 1996 році з прийнятим законом "Про внесення змін до Конституції України" № 4180, висвітлити позитивні та негативні сторони політичної реформи 2005 року, та показати як змінився конституційний статус та повноваження Президента України у зв'язку з провадженням закону "Про внесення змін до Конституції України" № 4180.
1. Поняття, види і статус глави держави
Інститут президентства як один із найважливіших інститутів сучасних політичних систем багатьох країн світу має свою давню історію виникнення та довгий шлях розвитку. Термін "президент" походить з латинської мови praesidens і означає: Верховний голова виконавчої влади в республіці.
У світовій конституційній практиці статус президента визначається по різному. В одних країнах (Італія, Росія, Угорщина) Президент, як і в Україні, визнається главою держави, що підтверджено статтею 102 Конституції України: "Президент України є главою держави і виступає від її імені, в інших - Мексика , США - главою виконавчої влади.
Президент уособлює державу і державну владу в цілому, а не певну її гілку. Як глава держави він виступає як у вирішенні внутрішніх проблем, так і від її імені у міжнародних відносинах. На практиці це означає, що Президент не потребує додаткового засвідчення своїх повноважень, це випливає з його статусу.
Перша держава, в якій було запроваджено посаду президента як глави держави і виконавчої влади - це США, де Конституцією 1787 р. Затверджено цей пост. У Європі пост президента вперше було запроваджено у Франції та Швейцарії у 1848 р. У XX ст. поширилося запровадження цього поста у багатьох країнах. Остання фаза зазначеного процесу мала місце наприкінці 80-х - на початку 90-х років, коли пост президента було запроваджено майже в усіх незалежних державах, які утворилися після розпаду СРСР, та у країнах Східної Європи. На сьогодні у світі з більш як 180 країн - членів ООН понад 130 мають президентів.
Значне поширення інституту президентства обумовлене низкою чинників, які визначають його значення і роль у державному та суспільному житті тієї або іншої країни. Насамперед, президент уособлює державу, представляє її у міжнародних відносинах.
Треба мати на увазі, що відповідно до порядку обрання президента та обсягу його повноважень розрізняють президентські та парламентські республіки. Головна відмінність між ними полягає в тому, що у президентській республіці ( США, Ірак, Корея ) президент обирається народом і має широкі повноваження, зокрема незалежно від парламенту формує уряд і забезпечує здійснення виконавчої влади. У парламентській республіці ( Австрія, Індія, ФРН ) президент обирається парламентом, практично не має виконавчих повноважень, виконує виключно представницькі функції. Останнім часом набуває поширення напівпрезидентська республіка ( Франція, Португалія, Болгарія ). В ній президент обирається народом, але парламенту надаються певні повноваження, пов'язані з контролем за його діяльністю під час формування уряду і здійснення виконавчої влади.
Інститут Президента України як глави держави є порівняно новим явищем у політичному житті і державному будівництві України. Спочатку президент був найвищою посадовою особою в державі, потім главою держави і виконавчої влади, а нині за чинною Конституцією є главою держави.
Теоретичною основою встановлення інституту президентства на даному етапі була насамперед Концепція новоїКонституції України, схвалена верховною радою ще 19 червня 1991 р..
1
Loading...

 
 

Цікаве