WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Права людини у міжнародному та внутрішньодержавному праві. - Курсова робота

Права людини у міжнародному та внутрішньодержавному праві. - Курсова робота

особи.
Що ж до основних прав, то до них належать ті, що мають абсолютний пріоритет у внутрішній та зовнішній політиці. Вони включають усі права, що стосуються первинних матеріальних та нематеріальних потреб людини.
Існує також класифікація, що поділяє права людини на права першого, другого та третього покоління. До прав першого покоління належать громадянські та політичні права. Правами другого покоління є соціально-економічні та культурні права. Правами третього покоління є так звані права "солідарності", які включають право на мир, на чисте навколишнє середовище, на рівне користування спільною спадщиною людства і т.д.
2. Кожна країна світу, яка взяла на себе зобов'язання виконувати міжнародні конвенції, в тому числі й з прав людини, повинна керуватися принципами і нормами цих угод у своєму внутрішньому законодавстві. Норми, що містяться в міжнародних документах і обов'язкові для законотворчості розвинутих держав є міжнародними стандартами. Як визнано у літературі, цим терміном охоплюються різнорідні норми, такі як правила міжнародних договорів, резолюції міжнародних організацій, політичні домовленості. Отже, міжнародними стандарти - це обов'язкові для всіх держав правила поводження з людьми, що полягають у необхідності гарантувати особам, які перебувають під їх юрисдикцією, встановлені універсальними і регіональними міжнародно-првовими актами права і свободи, а також не зазіхати на такі права і всободи.
Загальновизнані норми прав людини притаманні як міжнародному, так і внутрішньодержавному праву. Вони відбивають історично досягнутий рівень демократії та гуманності суспільства на міжнародному та внутрішньодержавному рівні. Завдяки цьому останні мають особливі юридичні властивості. Ні міжнародний договір, ані внутрішньодержавний закон не можуть обмежити права людини.
Норми, що регулюють права людини на міжнародному рівні умовно можна поділити на декілька груп.
Перша група включає норми, які є обов'язковими для всіх держав у їх відносинах з людьми. До неї належать невід'ємні права та основні свободи особи, що містяться у Загальній декларації прав людини 1948 р., Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 р. та Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. Друга група відбиває норми, які слугують спільній боротьбі держав з грубими масовими порушеннями прав людини, які можуть негативно вплинути на систему міжнародних відносин. Такі норми містяться у Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1966 р., Міжнародній конвенції про запобігання злочинам апартеїду та покарання за них 1973 р., Конвенції про запобігання злочинам геноциду та покарання за них 1948 р., Конвенції про незастосування строку давності до військових злочинів проти людства 1968 р., а також у деяких інших договорах. Наступна група норм об'єднує типові положення, що стосуються забезпечення ряду конкретних прав людини: Конвенція про права дитини 1989 р., Конвенція про статус осіб без громадянства 1954 р., Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації стосовно жінок 1979 р., Конвенція про статус біженців 1951 р. Існує група норм, метою яких є захист індивіда від зловживань з боку державних органів і посадових осіб: Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання 1984 р., Женевські конвенції 1949 р. про захист жертв війни і Додаткові протоколи до них 1977 р., Конвенція про боротьбу з дискримінацією у галузі освіти 1960 р.
3. Основним нормативно-правовим актом, що закріплює права і свободи людини в Україні є Конституція України 1996 року. Вона втілила найкращі здобутки загальнолюдського юридичного досвіду конституційного забезпечення прав і свобод людини. Майже третину її статей безпосередньо присвячено цьому питанню. Цим визначається її гуманістичне спрямування. Важливіше є те, що текст більшості цих статей досить повно відповідає широко визнаним міжнародним стандартам прав і свобод людини. Відповідно до ст..3 Конституції України людина, її життя, здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Список використаної літератури:
1. Загальна декларація прав людини, 1948р. - Міжнародний захист прав ісвобод людини. Збірник документів. - М., 1990.
2. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, 1966р. // Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. - К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.
3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, 1966р. - К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.
4. Міжнародна конвенція про запобігання злочинам апартеїду та покарання за них, 1973 р.- К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.
5. Конвенція про захист прав людини й основних свобод від 4 листопада 1950 року.
6. Конвенція про запобігання злочинам геноциду та покарання за них, 1948 р.- К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.
7. Конвенція про незастосування строку давності до військових злочинів проти людства, 1968 р. - К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.
8. Конвенція про права дитини, 1989 р.- К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.
9. Конвенція про статус осіб без громадянства, 1954 р.- К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.
10. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації стосовно жінок, 1979р.- К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.
11. Конвенція про статус біженців, 1951 р.- К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.
12. Конституції України, 28 червня 1996//Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141.
13. Коментар до Конституції України, Інститут законодавства Верховної Ради України, друге видання, виправлене й доповнене, К., 1998р.
14. Бородін І. Права та свободи громадян, іх класифікація, гарантії реалізації. // Право України. - 1992- №4.
15. Нерсесянц B.C. Права человека в истории политической и правовой мысли // Права человека в истории человечества и в современном мире. - М., 1989.
16. Буткевич В.Г. Права людини в Україні // Політична думка. - 1993. - № 1.
17. Орзіх М. Міжнародно-правові стандарти і права людини в Україні // Право України. - 1992. - № 4.
18. Муса Аль-Сулайбі. Юридична природа міжнародних стандартів прав людини // Право України. - 2000. - № 9.
19. Погорілко В. Загальна декларація прав людини - одна з найважливіших загальнолюдських цінностей 20 століття.// Право України.-1999.-№7.
20. Рабинович П.М. Загальна декларація прав людини - вселюдський ідеал гуманізму// Право України.-1998.-№12.
21. Федик С. До характеристики тлумачення Конвенції про захист прав і основних свобод людини.// Право України.-2000.-№11.
22. Заблоцька Л., Євінтов В. Права людини. - К., 1997.
23. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право.-К.-2000.
24. Мюллерсон Р. А. Права людини: ідеї, норми, реальність. - М.- 1991.
25. Гом'єн Донна. Короткий путівник по Європейській Конвенції з прав людини.-Львів.-1998. Дженіс М. Єввронейське прво у галузі прав людини. Джерела і практика застосування.-К.-1997.
Loading...

 
 

Цікаве