WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційний суд України: політико-правова природа, склад, компетенція - Курсова робота

Конституційний суд України: політико-правова природа, склад, компетенція - Курсова робота

серед спеціалізованих судів посідають конституційні суди. Одні країни відповідно до законодавства, включають ці органи до складу судової влади (Росія, Грузія та ін.), хоч і наділяють їх певною самостійністю, інші виділяють їх у самостійну галузь (Італія, Іспанія, Молдова та ін.). Особливе становище займають конституційні ради у Франції, Казахстані.
Незалежно від виду спеціалізації судові системи, як правило, мають жорстку ієрархічну ("вертикальну") організаційну структуру, яка обумовлена, по-перше, вимогами судового процесу (можливість оскарження рішень нижчих судів), а, по-друге, - формою державного устрою держави. Кількість судових ланок або інстанцій звичайно визначається від двох до чотирьох.
Дволанкові судові системи характерні для держав з простим адміністративно-територіальним поділом (Литва, Латвія, Естонія, Молдова). Суд першої інстанції розглядає основну масу справ, а Верховний суд виступає як суд другої інстанції, який розглядає касаційні або апеляційні скарги і протести, а також виступає першою інстанцією щодо обмеженого кола найважливіших справ .
У більшості країн історично склалися такі дві основні форми судового процесу другої інстанції - апеляційна і касаційна (США, Франція, Індія).
Значно частіше трапляються три- і чотириланкові судові системи (районний, міський, окружний суди) як суди першої інстанції. Обласні суди розглядають основну масу справ і водночас виступають як суди другої інстанції (апеляційної і касаційної). Триланкова система існує у Болгарії, Угорщині, Казахстані, Вірменії та Польщі.
Нарешті, чотириланкова система існує у Франції, Італії, Латвії та інших країнах.
Свої особливості має устрій судових систем у федеративних державах, який відрізняється своєю складністю. Найбільш поширені дві моделі - централізована, або німецька, і децентралізована, або дуалістична, американська.
Межі судових округів і кордони адміністративно-територіальних одиниць у більшості країн не збігаються (США, Вулика Британія, Італія), що дає змогу реалізувати принцип незалежності судової влади, оскільки звільняє суддів від впливу як центральних, так і місцевих органів виконавчої влади.
Організація і діяльність суддів, як правило, є предметом не лише власного законодавчого регулювання, а й перш за все конституційного. Це пояснюється тим, що особлива увага приділяється питанням організації і діяльності судової влади саме в конституціях тих країн, які визнали теорію розподілу державної влади основним принципом побудови демократичної, правової держави. В цьому разі суд виступає як основний гарант додержання прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності, з одного боку, а з другого, - як самостійна гілка державної влади, що відіграє важливу роль у системі стримувань і противаг трьох гілок державної влади.
Так, Конституція України проголошує як основне і соціальне завдання та функцію суду - захист невід'ємних прав людини і громадянина (ч. 3 ст. 8, частини 1, 4 ст. 55 та ч. 1 ст. 124) .
На відміну від законодавчої і виконавчої гілок державної влади, статус і зміст яких визначається досить змістовно у відповідних розділах Конституції, статус судової влади, як правило, розкривається, в першу чергу, шляхом формування принципів і підстав їх здійснення. Зміст цих принципів перш за все стосується організації і діяльності судової влади і є різний у відповідних країнах. Проте у більшості з них, вони, як правило, включаються у текст конституції, незважаючи на те, що можуть бути різними за змістом та обсягом. Незважаючи на це, можна виділити найважливіші принципи, які дістали правове закріплення у більшості конституцій сучасних демократичних країн світу.
До них, зокрема, належать такі: проголошення незалежності судової влади (суду, суддів) і створення відповідних конституційних гарантій їх незалежності (ч. 1 ст. 126); здійснення правосуддя лише судами і суддями (ч. 1 ст. 124); наявність конституційної заборони на створення надзвичайних або особливих судів (ч. 5 ст. 125); публічність (гласність, відкритість, доступність) судових слухань (п. 7 ч. 4 ст. 129); мотивованість судових дій, виключні рішення; визначення змісту судової дієздатності та правового статусу суду (залежно від форми держави) - (ст. 124); закріплення судових гарантій прав і свобод особи (ч. 2 ст. 59, статті 61, 62 та 63); визначення статусу конкретних носіїв судової влади - судців (статті 126-128 Конституції) .
Основи судової влади, судової системи та їх принципи мають свої особливості й деталізацію у Конституції та законах України.
1.2. Організація здійснення правосуддя в Україні
Згідно з конституційним принципом розподілу державної влади однією з її гілок є судова влада, яка покликана здійснювати правосуддя в Україні.
Правосуддя - вид державної діяльності, за допомогою якої розглядаються і вирішуються питання, пов'язані з порушенням норм права. Тому воно здійснюється від імені держави спеціально уповноваженими органами - судами, які на судових засіданнях розглядають у встановленому законом порядку кримінальні, адміністративні, цивільні, судові та інші категорії справ.
Це положення дістало конституційне правове закріплення у розділі VIII Основного Закону "Правосуддя".
Більш детально засади організації судової влади та засади здійснення правосуддя в Україні визначені в Законі України "Про судоустрій України" від 2 лютого 2002 р.
Відповідно до засад організації судової влади в Україні судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Судову систему України становлять суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.
Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.
Судова система забезпечує доступність правосудця для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 5 ст. 125 Конституції України створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією та Законом України "Про Конституційний Суд України".
Закон також визначає засади здійснення правосуддя в Україні.
Відповідно до ст. 124 Конституції та ст. 5 Закону України"Про судоустрій України" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів та привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду, несуть передбачену законом відповідальність.
Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів. Участь у здійсненні правосуддя є їх громадський обов'язок.
Усім суб'єктам правовідносин
Loading...

 
 

Цікаве