WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття, форми зайнятості,. державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні, міжнародно-правові акти про зайнятість. - Курсова робота

Поняття, форми зайнятості,. державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні, міжнародно-правові акти про зайнятість. - Курсова робота

становила 1174,5 тис. осіб. Показник рівня зареєстрованого безробіття становив на цю ж дату 4,3% працездатного населення працездатного віку. Середній термін безробіття досяг уже майже 10 місяців. Протягом 1999 року на обліку в державній службі зайнятості перебувало 2,5 млн. не зайнятих трудовою діяльністю громадян. Кількість міст тарайонів, де рівень зареєстрованого безробіття перевищував 10%, зросла до 41. У 1999 р. серед незайнятих осіб, які були зареєстровані з початку року, понад половину (50,9%) становили жінки, понад третину (38,2%) - молодь віком до 28 років. Не змінились обсяги прихованого безробіття. Значними залишаються втрати робочого часу через відпустки без збереження заробітної плати, роботи на умовах неповного робочого часу. За дев'ять місяців 1999 р. у так званих адміністративних відпустках перебували 2,5 млн. Працівників, майже 2,1 млн. працювали з неповним робочим часом. Якщо у 1993 р. такий вид прихованого безробіття становив 40%, то за різними оцінками, на початок 1999 р. - 50-60%.
На відміну від розвинених країн у нас інша природа безробіття. Вона виникла не на фоні перевиробництва, а навпаки при масовому дефіциті. Найбільше число працівників залишаються без роботи через скорочення обсягів виробництва у зв'язку з недопоставками сировини, комплектуючих виробів, розривом виробничих зв'язків. Різне зростання цін на сировину, енергоносії, обладнання, а також тарифів на транспортне обслуговування, що призвело до банкрутства і ліквідації нерентабельних підприємств, також сприяло збільшенню кількості безробітних. Необхідно мати на увазі також реформування власності, конверсію оборонної промисловості, зупинку деяких шахт.
Таким чином, протягом останніх років на розвиток ринку праці впливали чинники, які призвели до спаду виробництва, обмеження розвитку соціально-культурних галузей, зростання прихованого безробіття і вивільнення кадрів. Отже, з усього вищесказаного, ми можемо зробити такий висновок, що безробіття є дуже важливою проблемою в нашій державі і воно з кожним роком все більше і більше зростає.
З метою подолання негативних явищ у сфер зайнятості й вирішення поставлених задач на державному і регіональному рівнях передбачається:
- проведення збалансованої інвестиційної та податкової політики, що стимулюватиме більш повне використання наявних робочих місць, розвиток малих підприємств, капіталовкладення в галузі народного господарства;
- запровадження системи стимулювання розвитку підприємства, малого та середнього бізнесу, індивідуальної трудової діяльності;
- розроблення спеціальних програма стабілізації економіки для регіонів з високим рівнем безробіття, з виділенням під них пільгових державних замовлень і кредитів підприємствам за умови збільшення кількості робочих місць;
- реформування системи призначення і виплати допомоги з безробіття, розроблення заходів, що сприяли б активному пошуку роботи, участі у громадських роботах і професійній перепідготовці, скорочення терміну безробіття;
- розширення масштабів громадських робіт, організація їх проведення та фінансування з урахуванням якісного складу безробітних і соціально-економічних потреб регіонів та інші заходи.
Відповідно до ст. 3 Закону, державна політика України зайнятості населення базується на таких принципах:
1) забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб;
2) сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємства;
3) координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості;
4) співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок) підприємців, власників підприємств. Установ, організацій або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення;
5) міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.
Державою визначено основні напрямку розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року (основні напрямки розвитку трудового потенціалу в Україні на період 2010 року. Схвалено Указом Президента України від 3 серпня 1999 р. № 958/99 (офіційний вісник України - 1999- № 31).
Трудовий потенціал сукупна чисельність громадян працездатного віку, які за певних ознак (стан здоров'я, психофізіологічні особливості, освітній, фаховий та інтелектуальний рівні, соціально-етнічний менталітет здатні і мають намір проводити трудову діяльність.
Основні напрями розвитку трудового потенціалу спрямовано на процеси модернізації сфері зайнятості відповідно до потреб структурної перебудови господарського комплексу країни і розбудови соціально орієнтованої економіки. У сфері зайнятості йдеться про створення матеріально-технічних і соціально-економічних передумов для продуктивної зайнятості населення (під продуктивною зайнятістю слід розуміти використання трудових ресурсів і корисної для суспільства праці, дохід від якої забезпечує працівникам рівень життя, достатній для відтворення їхніх фізичних інтелектуальних і професійних якостей . Головним у створенні таких передумов є здійснення державного регулювання ринку праці з метою постійного розширення сфери прикладання праці й забезпечення надійного соціального захисту працюючого і непрацюючого населення. Передбачено такі заходи, як оцінка загальної потреби в робочих місцях в економіці країни і формування ринку професій, визначення і забезпечення підтримки регіональних та галузевих пріоритетів, що стимулюють процес створення нових, додаткових та збереження наявних високопродуктивних робочих місць; створення робочих місць на базі широкого розвитку малого і середнього бізнесу, само зайнятості за умов формування дійового інвестиційного і фінансового механізму; максимальна легалізація не регламентної зайнятості за рахунок створення машин підприємств аналогічного профілю діяльності, здійснення заходів щодо перерозподілу зайнятого населення між державним та недержавним секторами економіки; зниження рівня та тривалості безробіття шляхом реалізації заходів активної політики зайнятості, зокрема через громадські роботи та деякі інші заходи.
Питанням зайнятості і працевлаштування приділено увагу в Посланні Президентові України до Верховної Ради України "Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія
Loading...

 
 

Цікаве