WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Право - явище цивілізації і культури - Реферат

Право - явище цивілізації і культури - Реферат

духовної.
---------------------------------------------
1Див.: Три трактата об оратрском искусстве. М., 1972. ст. - 112-113.
Право як явище цивілізації і культури повинно роздивлятися в єдності всією системою регультивних механізмів, інститутів, характерних для цивіліхації, виражаючих і забезпечуючих її існування і функіонування.
Найважніший з таких інструментів цивілізації - демократія, система народовладдя, яка призвана закріплювати в оптимальних цивілізовних формах свободу в сфері політичного життя. Від її стану в залежить можливість реалізації свобод в інших інститутах, в тому числі і в праві. Більше того, саме в умовах демократичного політичного режиму право в повній мірі набуває своє власне буття і свій власний зміст, стає здатною із зброї держави стати "суверенною" освітою, яка звеличується "над" державою (тільки в цьому випадку можливе реальне існування істинно правової держави).
Алу тут виникає таке питання: якщо право - явище цивілізації і культури, якщо воно набуває свій влісний зміст в умовах демократичного режиму, то чи можна говорити про існування права в минулому, в рабовласноцьких і феодальних суспільствах?
Так, можна. Оскільки яким би не був політичний режим, в особливості з позиції сучасних поглядів (обставина, яку ми частенько не приймаємо в розрахунок), в суспільстві все одно є які небуть елементи цивілізації і культури в вказаному вище значенні. Є вони в діючих юридичних порядках. в самому нормативному способі регулвання, процесуальних інститутах і т.п. І ми впевнено можимо говорити про "рабовласницьке право", "феодальне право", "право фашистської Італії" і т.п.1. Тольки потрібно все чітко розрізняти і фіксувати рівень або степінь "права в праві", тобто те, що вправі від глубинних початків цивілізації і культури, і, з другого боку, те, що в ньому від політики, від волі пануючих груп і особистостей, диктатури, тоталітаризму і т.п. І треба враховувати, крім того пануючі в ту або в іншу епоху уявлення про мораль, яка сприймається правом, - уявлення, які в силу особливості моралі здатні "моралізувати" любу тиранічну диктатуру.
Було б добре для позиції радикального підходу сказати, наприклад, що в умовах сталінського тоталітаризму, що ніякого права в СРСР не було. Але таке твердження було би неправильне. Воно не тільки не відповідало би реалям, але і не "схопило" б, може бути, не дуже замітний процес поступового, накопичення елементів загальнолюдської правосвідомості, так би мовити приближення права, неминучого його приходу. Так, здавалось би, навіщо це дивне маскування кровавого сталінського тоталітаризму: постанва ВЦІК, яка маскує це беззаконня, зовнішньо юридично стабільні "відкриті процеси"? Але якщо задуматися стає ясно: це свідоцтво про фактичне принання рядянською юридичною практикою цінності права, правосуддя, юстиції, юридичних форм, у всякому випадку їх здатності надати тим чи іншим діям, актам цивілізований, нормальний в очах суспільства характер.
По мірі розвитку цивілізації, переходу її на нові, більш високі ступені накопичення цінностей проходить розвиток права як глобального явища, набування ним якості і характеристик, відповідних його природі. Найбільш важливе значення в цьому процесі мають, по всім даним, такі гілки розвитку людства, як підйом загальнолюдської культури в
------------------------------------------------------
1Див.: Советское государство и право. 1989. №2. ст. - 102.
умовах античності, прорив в глибини людського духу в епоху відродження.
В ході такого розвитку все більш розбірливо виявляються деякі загальні закономірності права як явища цивілізації і культури:
по-перше, перехід від регулювання, який характеризується в основному заборонно-наказовими рисами, до позволяючого регулювання для громадян, їх об"єднань, при якому центр тяжіння переноситься на юридичні дозволи, суб"єктивні права;
по-друге, все більш міцне набування автономною особистістю стійкого правового статусу;
по-третє, все більше пов"язування держави, всіх осіб, які мають владу, жосткими заборонами, обмеженнями, дозволяючим порядком їх функціонування;
по-четверте, становлення і вдосконалення розвинутої системи правових засобів (в тому числі процесуальних), заснованих на ідеалах свободи і гуманізма - таких, використання яких виявляється можливим любими суб"єктами, перш за все громадянином, автономною особистістю.
Висновок
В даній курсовій роботі, тема якої "Право - явище цивілізації культури", ми розглянули слідуючі питання:
- походження права;
- поняття права;
- джерела і природа права;
- право - явище цивілицації і культури,
в яких дали визначення поняття права, обгрунтували процес його виникнення і охарактеризували право з сторони рушія цивілізації і культури.
Наука, яка вивчає право називається правознавством, і як люба інша наука вона характеризується слідуючими рисами:
1) научні знання про право існують в системі, в комплексі. Вони послідовно і всесторонньо розкривають всі зв"язки, відношення, властивості правових явищ;
2) задача научного пізнання в сфері права в кінцевому результаті зводяться до виявлення закономірних процесів державно-правових явищ, рушійних сил їх зміни і розвиток. Такий рівень знань існує в формі системи понять, категорій, юридичних принципів і научних закономірностей;
3) правознавство представляє собою систему правильного, об"єктивного знання про право. В нім відсутні будь-які домисли, міфи. Знання грунтується на існуючих або раніше існувавших в суспільстві правових явищ, які базуються системою теоретичних розробок про право, а також положеннями інших соціальних і філософських наук і провіряється суспільно-історичною предметною діяльністю людей (практикою).
Список використаних першоджерел
1. Андрусяк Т. Теорія держави і права. Львів: Фонд "Право для України", 1997.
2. Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. - К.: Вентурі, 1996.
3. Рабінович М.П. Основи загальної теорії права та держави. Посібник для студентів спец. "Правознавство".-Бородянка, 1993.
4. Сурилов А.В. Теориягосударства и права. Учебное пособие. - К. Одесса: В. шк., 1989.
5. Теория права и государства. Учебник для вузов. Под ред. Г.Н. Маслова, М.: БЕК, 1996.
6. Право: Учебник для вузов. Н.А.Теплова, В.М.Малинкович и др. ; Под ред. Н.А.Тепловой, В.М.Малинковича. М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997.
7. Алексеев С.С. Теория права. - 2-е изд., перераб. и доб. - М.: БЕК, 1995.
8. Общая теория права: Учеб. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во МГТУ, 1995. Недбайло П.Е. Приминение советских правовьіхнорм. М., 1960.
9. Алексеев С.С. Проблемьі теоріи права. - Свердловск, 1973. - Т. 2.
10. Карташов В.Н. Применение права. - Ярославль, - 1980.
11. Вопросьі философии. 1990. №3.
12. Мамут Л.С. Анализ правогенеза и правопонимания. Историческое в теории права. Тарту, 1989.
13. Три трактата об оратрском искусстве. М., 1972.
14. Вопросьі философии. 1989. №8. - ст - 69-90. №6. - ст. 3-7. 1990. №6.
15. Советское государство и право. 1989. №2. ст. - 102.
16. Конституція України.
Loading...

 
 

Цікаве