WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційний суд України: політико-правова природа, склад, компетенція - Курсова робота

Конституційний суд України: політико-правова природа, склад, компетенція - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Конституційний суд України: політико-правова природа, склад, компетенція
?
План
ВСТУП
1. ОСНОВИ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ТА ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ
1.1. Основи судової влади і судової системи та її принципи
1.2. Організація здійснення правосуддя в Україні
2. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ - ГОЛОВНИЙ ОРГАН ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ
2.1. Конституційний Суд України - як особливий судовий орган кон-ституційного контролю
2.2. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України
2.3. Процедура конституційного провадження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Роль і місце суду в системі органів державної влади визначається основним завданням - охорона і захист від імені держави прав і свобод від свавілля як з боку держави, її органів та посадових осіб, так і громадян.
Конституційний Суд України посідає особливе, відокремлене від інших органів держави, місце. Конституційний Суд України є особливим судовим органом конституційного контролю. Така природа Конституційного Суду пояснюється тим, що останніми роками у світі дедалі більше обґрунтовується думка про те, що поряд із законодавчою, виконавчою і судовою владою має існувати четверта влада - контрольна.
Конституційно-правовий статус Конституційного Суду визначається розділом XII Конституції та Законом України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р.
Конституційний Суд України визначається як єдиний орган конституційної юрисдикції. Призначення цього органу: вирішувати питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України; давати офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Конституція України визначає склад Конституційного Суду України та порядок його формування.
Відповідно до засад організації судової влади в Україні судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
В даній роботі плануємо розглянути такі питання як: основи судової влади і судової системи в Україні, її принципи, окремим розділом є розгляд питання організації здійснення правосуддя в Україні, діяльність Конституційного суду України. На нашу думку, розгляд цих питань дає змогу розкрити тему даної роботи.
Під час написання курсової роботи були використані різноманітні літературні джерела: Конституція України, підручники з конституційного права та інші посібники. Методи, які були використані для розкриття теми: літературний метод, метод аналізу та синтезу, порівняльний метод та узагальнення.
1. ОСНОВИ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ТА ПРАВОСУДДЯ
В УКРАЇНІ
1.1. Основи судової влади і судової системи та її принципи
Відповідно до статей 8 і 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина гарантуються і захищаються судом.
Роль і місце суду в системі органів державної влади визначається основним завданням - охорона і захист від імені держави прав і свобод від свавілля як з боку держави, її органів та посадових осіб, так і громадян.
Критерієм такої охорони і захисту є Конституція та Закон , від імені яких і на підставі яких суд ухвалює рішення про порушення або юридичну обгрунтованість (конституційність, законність) актів, дій, відсутності або наявності порушення прав і свобод людини і громадянина.
Суд, діючи в межах визначеної законом правової процедури, за ініціативою заявника розглядає і вирішує кримінальні, цивільні, адміністративні та інші справи, питання щодо конституційності і законності актів і дій державних органів.
Судовій владі, на відміну від інших гілок державної влади, притаманні специфічні риси: вона має конкретний характер; не належить будь-якій судовій установі (оскільки термін "суди" є узагальненням), а здійснюється судами - носіями судової влади.
Судові системи, як правило, являють собою структури, які мають певну кількість рівнів автономії, розгалужену систему взаємозв'язків.
У країнах світу розрізняють судові системи з внутрішньою і зовнішньою спеціалізацією.
До першого виду належать судові органи, які розглядають справи, що стосуються всіх галузей права, тобто всередині кожної судової установи, як правило, виділяють самостійні органи (колегії, камери тощо) або одноособові суди, які спеціалізуються на розгляді справ одного профілю: кримінальних, цивільних, адміністративних, трудових тощо. Можуть бути предметом розгляду і справи щодо конституційності певного акта або дії (Китай, В'єтнам, Угорщина).
У системах із зовнішньою спеціалізацією формуються кілька самостійних підсистем загальної (привільні і кримінальні справи) адміністративної, військової" морської, соціальної, трудової, податкової, фінансової (Велика Британія, Німеччина, Франція), арбітражної або господарської (Росія, Молдова, Америка, Україна) юстиції.
Поряд із судами з внутрішньою і зовнішньою організацією, існують і адміністративні суди. Класичним прикладом системи таких судів вважається французька. До юрисдикції цих судів включається вирішенню питань щодо відповідності закону актів і дій органів і посадових осіб - представників виконавчої влади.
Адміністративному судовому процесові притаманна низка особливостей порівняно з ординарним: підвищена реальність проведення закритих слухань, процес має в основному слідчий, не змагальний характер тощо. Прогне на адміністративні суди поширюються вимоги так званого природного правосудця - фундаментальні основи матеріального права і процесу, адже "ніхто не повинен бути суддею у власній справі", "ніхто не може бути засуджений, доки його не ви-слухав суд", "рішення має бути оскаржено до вищестоящого суду загальної компетенції" тощо.
Більшість дослідників включає адміністративну юстицію до складу судової влади.
В Україні давно стояло питання щодо створення адміністративних судів. Саме вони особливо необхідні для розв'язання суперечливих питань у взаємовідносинах місцевих Державних адміністрацій як органів державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування. Такі суди відповідно до Закону України "Про судоустрій України" створено.
Кожна з вищеназваних підсистем у свою чергу характеризується досить складною організаційною структурою. Так, у Німеччині існують п'ять практично автономних судових підсистем: суди загальної юрисдикції, включаючи федераль-ну судову палату Верховного Суду; вищі суди земель; адміністративні суди та вищі загальні адміністративні суди; фінансові суди (федеральні та загальні); трудові суди (федеральні та загальні); соціальні суди(федеральні та земельні). Координаційну функцію виконує об'єднаний сенат вищих судів.
У ряді країн (Вірменія, Україна) передбачено утворення судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій, господарських тощо.
Особливе, але не безспірне місце

 
 

Цікаве

Загрузка...