WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридична деонтологія: історичний аспект, поняття та загальна характеристика, структура, завдання, підходи - Реферат

Юридична деонтологія: історичний аспект, поняття та загальна характеристика, структура, завдання, підходи - Реферат


Реферат на тему:
Юридична деонтологія: історичний аспект, поняття та загальна характеристика, структура, завдання, підходи.
ПЛАН
1. Історичний Аспект становлення системи деонтологічних знань.
2. Поняття та загальна характеристика науки "юридична деонтологія".
3. Предмет та структура курсу юридичної деонтології.
4. Завдання, що вирішуються навчальною дисципліною.
5. Сучасні підходи до викладення курсу.
Формування в Україні правової держави і громадського суспільства, які за своєю сутністю мають правовий характер, засновуються на праві, обумовило як підвищення ролі та значення права у соціальних перетвореннях, так і юристів - особливого професійного прошарку в суспільстві, виявило їх недостатню чисельність, недоліки в професійній підготовці.
В країнах СНД було обумовлено необхідність переглянути відношення до формування курсу юристів, які були вимушені прийняти нові програми розвитку юридичної науки, удосконалення юридичної освіти. Вивчення окремих видів юридичної діяльності, зокрема суддівської, прокурорської, слідчої та деяких інших не може заміняти загальнотеоретичну модель юридичної діяльності.
Багато проблем в цьому плані є і в науковому осмисленні особливостей професійної діяльності працівників правоохоронних органів, зокрема не розроблені моделі їх професійних якостей, професіограми, відсутнє систематизована викладення вимог до заміщення посади юристів тощо.
Проблеми взаємодії індивідів в яких один індивів підпорядковується іншому. Хвилювали, хвилюють і хвилюватимуть людство. Стан залежності одного індивіда від іншого це природній стан і проблема полягає в тому, щоб не уникати цих станів, а згладити їх, тобто створити атмосферу при якій особа що наділена владою не буде порушувати і нехтувати правами підвладних осіб.
Юрист повинен знати не тільки законодавство та акти правозастосування, його роз'яснення та тлумачення, йому ще необхідно знати норми моралі, релігії, звичаїв, традиції, корпоративні норми тощо, тобто зміст усіх регуляторів, які існують в суспільстві.
На сьогодні в Україні серед навчальних дисциплін, які передбачені освітньо-професійними програмами бакалаврату та спеціаліста за напрямом підготовки - Право "Юридична деонтологія" є єдиною навчальною дисципліною, яка розкриває загальну картину юридичної діяльності, як практичні, так надкової і навчальної, а також систему юридичної освіти, права і обов'язки студентів та деякі інші питання. Розвиток юридичної деонтології в Україні пов'язаний з демократизацією всіх сфер суспільного життя, яка почала здійснюватися в 90-х роках ХХ ст. і пов'язаний з вченими-юристами Горменєва, Кошарова, Гусаре ва, Тихомирова, Шмоткіна, Сливки та інших. Предмет юридична деонтологія перебуває на стадії становлення, тому немає якихось однозначних підходів до предмету завдань, функцій цієї науки.
1.Термін "деонтологія" грецького походження, що в перекладі означає науку про належне. Інколи вважають, що деонтологія - це розділ етики, що вивчає проблеми обов'язку, сферу обов'язкового, всі форми моральних вимог та співвідношення їх [2, с. 33].
"Деонтологія" -як науковий термін у системі етичних знань був вжитий англійським філософом і правознавцем Іеремія Бентоамом, праця якого Деонтологія, або Наука про мораль" було опубліковано в 1834 році. Автор відстоював своє бачення моралі та обов'язку.
До останнього часу у вузькому розумінні деонтологією називали професійну етику медиків - як систему етичних норм виконання медичними працівниками своїх службових обов'язків. У складі медицини було сформовано особливе вчення - медичну деонтологію.
В середні віки норми музичної етики зазнали негативного впливу збоку релігійно-церковної філософії. В епоху Відродження відомий лікар та хімік Т.Парацельс писав, що сила лікаря в його серці, що найважливіша основа ліків - любов.
Система юридичних деонтологічних знань склалася значно пізніше, ніж у медицині.
