WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття господарських товариств, поняття та види адміністративних стягнень, правовий статус юридичних осіб - Контрольна робота

Поняття господарських товариств, поняття та види адміністративних стягнень, правовий статус юридичних осіб - Контрольна робота

або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації
з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
( Стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Стаття 29. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Стаття 30. Позбавлення спеціального права, наданого даному
громадянинові
Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання), застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також у разі невиконання вимоги працівника міліції про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
( Стаття 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3785-12 від 23.12.93 )
Стаття 31. Виправні роботи
Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
( Стаття 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Стаття 32. Адміністративний арешт
Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.
( Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
ІІІ. Правовий статус юридичних осіб.
З 1 січня 2004 року набрали чинності нові Цивільний та Господарський
кодекси України.
На відміну від ЦК УРСР 1963 р. новий Кодекс не дає розгорнутог визначення юридичної особи. Відповідно до ст. 80 ЦК юридичною особою є організація,
створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа
може бути позивачем та відповідачем у суді. І хоча може виникнути
запитання стосовно того, а що таке "організація" і чому Кодекс не містить
визначення цього поняття, проте навряд чи законодавець вкладав у
визначення поняття юридичної особи принципово інший підхід. Тому цілком
виправданим буде розгляд даного поняття через сукупність вже зазначених
вище ознак, які давно відомі юридичній науці.
Здійснюючи функції суб'єкта цивільних правовідносин, юридична особа
повинна мати такі властивості, як правоздатність і дієздатність, якими
згідно з ст. 80 ЦК вона наділяється. Конкретніше ці поняття розкриваються
у статтях 91 і 92 ЦК. Слід зауважити, що до прийняття нового Цивільного
кодексу юридичні особи мали спеціальну правоздатність: ст. 26 ЦК УРСР
визначала, що юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до
встановлених цілей її діяльності. Тобто кожна юридична особа мала права і
обов'язки, визначені її статутом. Натомість ст. 91 нового
Цивільного кодексу встановила, що юридична особа здатна мати такі ж
цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Така
правоздатність називається загальною або універсальною. Надання універсальної правоздатності можна вважати позитивним явищем, зумовленим розвитком ринкових відносин, оскільки відпадає необхідність відтворювати в установчих документах всі можливі види діяльності, щоб у подальшому, наприклад, укладені договори юридичної особи не виходили за межі
передбаченої установчими документами правоздатності. Проте положення ст. 91 ЦК вже зараз тлумачаться по різному. Зокрема, є точка зору, що якщо у засновницьких документах комерційної організації не міститься вичерпного переліку видів діяльності, котру вони здійснюють, то вона може займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, не забороненою законом. У даному випадку, реалізуючи власну правоздатність, юридична особа може укладати будь-які угоди. Якщо ж установчими документами юридичної особи визначено вичерпний перелікможливих видів діяльності, то можна вважати, що вона наділена спеціальною правоздатністю, виходити за межі якої неприпустимо.
Укладені такою юридичною особою за межами правоздатності угоди є
недійсними. Але, запропоноване тлумачення зазначеної норми
статті є спірним, оскільки вона не містить диспозитивності у визначенні
цивільної правоздатності юридичної особи. Оптимальніше було б визначити у ст. 91, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки,
як і фізична особа, за винятком випадків, передбачених законом. Адже певні
обмеження мають бути обов'язково встановлені стосовно державних
підприємств, які діють в публічних інтересах та які мають бути обмежені,
наприклад, в частині розпорядження своїм майном.
Дієздатність юридичної особи відповідно до ст. 92 ЦК полягає в тому, що
вона може набува- ти цивільних прав та обов'язків, здійснювати їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Склад і перелік органів юридичної особи, порядок їх утворення, компетенція визначаються для різних видів юридичних осіб і регулюються Цивільним кодексом, відповідними законами про цих юридичних осіб та засновницькими документами юридичної особи. Саме органи юридичної особи формують і виражають її волю, їхніми діями вона здобуває цивільні права і несе цивільні обов'язки.
Особливо слід звернути увагу на положення ч. З ст. 92, якою встановлено,
що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо
представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли
юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не
могла не знати про такі обмеження. Тобто,
Loading...

 
 

Цікаве