WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина - Курсова робота

Конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина - Курсова робота

звернення на конституційному рівні відповідає загально-визнаним міжнародним стандартам.
У Законі України від 2 жовтня 1996 року "Про звернення громадян" більш детально регулюється питання практичної реалізації конституційного права людини на звернення, під якими розуміють викладені у письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви або скарги.
Встановлений порядок, за яким звернення повинні розглядатися і вирішуватись у місячний термін з дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення - негайно, в усякому разі не пізніше п'ятнадцяти діб з моменту їх одержання.
За порушення передбаченого законом порядку розгляду звернень, а також за переслідування громадян, що подали звернення, чи за вміщену в них критику законодавством України передбачається юридична відповідальність.
5. Економічні права І свободи людини і громадянина
Ця група прав і свобод людини та громадянина невід'ємна від громадянських (особистих) та політичних прав, які взаємопов'язані і становлять у сукупностіоснову конституційно-правового статусу людини та громадянина. Специфікація їх полягає в тому, що вони передбачають можливість кожного забезпечити свої життєві потреби в економічній, соціальній та культурній сферах. Саме в цих правах і свободах закладена реалізація змісту соціальної і правової держави, яка залежить від економічного розвитку і матеріальних можливостей у кожній країні.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. передбачає обов'язок держав вживати у максимальних межах наявних ресурсів заходи для поступового забезпечення передбачених у цьому акті прав і свобод.
Одним із найважливіших видів прав і свобод людини і громадянина, які знайшли закріплення в Конституції України, є економічні права. Ці права стосуються переважно сфери економічних (майнових) суспільних відносин. До економічних прав, насамперед, відносяться право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (право на приватну власність) та право на користування об'єктами права ] державної та комунальної власності (право на публічну власність, ст. 41), право на підприємницьку діяльність (ст. 42).
а) Право приватної власності та на результати своєї інтелектуальної та творчої діяльності.
Конституцією України (ст. 41) передбачене право кожного володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю як майнового характеру, і так і результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Конституційним правом громадян є право користування об'єктами державної та комунальної власності для задоволення своїх потреб. Порядок такого користування регулюється законодавчими актами, зокрема Цивільним кодексом України, Законом України "Про власність" та низкою інших правових актів. Але більшою мірою І право власності стосується права приватної власності, яке вперше було закріплено в І Конституції України 1996 р. як непорушне. Забувається право приватної власності/ І встановленому законом порядку. Прикладом цього може бути Земельний кодекс України, який регулює надання землі у приватну власність громадянам України.
Конституційною гарантією права приватної власності є заборона протизаконного І її позбавлення. Лише як виняток примусове відчуження об'єктів права приватної І власності може бути застосоване з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановленому законом, а також за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Таке відчуження допускається лише в умовах воєнного чи| надзвичайного стану.
Що стосується конфіскації майна, то вона може бути застосована виключно з рішенням суду у встановлених законом випадках, обсязі і порядку.
Загальною при використанні власності є вимога не завдати шкоди правам свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, не погіршувати екологічні; ситуацію і природні якості землі.
б) Право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, передбачені ст. 42 Конституції України. У взаємозв'язку з правом приватної власності свобода складають правову основу. Підприємницька діяльність, включаючи і право на її здійснення, регулюється законами України "Про власність", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні" та низкою інших законодавчих актів.
У ряді випадків право на заняття підприємницькою діяльністю обмежується лише для окремих категорій осіб: депутатів, посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Крім того, держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція, а також зловживання монопольним становищем на ринку (ст. 42 Конституції України). Види і межі монополій визначаються законом.
Закріплюючи право на підприємницьку діяльність, Конституція України (ст. 42) встановлює обов'язок держави здійснювати контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, захищати права споживачів, сприяти діяльності їх громадських організацій. Більш детально захист цих прав регулюється в Законі України "Про захист прав споживачів".
в) Право користуватися об'єктами публічної (суспільної) власності передбачено Конституцією України, згідно із ст. 41 якої громадяни можуть користуватися об'єктами державної та комунальної власності для задоволення своїх потреб відповідно до закону. Користуватися такими об'єктами громадяни можуть у переважній більшості випадків безоплатно. Це стосується, насамперед, користування природних ресурсів та об'єктів загальнодержавної власності: водні ресурси, рослинний світ, шляхи та місця загального відпочинку, заклади освіти, охорони здоров'я тощо. Водночас у ряді випадків громадяни можуть користуватися окремими об'єктами державної та комунальної власності за плату тимчасово на умовах оренди цього майна на певний строк. Умови такого користування визначаються як на законодавчому рівні, наприклад у Законі України "Про плату за землю", так і в інших нормативне-правових актах.
?
3. Економічні права і свободи людини і громадянина, соціальні права і свободи громадянина. Права у галузі культурні права і свободи людини і громадянина.
а) Соціальні права і свободи людини і громадянина
Ця група прав є найбільш чисельною і різноманітною в новій Конституції України. До соціальних прав відносять: право на працю (ст. 43), право на страйк (ст. 44), право на відпочинок (ст. 45), право на соціальний захист (ст. 46), право на Житло (ст. 47), право на достатній життєвий рівень (ст. 48), право на охорону здоров'я (ст. 49), право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50) та ряд інших соціальних прав у трудовій, екологічній та інших сферах.
1.Право на працю. Право кожною на працю передбачено в ст. 43 Конституції України. Це право включає можливість заробляти собі на життя
Loading...

 
 

Цікаве