WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Інститут несумісності посади судді зі здійсненням іншої діяльності - Реферат

Інститут несумісності посади судді зі здійсненням іншої діяльності - Реферат

"Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 6 ст. 4 Закону України "Про статус народного депутата України" (справа щодо сумісності посад народного депутата України і члена Кабінету Міністрів України) положення п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 6 ст. 4 зазначеного Закону, згідно з якими народний депутат України не має права бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади, його повноваження припиняються достроково у разі порушення цієї вимоги, визнані такими, що відповідають Конституції. Офіційне тлумачення змісту положень ч. 1 ст. 127 Конституції щодо несумісності посади судді зі здійсненням інших видів діяльності, окрім зазначених Конституційним Судом України, ненадавалося.
Аналіз міжнародного досвіду підтверджує, що вимога несумісності посади державного службовця зі здійсненням інших видів діяльності у зарубіжних країнах є загальновідомою. Дія цього принципу поступово поширюється на всі структурні ланки апарату публічної влади. Так, в Іспанії у 1984 р. був прийнятий спеціальний Закон "Про несумісність посад", дія якого поширюється на службовців усіх державних установ, у тому числі суддів. Ним передбачено перебування особи лише на одній посаді в державному секторі, а на іншій допускається тільки у двох сферах діяльності - педагогічній та охороні здоров'я 8.
Інститут несумісності посад є однією із засад державного устрою більшості країн. Більш послідовно він застосовується у державах із президентською формою правління (наприклад, у США) - стосується всіх без винятку посад в органах законодавчої, виконавчої і судової влад. У парламентських країнах, враховуючи те, що законодавчий орган формує уряд, для забезпечення ефективної роботи останнього іноді допускається поєднання посади міністра і члена парламенту. Однак принципи невиборності й несумісності стосуються суддів та слідчих.
Уперше на законодавчому рівні положення щодо несумісності посад було запроваджено в Конституції США 1787 р. В ній була встановлена заборона одній особі одночасно обіймати місце у парламенті й посаду в уряді чи бути суддею. На сьогодні вимога несумісності посади судді з іншими оплачуваними посадами та зайняттям діяльністю, що має на меті отримання прибутку, передбачається законодавством майже всіх демократичних країн 9. Так, ст. 89 Конституції Греції визначає заборону суддям обіймати будь-яку іншу оплачувану посаду, а також займатися будь-якою іншою діяльністю. Як виняток дозволяється обрання суддів членами академій чи професорами, або помічниками професорів у вищих навчальних закладах, а також їх участь у спеціальних адміністративних судах чи у радах і комісіях, окрім адміністративних рад підприємств та торговельних товариств.
Суддям також може дозволятися виконання адміністративних судових функцій, здійснюваних паралельно з їх основною діяльністю, але тільки протягом певного часу. Участь суддів в уряді забороняється 10.
Згідно зі ст. 127 Конституції Іспанії судді, члени судів і прокурори, які перебувають на дійсній службі, не можуть займати інші офіційні посади, або бути членами політичних партій чи профспілок. Закон також визначає системи і різновиди професійних об'єднань суддів, працівників судів. При цьому такі об'єднання не повинні впливати на їх незалежність та безсторонність 11.
Судді міжнародних судових інституцій також можуть здійснювати правосуддя за умови несумісності цієї діяльності з іншою. Наприклад, правило 4 Регламенту Європейського суду з прав людини від 4 листопада 1998 р. передбачає, що упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися ніякою політичною, адміністративною чи професійною діяльністю, несумісною з їхньою незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов'язків на професійній основі. Кожний суддя має повідомити голову Суду про будь-яку іншу діяльність 12.
Стаття 40 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (м. Рим, 17 червня 1998 р.), який підписаний Україною 20 січня 2000 р., визначає, що суддя цього суду не може займатись будь-якою іншою діяльністю, яка б перешкоджала виконанню ним судових функцій чи могла б призвести до сумніву у його незалежності. Від судді вимагається виконання функцій на постійній основі у місці знаходження Суду 13.
У ст. 7 Універсального статуту судді, прийнятому делегатами Головної Ради Міжнародної асоціації суддів на зустрічі 17 листопада 1999 р. в м. Тайпеї (Тайвань) встановлено: "Суддя не повинен займатися будь-якою іншою діяльністю, публічною чи приватною, оплачуваною чи безоплатною, якщо вона не повністю сумісна з його обов'язками та статусом судді" 14.
Несумісність посади судді із зайняттям іншою діяльністю передбачена нині й у законодавстві республік колишнього СРСР (Російська Федерація (РФ), Молдова, Вірменія, Грузія, Казахстан, Білорусь та ін.). Зокрема, ч. 3 ст. 3 Федерального закону РФ від 26 червня 1992 р. № 3132-1 "Про статус суддів в Російській Федерації" встановлює, що суддя не вправі бути депутатом, третейським суддею, арбітром, належати до політичних партій та рухів, здійснювати підприємницьку діяльність, а також поєднувати роботу на посаді судді з іншою оплачуваною роботою, крім наукової, викладацької, літературної чи іншої творчої діяльності 15.
Згідно з п. 6 ст. 116 Конституції Республіки Молдова посада судді несумісна з будь-якою іншою державною або приватною посадою, за винятком викладацької і наукової діяльності 16. Аналогічні положення містяться у ч. 4 ст. 79 Конституції Республіки Казахстан 17, у ч. 3 ст. 61 Закону Республіки Білорусь від 13 січня 1995 р. № 3514-XII "Про судоустрій та статус суддів" 18 тощо.
Щодо питання про заборону суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати інші оплачувані посади чи виконувати іншу оплачувану роботу на приватних підприємствах або у громадських організаціях, слід зазначити, що ця вимога спрямована на недопущення залежності суддів від цих структур при вирішенні спорів за їх участю чи у їх інтересах, забезпечення незалежності
Loading...

 
 

Цікаве