WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття соціального захисту в Україні, пенсійне забезпечення в Україні, поняття та юридична природа обставин, що викликають злочинність діяння. (контр - Реферат

Поняття соціального захисту в Україні, пенсійне забезпечення в Україні, поняття та юридична природа обставин, що викликають злочинність діяння. (контр - Реферат

карність.
Суспільна небезпека злочину є його основною матеріальною ознакою і полягає в тому, що внаслідок споєння особою злочину заподіюється шкода суспільним відносинам. Ця властивість за своїм характером об'єктивна, оскільки ухвалення правових норм визначається об'єктивними закономірностями розвитку товариства. Залежно від суспільної небезпеки законодавець визначає те або інше діяння злочином.
Протиправність полягає в тому, що злочином визначається лише діяння, передбачене кримінальним законом. Коли в кримінальному законі не має конкретної норми, яка передбачає кримінальну відповідальність за визначене діяння, то це означає, що воно не визначається злочином. Так, необережне знищення або пошкодження індивідуального майна громадян не визначається злочином і тягне за собою кримінальної відповідальності, кримінальна відповідальність настає лиш при публічному знищенні або пошкодженні індивідуального майна громадян, якщо заподіяно значний збиток потерпілому.
Винність - це суб'єктивна якість злочину. Кримінальній відповідальності підлягають тільки особи, винні у скоєнні злочину, тобто ті, що зумисне або з необережності скоїли передбачене законом суспільно небезпечне діяння. Без винно немає злочину не припустиме притягнення особи до відповідальності за вчинки, зроблені невинно.
Злочин - діяння карань, тобто заборонене КК під загрозою покарання.
Злочини і провини (адміністративні, дисциплінарні, цивільні) є діяннями небезпечними і протиправними, вони засуджуються громадськістю. Однак провини істотно відрізняються від злочинів. За злочини настає кримінальна відповідальність, за провини - адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова.
Найістотніша відмінність злочинів від інших правопорушень полягає у характері і ступені їхньої суспільної небезпеки. Внаслідок адміністративної або дисциплінарної провини, що дорівнює цивільному правопорушенню, заподіюється шкода суспільним відносинам. Однак злочини та інші правопорушення мають неоднаковий ступінь і характер суспільної небезпеки.
Законодавець, керуючись визначеним ступенем і характером суспільної небезпеки діяння, відносить його або до провин, або до злочинів.
Чинне законодавство залежно від характеру і ступеня сусальної небезпеки передбачає різні види злочинів. При класифікації злочинів беруться до уваги важливість об'єкта посягання та ті конкретні наслідки, що настають, або яка загроза їх настання виникає.
Види злочинів: особливо тяжкі, тяжкі, менш тяжкі, і які не мають великої суспільної небезпеки. Залежно від виду злочину відповідно визначається і міра кримінального покарання.
Злочин Склад злочину
Злочин - суспільно небезпечне, кримінально-протиправне, винне і каране діяння (ст. 7. КК)
Об'єкт
Об'єктивна сторона
Суб'єкт Суб'єктивна сторона
Поняття злочин і склад злочину пов'язані між собою, однак не тотожні. Матеріальне поняття злочину є основою юридичної конструкції складу будь-якого конкретного злочину і розкриття його необхідних ознак. Поняття злочин конкретизується в кримінальному законодавстві у формі окремих складів злочинів.
Під складом злочину розуміється сукупність визначених законом ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин. Склад злочину це правове поняття про злочин. Склад злочину утворюють ознаки, які характеризують об'єкт злочину, його об'єктивну сторону, суб'єкт злочину та суб'єктивну сторону злочину.
Об'єкт злочину - суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом, на які посягає злочинець. Такими суспільними відносинами є: суспільний лад, політична і економічна система, відносини власності, особистість, політичні й трудові, майнові й інші права та свободи громадян і правопорядок. Об'єкт можна класифікувати за видами: загальний, родовий, видовий, безпосередній.
Об'єктивна сторона злочину - це злочинне діяння (дія або бездіяльність), внаслідок якого настають визначені суспільно небезпечні наслідки або створюється загроза настання їх.
Об'єктивна сторона злочину характеризується такими ознаками: суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між діянням і небезпечними наслідками, що настали, а також місце, час, спосіб, обстановка вчинення злочину.
Суб'єктивна сторона - це внутрішнє (психічне) ставлення суб'єкта до суспільно небезпечного діяння та його наслідків. Суб'єктивна сторона характеризується однією з форм вини (умисел або необережність), мотивом і метою. Провина є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони.
Під виною розуміється психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно небезпечного діяння та його наслідків. Вина може виявлятися у формі умислу або необережності. Умисел буває прямим і непрямим. За наявності прямого умислу винна особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій або бездіяльності, передбачає настання суспільно небезпечних наслідків і бажає їх настання. На відміну від прямого непрямим визначається такий вид умислу, при якому особа, що скоїла злочин, усвідомила суспільно-небезпечний характер вчиненої нею дії або бездіяльності, передбачала суспільно небезпечні наслідки злочину, не бажала їх, але свідомо допускала настання їх.
Вина особи може бути також у формі необережності. Кримінальний закон передбачає два види необережності: злочинну самовпевненість і злочинну недбалість. Злочинна самовпевненість - це таке психічне ставлення винного до вчиненого ним діяння, при якому (можна) особа передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності, про те легковажно розраховує на їхнє запобігання. Злочинна недбалість характеризується так: особа, діючи певним чином, не передбачає можливості настання суспільно небезпечних наслідків, однак вона зобов'язана була передбачити настання цих наслідків і мала їх передбачити. Якщо особа не передбачала настання суспільно небезпечнихнаслідків, невинна і не могла їх передбачити, то провина цієї особи виключається, отже ці наслідки заподіяно випадково.
Суб'єктом злочинів може бути тільки людина, котра вчинила суспільно небезпечне діяння. Однак не кожна особа, що зробила суспільно небезпечне діяння, може нести за законом кримінальну відповідальність. Суб'єкт злочину - це людина, яка під час скоєння злочину усвідомлювала характер своїх дій і могла ними керувати, тобто була осудною, а також досягла передбаченого кримінальним законом віку. За діючим кримінальним законодавством суб'єктом злочину можуть бути громадяни України, іноземці, котрі не користуються правом дипломатичної недоторканості, і особи без громадянства.
Список використаної літератури.
1. Демський С.Е. Ковальський В.С. Колодій А.М. (керівник авт. кол.) та інші. За ред. В.В. Копейчикова - 7 е вид., спир. - К: Юрінком Інтер, 2003 - 736 с. "Правознавство".
2. Гончарук С.Т. "Суб'єкти адміністративного права України". Навчальний посібник. - К., 1998 р.
3. Колаков В.К. "Адміністративне право України". Підручник. - К., 1999 р.
4. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар - К., 1997 р.
5. І.М. Сирота "Право соціального забезпечення в Україні". - Харків, 2000 р.
6. І.М. Сирота "Право пенсійного забезпечення в Україні": Курс лекцій. - К., 1998 р.
Loading...

 
 

Цікаве