У 70-ті роки в юридичних навчальних закладах викладався спеціальний курс "Вступ до юридичної спеціальності", метою якого була підготовка студентів до включення їх у процес навчання та інформація про майбутню професійну діяльність. Пізніше було видно відомий широкому колу спеціалістів підручник Алексєєва С.С (1976 р.) Це був перший крок на шляху до створення нової юридичної науки, хоча у той час "юридична деонтологія" ще не використовувався. Автор підручника дослідив та і виклав важливі аспекти проблеми, які допомагають осмислити юридичну науку та юридичну практику, наблизитися до розуміння професійної юридичної діяльності.
У другій половині 80-х років було вже запроваджена для вивчення навчальна дисципліна "Юридична деонтологія". Започаткував її професор В.Горменьов у Харківському юридичному інституті (нині Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого), як пропедевтичну, вступну, можливо, ще й як експериментальну. У 1988 р. вийшов друком навчальний посібник [3, с. 7].
О.Скакун зазначає, що юридична деонтологія - це галузь юридичної науки і навчальна дисципліна, яка є узагальненою системою знань про юридичну практичну діяльність і кодекс професійної поведінки юриста, тобто про оптимальний звід правил дозволяю чого, зобов'язуючого і рекомендаційного характеру, якими повинен оволодіти юрист і користуватися ними у відносинах що викликають при виконанні службових повноважень [3, с.5].
С.Гусарєв, О.Тихомиров вважають, що юридична деонтологія розкриває зміст та взаємозв'язок таких соціальних явищ, як юридична наука та юридична практика, визначає її функції, виходячи з норм та принципів суспільної моралі, формує систему вимог професійного та особистого порядку, висвітлює етичний бік діяльності юриста, враховуючи спеціалізацію юридичної професії. Юридичною деонтологією вивчаються система, форми, методи та засоби підготовки висококваліфікованих юристі-професіоналів. [4, с.13].
ІІ. Серед всіх існуючих підходів до визначення даної науки, привертають увагу три основних, які з одного боку доповнюють один одного, а з другого - вказують на відмінності у розумінні меж та структури предмету даної науки.
Справа в тому, що досить поширеною є думка про те, що юридична деонтологія не являється самостійною наукою, а лише представляє собою комплексну навчальну дисципліну [1, с.11]. Крім того, сама назва даної науки також не відображає в повній мірі структуру та зміст її предмету, який безумовно є специфічним. Можна сказати, що термін "Деонтологія" в даному випадку ми продовжуємо використовувати лише традиційно, хоча вказуємо набагато більше змісту, аніж його можна отримати шляхом філологічного дослідження. При цьому, мабуть, буде досить складно знайти такі приклади, щоб назва галузі наукових знань відбила їх системність, структуру або зміст.
Розглянемо основні визначення науки.
Сливка С.С. визначає юридичну деонтологію як науку про внутрішній імператив службового обов'язку, який створює передумови та мотиви вибору юристом норм поведінки у практичній діяльності, проформування власних норм для кожної ситуації зокрема [5, с.6].
Горменєв В.М. стверджує, що юридична деонтологія - це галузь юридичної науки, що узагальнює систему знань про мудрість спілкування та мистецтво прийняття вірного рішення у юридичній практиці, тобто наука про пошук атмосфери досягнення необхідного, істинного результату у спілкуванні юриста як з колегами, так і з тими, кому він надає свої професійні послуги та кого повинне обслуговувати правовими засобами в процесі реалізації ними свого правового статусу [6, с.8].
Все більше дослідників звертають увагу до особливостей та соціального значення правової діяльності юристів професіоналів, приносять елемент новини. І якщо на перших етапах розвитку деонтологічних знань головним чином вважався культурологічний, моральний фактор, то на сучасному етапі, аспект робиться на факторі діяльності, використовується функціонально-діяльностний підхід. Це значною мірою вплинуло на розширення предмету. Звідси до кола питань, що досліджуються входять питання не тільки особистого суб'єктивного та психологічно порядку, а й ті, що пов'язані з об'єктивною дійсністю. Такий широкий підхід до проблем юридичної діяльності в різних аспектах її розуміння передбачає і відповідно широке визначення поняття даної юридичної науки.
До характерних ознак науки слід віднести:
- це одна із юридичних наук, яка разом з іншими входить до системи гуманітарних знань;
- юридична деонтологія розкриває зміст та взаємозв'язок таких соціальних явищ як юридична наука та юридична практика, визначає їх функції;
- наука "юридична деонтологія", виходячи з норм та принципів суспільної моралі, формує систему вимог
Loading...

 
 

Цікаве