WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Підстави виникнення трудових правовідносин - Курсова робота

Підстави виникнення трудових правовідносин - Курсова робота

неповнолітніх при виконкомі місцевої ради. Це значить, що для звільнення неповнолітнього працівника за ініціативою власника необхідно мати згоду не тільки комітету профспілки, а й названої служби. Без такої згоди звільнення є незаконним, і неповнолітній підлягає обов'язковому поновленню на попередньому місці роботи. [2]
Роботодавець зобов'язаний також повідомляти у триденний строк у згадану службу про всі випадки подання підлітком заяви з проханням про звільнення з роботи за власним бажанням. Одержавши таке повідомлення, служба повинна з'ясувати справжні причини заяви про це і за результатами розгляду або вжити заходів до усунення виявлених причин і поновити неповнолітнього на попередньому місці або працевлаштувати його на іншу роботу.
Служба у справах неповнолітніх не може заборонити неповнолітньому працівникові звільнитися за власним бажанням; вона перевіряє тільки обґрунтованість останнього, обставини, що спонукали підлітка подати таку заяву. Тому власник не має права затримувати звільнення неповнолітнього з мотивів відсутності згоди на це служби.
Підстави звільнення неповнолітніх працівників такі ж, як і дорослих, і викладені у ст. 40 КЗпП. При цьому звільнення підлітків у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників, у зв'язку з невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації чи стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи, а також поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування (ст. 198 КЗпП). [2]
Судова практика свідчить, що звільнення молодих працівників з мотивів невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації є недопустимим, якщо буде встановлено, що вони не змогли оволодіти технікою виробництва через відсутність достатнього досвіду і навиків у праці чи не здатні справитися з дорученою їм роботою у зв'язку з недостатнім трудовим стажем тощо.
Відповідно до ст. 200 КЗпП і п. 25 Положення про права профспілкового комітету підприємства, установи, організації питання звільнення неповнолітніх розглядаються власником і комітетом профспілки.
Слід наголосити на важливій гарантії охорони трудових прав неповнолітніх, встановленій ст. 199 КЗпП. Відповідно до неї батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи, посадові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, якщо тривалість його дії загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.
2.2. Припинення трудових правовідносин з державними службовцями.
Правовідносини державних службовців з державним органом будуються на договірній основі і регулюються нормами як адміністративного, так і трудового права. Однією із суттєвих гарантій права на працю є встановлений законом обмежений перелік підстав звільнення працівників з ініціативи роботодавця. Припинення трудових правовідносин з державними службовцями має деякі особливості. Державна служба України не передбачає особливих гарантій довічної зайнятості. Припинення названих правовідносин відбувається у порядку звільнення зі служби і шляхом відставки державного службовця. [8]
Для зазначених службовців встановлені спеціальні додаткові підстави звільнення з державної служби, що обумовлено їх особливим правовим статусом. У ст. 30 Закону України від 16 грудня 1993 р. "Про державну службу" (далі - Закон) вказано, що крім загальних підстав, передбачених КЗпП, така служба припиняється також у разі виникнення обставин, встановлених цією статтею. Закон не передбачає спеціальних правил, що визначають порядок звільнення даних службовців, тому воно повинно проводитися у порядку, встановленому КЗпП.
Розглянемо деякі особливості припинення трудових відносин на державній службі. Службовець має право припинити дані відносини у будь-який час за власним бажанням.Так, І.Лаврінчук вважає, що, враховуючи особливий порядок встановлення трудових правовідносин на державній службі, на підставі попередньо виданого акта державного органу припинення державної служби не може бути автоматичним за одноосібним волевиявленням працівника. Тому звільнення, в основі якого лежить ініціатива працівника, повинно провадитись з посиланням на п. І ст. 36 КЗпП - за угодою сторін, з виданням акта відповідного органу чи установи про звільнення державного службовця. Не можна погодитися з наведеною думкою, тому що на таких службовців поширюються всі загальні підстави звільнення, передбачені КЗпП. І якщо службовець побажає звільнитися, то інша сторона трудових відносин повинна задовольнити бажання незалежно від своєї згоди на це.
Державні службовці можуть бути звільнені з посади на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП, якщо не відповідають займаній посаді в результаті недостатньої кваліфікації (наприклад, у разі негативних наслідків атестації). Висновок атестаційної комісії про кваліфікацію працівника є одним з доказів відповідності займаній посаді. Він підлягає перевірці та оцінці судом у випадку спору в сукупності з іншими доказами. Тому суд може і не погодитися з даною оцінкою, якщо інші достовірні докази про роботу працівників підтверджують помилковість висновків атестаційної комісії. [2]
В.Куриловим у юридичній літературі висловлювалася думка про те, щоб звільнення за результатами атестації було самостійною підставою розірвання трудового договору. Ця пропозиція обґрунтовувалася необхідністю посилення відповідальності працівників, які підлягають атеста-ції, і тим, що в процесі її перевіряється не тільки професійний рівень, а й оцінюються його ділові та особисті риси. З моєї точки зору, немає необхідності виділяти звільнення за результатами атестації в самостійну підставу припинення трудового договору з працівником, і в тому числі з державним службовцем тому, що ділові й особисті властивості працівника нерозривно пов'язані з його професійним рівнем. Якщо комісією встановлюється невідповідність службовця займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, то дана підстава містить рівень професійних знань, підвищену відповідальність при виконанні трудових обов'язків і наявність таких ділових та моральних рис, які не повинні призводити до зниження авторитету державної служби.
При припиненні трудових правовідносин за спеціальними підставами керівники державних органів не мають права приймати рішення за власним розсудом щодо службовців, які підлягають звільненню. Вони зобов'язані його звільнити, якщо виникли для цього підстави, що спричинили втрату права на державну службу.
Припинення державної служби на підставі Закону повинно проводитися без згоди профспілкового органу, який не відіграє значної ролі у виконанні захисної функції.
Названа служба припиняється у разі порушення умов реалізації права на неї (ст. 4 Закону). Зі змісту цієї статті можна зробити висновок, що підставами для припинення служби є: а) відсутність або втрата громадянства України; б) порушення вимог про проведення конкурсу при прийнятті на роботу чи порядку його проведення; в) порушення інших процедур прийняття на державну службу, встановлених Кабінетом Міністрів України; г) порушення вимог щодо відповідної освіти і професійної
Loading...

 
 

Цікаве