WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Право власності та способи набуття права власності за цивільним законодавством України - Курсова робота

Право власності та способи набуття права власності за цивільним законодавством України - Курсова робота

суспільства.
Закон закріплює положення про те, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню [ст. 386, 2]. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування йому майнової та моральної шкоди.
Пропонується класифікація способів захисту права власності, що найбільш повно відображає класифікації, які існують. Основні речово-правові способи це позови:
- віндикаційний,
- негаторний.
Допоміжні речово-правові засоби захисту це позовипро:
- визнання права власності;
- виключення майна з опису;
- захист прав співвласника у разі виділу, поділу та продажу спільного майна.
Зобов'язально-правові засоби це способи права захисту:
- власності в договірних відносинах (відшкодування збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням договору; повернення речей, наданих у користування за договором);
- власності в деліктних зобов'язаннях;
- повернення безпідставно отриманого чи збереженого майна. Спеціальні засоби захисту:
- позови про визнання правочину недійсним;
- способи захисту права власності померлих та осіб, визнаних безвісно відсутніми або оголошених померлими;
- способи захисту прав власників від неправомірного чи правомірного втручання державних органів1.
При вивченні цієї геми слід звернути увагу. перш за все, на речево-правові способи захисту права власності, всі інші способи детально розглядаються в інших темах навчальної дисципліни.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про власність" і ст. 387 ЦК України власник мас право витребувати свої майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Цей речово-правовий спосіб захисту права власності називають віндикаційним позовом. Отже, віндикаційний ( від лат. vindico - захищаю, вимагаю) позов - це позов неволодіючого власника до незаконно володіючого майном з метою витребування свого майна з чужого незаконного володіння.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати повернення цього майна від набувача лише у разі, якщо майно:
було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння;
вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно у особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право на вимогу його від добросовісного набувача у всіх випадках. Слід звернути увагу на те, що гроші, а також цінні папери на пред'явника не можуть вимагатись у добросовісного набувача.
Законодавець також гарантує захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння. Так, відповідно до ст. 48 Закону України "Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, а також відшкодування завданих цим збитків. Закон закріплює положення про те, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном [ст. 391, 2].
Таке право власника забезпечується можливістю звернення до суду із негаторним позовом. Негаторний позов (від лат. заперечувальний позов) - це вимога власника, не позбавленого володіння майном, про усунення або припинення перешкод у здійсненні його права власності, зокрема право вочностей користування та розпорядження майном.
Право на негаторний позов мають власник і законний володілець майна, які володіють річчю, але позбавлені можливості користування або розпорядження майном внаслідок протиправних дій третіх осіб. Відповідачем у разі подання негаторного позову виступає особа, яка створює своєю протиправною поведінкою (дією чи бездіяльністю) перешкоди позитивному здійсненню права власності.
Вимогою за негаторним позовом є усунення перешкод, які тривають і мають місце на момент пред'явлення позову. В контексті сказаного, зауважимо, що на негаторний позов не поширюються вимоги щодо строків позовної давності.
Законодавець також гарантує такий спосіб захисту права власності як визнання права власності. Власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності. Власник майна може звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акту, що порушує його право власності.
Законодавством передбачені і інші способи захисту права власності [ст. 255-259, 4].
Висновок
Таким чином розглянувши таку важливу тему як право власності ми прийшли до висновку, що в умовах сучасного життя дана тема є надзвичайно актуальною. Адже її дослідження дуже важливе для подальшого розвитку цивільного права та для побудови правової держави і громадянського суспільства.
Опрацювавши матеріал ми з'ясували, що основне джерело в цивільних відносинах щодо права власності - Цивільний кодекс України. Саме він визначає поняття права власності як суб'єктивного права особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Проте першопочатково право власності право власності закріплюється в Конституції України.
Розрізняють чотири форми власності:
власність Українського народу;
приватну власність;
державну власність;
комунальну власність.
У всіх випадках держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.
Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Закон закріплює положення про те, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном. Таке право власника забезпечується можливістю звернення до суду за захистом свого права на власність.
Список використаної літератури
1. Конституція України. За станом на 1 січня 2006 р., Х:"ІГВІНІ", 2006р.;
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р., К:"Голос України". № 45-46 - 12 березня 2003 р.; № 47-48 - 13 березня 2003 р.;
3. Цивільно-процесуальний кодекс України, Х:"ІГВІНІ"
4. Силенко Л. В., Цивільне право України: Навчальний посібник для вузів Ч. 1, К:2004.
Loading...

 
 

Цікаве