WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність в Конституційному праві України - Курсова робота

Відповідальність в Конституційному праві України - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Відповідальність в Конституційному праві України
ПЛАН
ВСТУП
1. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНІ РИСИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
1.1. Поняття конституційно-правової відповідальності, суб'єкти та об'єкти конституційної відповідальності
1.2. Конституційна відповідальність як самостійний вид юридичної відповідальності
2. ХАРАКТЕРНІ РИСИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
2.1. Особливі ознаки конституційно-правової відповідальності
2.2. Зв'язок конституційно-правової відповідальності з іншими видами відповідальності
3. САНКЦІЇ ЗА КОНСТИТУЦІЙНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Зміни в усіх сферах суспільного життя України не могла не обминути і конституційну сферу. При цьому особливо небезпечною є безвідповідальність вищих органів державної влади, їх посадових осіб за порушення норм Конституції України.
Актуальність теми посилюється виключною важливістю виконання завдання по створенню ефективного правового механізму захисту Конституції, особливе місце в якому займає конституційна відповідальність.
Конституційно-правова відповідальність має досить складний політико-правовий характер, оскільки вона пов'язана з такими соціальними явищами, як народ, нація, держава, влада, політика.
Конституційно-правова відповідальність - це особливий вид юридичної відповідальності, зміст і особливості якої зумовлені першочерговою роллю конституційного права в системі національного права України.
В оціночному контексті положень Конституції України 1996 р., на жаль, недостатня увага приділяється питанням конституційної відповідальності. Достатньо звернути увагу на те, що останніми роками серйозному науковому аналізові згаданої проблеми увагу приділяли лише окремі дослідники.
Між тим ґрунтовне з'ясування сутності конституційно-правової відповідальності має не лише теоретичне значення, згідно з яким цей вид відповідальності є одним із системоутворюючих, кваліфікаційних ознак конституційного права, а й практичне значення, що випливає з реалізації відповідних норм Конституції, які безпосередньо регулюють питання цієї відповідальності.
Загальновідомо, що конституційно-правова відповідальність - особливий вид соціальної відповідальності особи, об'єднань громадян тощо.
Однак, це специфічний вид юридичної відповідальності, зміст якої обумовлений провідною роллю конституційного права в системі національного права України, незважаючи на те, що вона безпосередньо пов'язана і з іншими видами юридичної відповідальності.
Конституційно-правова відповідальність має досить складний політико-правовий характер, оскільки вона пов'язана з такими соціальними явищами, як народ, нація, держава, влада, політика.
Цей вид діяльності настає за конституційний делікт (правопорушення), який виявляється в особливих негативних наслідках для суб'єктів конституційного правопорушення.
Під час написання роботи були використані різноманітні літературні джерела: нормативно-правові акти, спеціалізовані статті, посібники з конституційного права та правознавства.
1. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНІ РИСИ
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
1.1. Поняття конституційно-правової відповідальності, суб'єкти та об'єкти конституційної відповідальності
Конституційно-правова відповідальність має досить складний політико-правовий характер, оскільки вона пов'язана з такими соціальними явищами, як народ, нація, держава, влада, політика.
Цей вид діяльності настає за конституційний делікт (правопорушення), який виявляється в особливих негативних наслідках для суб'єктів конституційного правопорушення.
Об'єктом правопорушення є політико-правові суспільні відносини, які регламентуються нормами конституційного права України. Сутність цих правовідносин полягає в тому, що вони є найважливішими, основоположними, ґрунтуються на ідеях та практиці волевиявлення народу, внаслідок чого об'єктом правопорушень можуть бути владовідносини у сфе-рі реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні, видання актів державних органів, Президента України, виборчих прав громадян, референдумів тощо.
Суб'єктами конституційно-правової відповідальності можуть бути органи державної влади, державні органи, вищі посадові особи, органи і посадові особи місцевого самоврядування, фізичні особи [9, ст.115].
Формами (санкціями) конституційно-правової відповідальності є:
скасування або призупинення нормативно-правового акта, який не відповідає Конституції;
дострокове припинення повноважень відповідних органів або посадових осіб;
визнання виборів або результатів референдумів недійсними;
відповідальність депутатів перед парламентом або перед місцевою радою;
офіційне визнання роботи державних органів, посадових осіб незадовільною (у тому числі шляхом висловлювання вотуму недовіри урядові, дострокове розформування підлеглого органу тощо). Вказівки на можливість застосування таких санкцій містяться у відповідних нормах Конституції України, зокрема у статтях 81, 87, 111, 115, 118 та 126 [1].
Проте, вичерпні норми конституційно-правової відповідальності вищезгаданих суб'єктів можуть бути визначені лише за умови чіткішого закріплення у Конституції України прав основного суб'єкта - народу, перед яким мають нести відповідальність усі вищеперелічені органи та посадові особи.
Згідно зч. 2 ст. 5 Конституції України єдиним джерелом влади в Україні є народ.
Розрізняються такі види єдиної влади: влада, яку здійснює народ безпосередньо; через органи державної влади; через інші державні органи; через органи місцевого самоврядування.
Природно, що народ і є тим основним суб'єктом, перед яким згадані органи мають нести конституційно-правову відповідальність.
Проте, згідно зі статтями 76, 103 та 141 Основного Закону народ формує лише одну гілку влади - законодавчу, обирає Президента України, місцеві ради та голів сіл, селищ і міст.
Фактично, крім народу, джерелом державної влади в Україні є Президент, який формує дві інші гілки влади - виконавчу та судову. Звідси, ці органи, зокрема виконавчі, несуть конституційно-правову відповідальність перед народом - єдиним джерелом влади, а відповідають перед парламентом і Президентом [1, ст. 87 і пункти 9, 10 ст. 106 ].
Повною мірою це стосується і судової гілки влади. Згідно з п. 23 ст. 106 Конституції України, статтями 20, 21, 25, 32, 38 та 61 Закону України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 р. саме Президент України утворює і ліквідує суди загальної юрисдикції, місцеві загальні суди, господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, касаційний суд Украї-ни, вищі спеціалізовані суди, призначає та звільняє з посади професійних суддів.
У зв'язку з цим, призначення на певні
Loading...

 
 

Цікаве