WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Інститут несумісності посади судді зі здійсненням іншої діяльності - Реферат

Інститут несумісності посади судді зі здійсненням іншої діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Інститут несумісності посади судді зі здійсненням іншої діяльності
У ч. 1 ст. 127 Конституції України встановлена заборона на одночасне зайняття посади судді зі здійсненням інших видів діяльності. Зокрема вказано, що професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Аналогічні вимоги щодо посади судді визначені й у ст. 5 Закону від 15 грудня 1992 р. № 2862-ХІІ "Про статус суддів" та ст. 3 Кодексу професійної етики судді (затверджений на V з'їзді суддів України 24 жовтня 2002 р.) 1. Згідно з п. 2 ст. 131 Конституції рішення щодо порушення суддею вимоги несумісності приймає Вища рада юстиції. Однак на практиці діяльність конституційного органу, відповідального за формування професійного суддівського корпусу, щодо реалізації зазначеного повноваження ускладнена відсутністю спеціальних теоретико-прикладних розробок і досліджень правового інституту несумісності посади судді зі здійсненням інших видів діяльності.
Цей інститут не був предметом спеціальних наукових досліджень. Вчені-юристи зважали на нього, як правило, при розгляді питань правового статусу судді. Його зміст та природа при цьому не розкривалися. Так, Р.О. Куйбіда, аналізуючи проблеми несумісності посади судді зі здійсненням іншої діяльності, визначає лише досліджуване конституційно-правове положення самостійною підставою для припинення повноважень судді 2. Розглядувані питання частково опрацьовані у дисертаційному дослідженні Л.М. Москвич 3, а також С.В. Прилуцького 4.
Встановлення у національному законодавстві вимоги несумісності посади судді зі здійсненням інших видів діяльності, на наш погляд, зумовлено впровадженням в Україні основоположного принципу існування демократичної правової держави - поділу державної влади. Такий імператив є важливим організаційно-правовим засобом забезпечення незалежності та неупередженості органів судової влади, недопущення стороннього адміністративного впливу на суддів.
Ідея поділу державної влади (розмежування діяльності з виконання певних державних функцій) виникла із появою держави як загальносуспільного політичного утворення і з тих пір розглядається громадськістю як інструмент запобігання концентрації владних повноважень у руках одного органу чи посадової особи, недопущення зловживань ними. Реалізована ця ідея була у період переходу від абсолютних монархій до республіканської форми правління (в XVIII-XIX ст.), коли у нового прошарку населення (буржуазії) виникла необхідність створення правового механізму гарантування своїх прав.
У наближеному до сучасного вигляді принцип поділу державної влади був сформульований майже 250 років тому видатним французьким юристом і політичним діячем Шарлем Монтеск'є, який довів, що розмежування функцій і взаємоконтроль органів державної влади є головною умовою досягнення політичної та економічної свободи в суспільстві. Він уперше встановив необхідність виокремлення в системі органів держави судової влади, завданням якої, на його думку, мало були вирішення спорів між особою і державою, здійснення незалежного контролю за діяльністю законодавців та управлінців. При цьому мислитель зазначав, що "не буде свободи, якщо судова влада не відокремлена від законодавчої і виконавчої" 5.
Отже, припис щодо несумісності посади судді з роботою в інших державних органах, наявністю представницького мандату є одним із елементів юридичного механізму стримувань і противаг, який законодавчо закріплений в Україні гарантією недопущення втручання представників судової влади в діяльність законодавчої та виконавчої влади, і навпаки, посадових осіб останніх в діяльність суддів із розгляду спорів щодо права, охорони прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, тобто спрямовано на забезпечення особливих повноважень судових органів у державі.
Принцип несумісності посад є різновидом опрацьованих в теорії конституціоналізму і втілюваних у законодавстві публічно-правових обмежень для суб'єктів владних повноважень, встановлення яких зумовлене потребою забезпечити ефективне і незалежне виконання ними відповідних державних функцій 6. Його дія поширюється не тільки на суддів, а й на народних депутатів, Президента України, членів Кабінету Міністрів, посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади (ч. 2 ст. 78, ч. 4 ст. 103, ч. 1 ст. 120 Конституції).
Ці конституційні положення щодо поширення дії зазначеного правового принципу на представників законодавчої та виконавчої влади були офіційно роз'яснені Конституційним Судом України. Зокрема, у Рішенні Конституційного Суду України від 13 травня 1997 р. № 1-зп "Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 24321,24322, 24325 Цивільного процесуального кодексу України" (справа щодо несумісності депутатського мандата) зазначено, що вимога несумісності депутатського мандата обіймає заборону наявності іншого представницького мандата, знаходження на державній службі та зайняття іншими видами діяльності, які визначаються законом 7.
У п. 1 Рішення Конституційного Суду від 13 травня 1998 р. № 6-рп/98 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 3 та 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів" (справа щодо статусу депутатів рад) єдиний орган конституційної юрисдикції зробив висновок, що депутат сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюється дія Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність з посадою сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови та заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а також із роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.
У Рішенні від 4 липня 2002 р. №14-рп/2002
Loading...

 
 

Цікаве