WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Право власності та способи набуття права власності за цивільним законодавством України - Курсова робота

Право власності та способи набуття права власності за цивільним законодавством України - Курсова робота

право спільної сумісної власності. Крім того, слід мати на увазі, що право спільної сумісної власності на майно може виникати лише у випадках, коли це передбачено договором або законом.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожною з них у праві власності є спільною частковою власністю.
До суб'єктів права спільної часткової власності законодавець відносить фізичних осіб, юридичних осіб, державу,територіальні громади.
Важливим є питання про визначення часток у праві спільної часткової власності. Так, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Проте в такому разі кожний із співвласників повинен довести розмір свого внеску шляхом доказування та подання доказів [ст. З0, 3].
Законодавець також встановлює, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, яке не можна відокремити, зроблено ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленою порядку використання спільною майна. Поліпшення спільного майна, яке можна відокремити, є власністю того з співвласників, який це зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Щодо таких правомочностей як володіння та користування майном, співвласники можуть домовитися про порядок їх здійснення. Наприклад, співвласники будинку можуть домовитися про те, що однією частиною будинку користується один співвласник, другою частиною - інший або встановити черговість користування спільним транспортним засобом тощо.
Спільна власність може давати прибуток. В такому разі кожен співвласник може отримувати доходи відповідно до своєї частки у цьому майні. Законодавець закріпив положення про те, що плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними [ст. 359, 2].
Зрозуміло, що будь-яке майно потребує утримання та зберігання. Тому кожен співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном [ст. 360, 2]. Співвласники можуть домовитися про розподілення обов'язків щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності.
Кожен співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Проте, законодавець встановлює певні гарантії захисту прав співвласників, які можуть бути самі заінтересовані у придбанні цієї частки або не зацікавлені у відчуженні частки у спільній власності стороннім особам, які невідомо як будуть виконувати обов'язки щодо утримання спільного майна, користування ним тощо. Співвласникам надається переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності. Також встановлюються і правові наслідки недодержання умов здійснення цього права [ст. 362, 2]. Так, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності, співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає Продавець має право продати свою частку іншій особі в тому разі, якщо співвласники відмовилися від здійснення переважного права або не здійснили цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення. В тому разі, якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили декілька співвласників, то продавцю надається право вибору покупця.
Гарантією захисту переважного права купівлі співвласників є також і те, що у разі порушення цього права, співвласник має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Під порушенням співвласником, який відчужує свою частку у праві спільної часткової власності переважного права купівлі, розуміється продаж цим співвласником своєї частки без повідомлення інших співвласників про продаж свої частки, продаж своєї частки на пільгових умовах іншим особам, зокрема, за ціною, нижчою за ту, яка була запропонована співвласникам тощо. До вимог, коли порушено переважне право купівлі співвласників, встановлюється позовна давність в один рік. Зауважимо, що одночасно з пред'явленням позову, позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець [ч. 4 ст. 362, 2]. У разі невиконання цієї вимоги, суд може відмовити у позові. Це передбачено також і п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 22 грудня 1995 р. "Про судову практику по справах по позовах про захист права приватної власності" та п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. У разі задоволення позову, який пред'явив співвласник, що має переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності, права та обов'язки покупця переходять до позивача.
Слід наголосиш, що переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності не застосовується при відчуженні частки у праві спільної часткової власності шляхом укладення договорів міни, дарування, довічною утримання.
Зауважимо, що передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.
Кожен співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що Є у спільній частковій власності. В тому разі, якщо виділ в натурі є неможливим або річ не можна поділити без втрат її цільового призначення (тобто ця річ є неподільною), такий співвласник має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Звернемо увагу на те, що компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
В такому разі, якщо виділяється частка у натурі з нерухомого майна, законодавець передбачає укладення договору між співвласниками про виділення частки у натурі у
Loading...

 
 

Цікаве