WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Перевищення влади або службових повноважень - Курсова робота

Перевищення влади або службових повноважень - Курсова робота

фізичними та юридичними особами, незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості. Це так звані публічні службові особи. Йдеться про осіб, які в межах своїх повноважень мають право віддавати обов'язкові для виконання іншими особами (як фізичними, так і юридичними) накази, розпорядження, вказівки, приймати рішення не тільки в межах відомства, представниками якого вони є, а й поза ним, тобто стосовно громадян, з приводу поводження, вчинків, діянь громадян, не підпорядкованих їм по службі чи роботі.
Загальнообов'язковість виконання вказівок і вимог представника влади забезпечується можливістю застосування заходів примусового характеру (штраф, затримання, припинення діяльності юридичної особи тощо).
До представників влади належать народні депутати, працівники судових і адміністративних органів (судді, судові виконавці, слідчі й оперативні працівники органів МВС і СБУ, прокурори, їхні помічники, а також слідчі прокуратури, працівники міліції, пожежні інспектори, інспектори лісоохорони, рибного нагляду, мисливські й податкові інспектори та ін.).
Не можуть бути віднесені до представників влади як неоперативні, так і технічні працівники адміністративних органів (водії транспортних засобів, друкарки, консультанти та ін.). Зазначені особи не є представниками влади, оскільки вони не наділені організаційно-розпорядчими функціями.
Отже, обов'язкова ознака представника влади - виконання ним організаційно-розпорядчих функцій, наявність обумовленого його службовим становищем відповідно до закону, указів, інструкцій, положень, наказів, вказівок, що базуються на законі, права віддавати загальнообов'язкові до виконання накази і розпорядження не тільки усередині довіреного йому апарату чи відомства, де він обіймає певну посаду, а й поза ним.
Водночас, як зазначає О. Свєтлов, "якщо особа, яка працює в адміністративних органах і не є представником влади, обіймає посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських функцій (начальник канцелярії, господарського відділу, гаража тощо), то вона буде службовою особою" і, отже, за певних обставин може нести відповідальність за злочини у сфері службової діяльності.
Конституція України (ст. 13) визначає, що "держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності Усі суб'єкти права власності рівні перед законом".
Саме тому перед законодавцем постало питання про необхідність приведення кримінального законодавства у відповідність до соціально-економічних реалій часу, зрівняння в обов'язках перед суспільством службових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, тобто як державних, так і громадських і приватних, оскільки під час скоєння цими особами злочинів однаковою мірою можуть страждати інтереси окремих фізичних і юридичних осіб, суспільства і держави.
Відповідно до викладеного суспільно-небезпечне діяння може бути кваліфіковане як злочин у сфері службової діяльності за таких обставин:
коли таке діяння вчинене службовою особою;
коли при цьому мало місце порушення цією особою обумовлених й службовим становищем обов'язків;
коли була заподіяна істотна шкода чи мали місце тяжкі наслідки. Отже, у будь-якому разі при вчиненні злочину у сфері службової діяльності службова особа використовує своє службове становище задля досягнення своїх корисливих цілей чи через іншу особисту зацікавленість (зловживання владою або службовим становищем - ст. 364 КК, одержання хабара - ст. 368 КК) або коли має місце невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, внаслідок чого заподіюється істотна шкода державним чи суспільним інтересам чи охоронюваним законом правам та інтересам громадян (службова недбалість - ст. 367 КК). Як зауважує О. Свєтлов, "службовий злочин передбачає, що службова особа використовує для його здійснення своє службове становище, коли ж певна службова особа одночасно виконує свої вузькопрофесійні обов'язки, які не можна зарахувати до службових, і суто функціональні обов'язки (через недбало зроблену головлікарем операцію загинув хворий; директор на уроці вдарив учня, завідувач юрконсультації, виступаючи в суді, одержав від клієнта гроші понад гонорар і поза касою тощо), тоді службового злочину не буде".
Об'єктом злочину у сфері службової діяльності є суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність державного і громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, яка відповідає інтересам окремих громадян, суспільства і держави. У будь-якому разі при вчиненні злочину у сфері службової діяльності суспільне небезпечне діяння відбувається всупереч інтересам служби в результаті грубого порушення службових повноважень чи зловживання ними Таке діяння може виявишся у перевищенні повноважень або, навпаки, у їх невиконанні чи неналежному виконанні.
Саме грубого, чим відрізняється злочин у сфері службової діяльності від незлочинних. діянь, адміністративних, дисциплінарних, службових провин та інших правопорушень, наприклад, цивільно-правового характеру.
При цьому, па відміну від згаданих порушень, злочин у сфері службової діяльності характеризується заподіянням істотної шкоди, як зазначено в Законі, охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Злочини у сфері службової діяльності, крім того, можуть спричиняти тяжкі наслідки, які Закон розцінює як обтяжуючі відповідальність обставини.
Щодо об'єктивної сторони, тобто за зовнішнім проявом злочинного діяння, злочин у сфері службової діяльності може виявитися як у дії, так і в бездіяльності. У літературі не раз зазначалося, та й практика свідчить, що для протиправної, злочинної діяльності службових осіб найхарактернішою с активна дія (зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, одержання хабара).
Злочин у сфері службової діяльності за суб'єктивною стороною може характеризуватися як умислом (зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади чи службових повноважень, одержання хабара, службове підроблення), так і необережністю (службова недбалість).
Після цих попередніх зауважень спробуємо дати визначення злочину у сфері службової діяльності відповідно до положень діючого законодавства.
Злочин у сфері службової діяльності - це суспільне небезпечне діяння, вчинене навмисно або через необережність службовою особою, тобто особою, яка постійно чи тимчасово здійснює функції представника влади або обіймає постійно читимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконує такі обов'язки за спеціальним повноваженням, всупереч інтересам служби, яке грубо порушує нормальну діяльність органів влади, а також органів управління підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності й господарювання, якщо ним заподіяна істотна шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридич-них осіб, або спричинено тяжкі наслідки.
Стисліше, опустивши положення Закону, це визначення можна викласти в такий
Loading...

 
 

Цікаве