WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття соціального захисту в Україні, пенсійне забезпечення в Україні, поняття та юридична природа обставин, що викликають злочинність діяння. (контр - Реферат

Поняття соціального захисту в Україні, пенсійне забезпечення в Україні, поняття та юридична природа обставин, що викликають злочинність діяння. (контр - Реферат


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Поняття соціального захисту в Україні, пенсійне забезпечення в Україні, поняття та юридична природа обставин, що викликають злочинність діяння.
План
1. Поняття соціального захисту в Україні. Пенсійне забезпечення в Україні.
2. Поняття та юридична природа обставин, що викликають злочинність діяння.
?
1. Поняття соціального захисту в Україні. Пенсійне забезпечення в Україні.
Необхідність соціального захисту непрацездатності частини населення виникає у суспільстві у період інтенсивного розвитку індустрії та, відповідно росту працівників найманої праці.
Найважливішим фактором необхідності соціального захисту є низьке зниження рівня забезпеченості праценеактивної частини населення (непрацездатних, літніх людей).
Стаття 46 Конституції України зазначає: "Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від ним обставин, а також у старості". У цій же статті визначається мінімальний рівень такого забезпечення: "Пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом".
Термін "соціальний захист", що використано в Конституції України, має ширше значення і включає в себе суть раніше вживаного інституту "соціальне забезпечення". У юридичній науці правова категорія "соціальний захист" поки що не визначена. На наш погляд, термін "соціальний захист" означає турботу держави про матеріальне забезпечення непрацездатних або тих громадян, які в силу певних обставин потребують спеціальної (додаткової) допомоги держави.
Основною частиною соціального захисту населення є соціальне забезпечення.
Соціальне забезпечення в Україні займає важливе місце в системі гарантій здійснення прав і свобод людини.
Соціальне забезпечення визначається як система державних і суспільних заходів із матеріального забезпечення громадян на випадок старості, інвалідності, хвороби, в разі втрати годувальника та в інших установлених законодавством випадках.
В Україні існують різноманітні форми соціального забезпечення:
1) обов'язкове держане пенсійне страхування;
2) обов'язкове державне соціальне страхування працівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності;
3) соціальне забезпечення за рахунок Державного бюджету України, коштів соціальних фондів юридичних осіб, об'єднань громадян, власних накопичень громадян у недержавних пенсійних фондах, приватними пенсійними системами;
4) адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, багатодітним сім'ям, непрацездатним громадянам за рахунок державного чи місцевого бюджетів;
5) утримання непрацездатних осіб у державних, комунікальних та інших установах соціального призначення (наприклад, будинки пристарілих).
Соціальне забезпечення в Україні окрім організаційно-правових форм має ще певні види, тобто соціальні виплати, пільги, послуги, надані непрацездатним громадянам (безплатно, або з частковою оплатою за рахунок спеціальних джерел фінансування).
Соціальні виплати здійснюються у вигляді пенсій (матеріальної допомоги), у натуральному вигляді (надання харчування, технічних засобів пересування, протезування, розміщення у будинках для старих та інвалідів, надання спеціальних послуг і пільг побутового характеру (оплата житлово-комунальних послуг, проїзду на транспорті, медичне обслуговування і лікування, санітарно-курортне забезпечення, реабілітацій інвалідів, допомога сім'ям з дітьми).
Види соціального захисту різноманітні, але головними у них є пенсії та допомоги, які слід розрізняти між собою. Пенсії мають постійний (регулярний) характер допомоги, разовий або періодичний, обмежений в часі. Більшість видів допомог не порівнюються із заробітком і не залежать від нього.
Пенсійне забезпечення є однією з основних гарантій матеріального забезпечення непрацездатних громадян. Для непрацюючих пенсіонерів пенсія фактично стає основним джерелом їхнього існування. В зв'язку з цим проблематичним є питання рівня матеріального забезпечення, який має підтримувати пенсія. Відповідно до ст. 46 Конституції України, пенсія повинна забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого законом. На жаль, реалії сьогодення такі, що ця вимога Конституції не дотримується державою. 3 вересня 1999 року мінімальний розмір пенсії за віком складає 24,9 грн., прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність на 2000 рік становив 216,56 грн., а у 2001 році - 248,77 грн. Як бачите, різниця дуже суттєва. Попри все держава розробляє спеціальні програми із соціального захисту прошарків населення пенсійного віку. У цьому полягає один із головних аспектів її соціальної функції, оскільки пенсіонери становлять досить велику соціальну групу. Так, згідно з даними статистики в Україні пенсіонерів налічується близько 15 млн., або 29 % всього населення.
Рівень і якість пенсійного забезпечення - важлива складова економічного та соціального становища країни.
У більшості умовою реалізації права на матеріальне забезпечення, а також підставою встановлення диференційованих розмірів соціального забезпечення є наявність трудових відношень у минулому чи сьогоденні. Трудові відносини, як правило, передують відносинам соціального забезпечення. У зв'язку з цим значну роль відіграватиме трудовий стаж громадянина, який в аспекті соціального забезпечення набуває конкретного значення страхового стажу.
У соціальному забезпеченні громадян велике значення має класифікація трудового стажу на окремі види: загальний, спеціальний, безперервний. Ця класифікація дозволяє диференційовано підходити до призначення різних видів пенсій. Слід зазначити, що сьогодні (у зв'язку з наявністю соціальної проблеми безробіття та її об'єктивного існування в ринкових умовах) втрачає своє колишнє значення безперервний трудовий стаж і зростає роль загального або спеціального стажу.
Для призначення пенсії за віком на загальних підставах потрібний загальний стаж роботи, а для встановлення пенсії на пільгових умовах - спеціальний. Загальний трудовий стаж - це сумарна тривалість трудової чи іншої суспільно корисної діяльності, незалежно від місця роботи, часу і наявних перерв. Спеціальний стаж - сумарна тривалість трудової діяльності (державної служби), але видімка із загального стажу за зазначеним змістом, або за умовами праці, в тому числі за займаною посадою, в яких вона протікала. Безперервний стаж - це тривалість беззупинної трудової діяльності працівника на одному підприємстві, установі, організації.
Виходячи з цього державою сформована певна система соціального забезпечення.
Систему пенсійного забезпечення складають:
1) державне пенсійне забезпечення;
2) комерційне пенсійне забезпечення.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" державніпенсії поділяються на:
а) трудові - за віком; з інвалідності; на випадок утрати годувальника; за вислугу років;
б) соціальні.
Призначення встановлених законодавством пенсій залежить від настання певних умов. Зокрема для призначення пенсії за віком необхідно досягти певного віку і мати певний трудовий стаж. За загальним правилом,
Loading...

 
 

Цікаве