WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративний договір: необхідність впровадження - Реферат

Адміністративний договір: необхідність впровадження - Реферат

обслуговування, або з їхніми законними представниками договори, що визначають види та обсяг наданих послуг, терміни їх надання, а також порядок і розмір оплати цих послуг.
Статтею 19 зазначеного Закону також передбачено порядок оскарження в суді рішення про відмову в наданні, зменшенні обсягу або припиненні надання соціальних послуг.
Як адміністративні договори доцільно розглядати і так звані договори про концесії публічної (державної) служби, за допомогою яких орган виконавчої влади, особливо місцева державна адміністрація, делегують господарським товариствам, об'єднанням, а також підприємцям (юридичним і фізичним особам) частину своїх функцій і повноважень по забезпеченню життєво важливих суспільних потреб та інтересів громадян.
До того ж завдання, виконання яких покладено на органи місцевого самоврядування, можуть виконуватися різними способами. Такі завдання можна вирішувати шляхом укладання адміністративного договору, наприклад, з відповідним підприємством, делегувавши йому частину повноважень, які належать органу місцевого самоврядування. Наприклад, по забезпеченню чистоти в місті, або передавши приватній комп'ютерній фірмі повноваження по складанню електронного міського земельного кадастру чи обробці картографічної інформації тощо.
Досвід іноземних держав свідчить, що при застосуванні адміністративних договорів значна їх частина укладається від імені органів державного управління, отже, виходить за межі норм приватного права. Ці договори є адміністративними контрактами і підпадають під різні норми зобов'язального права, які записані у цивільному, а частково у торговельному кодексах. Юридична відповідальність, режим якої зафіксований у цивільному праві і наслідком якої є завдання одним контрагентом шкоди іншому, у сфері державного управління також набуває специфічної форми, оскільки настає при інших обставинах, ніж у приватній сфері [8]. На прикладі Німеччини добре видно, яке значення мають такі договори, де як теорія, так і практика законодавчого регулювання адміністративного договору відрізняються високим рівнем розробки і розвитку.
Поняття і принципи адміністративного договору встановлюється у ФРН федеральним Адміністративно-процесуальним Законом (АПЗ) від 25 травня 1976 р. [9] (параграфи 54-61), а також аналогічними законами земель Німеччини: наприклад, параграфами 54-62 АПЗ землі Північний Рейн-Вестфалія від 21 грудня 1976 р. [10]. Таким чином, публічно-правовий договір прямо передбачається законом. Сфера застосування адміністративного договору чітко окреслена і відділена від правового акта управління, а також від інших правових форм управління.
У теорії публічно-правового договору в німецькому адміністративному праві ми знаходимо відповідь на дуже важливі питання: в яких випадках припустиме привселюдне застосування договору як форми діяльності органів управління (допустимість договорів); у яких випадках публічно-правовий договір є законним за своїм змістом (законність договорів); у яких випадках він є незначним (помилковість і незначність договорів). Крім цього, Адміністративно-процесуальний Закон ФРН передбачає можливість застосування деяких положень Цивільного кодексу ФРН, які доповнюють і уточнюють правове регулювання адміністративно-договірних відносин.
АПЗ ФРН встановлює лише принципові положення адміністративного договору. У ньому не виписані окремі норми, що встановлюють компетенцію місцевих органів управління щодо укладання адміністративних договорів, питань підвідомчості тощо. Оскільки АПЗ ФРН не містить у собі аналогічних з цивільно-правовими нормами вимог, то в окремих випадках виникає потреба у застосуванні аналогічного закону, тим більше, що норми цивільного права можна застосовувати й у сфері адміністративних договорів, необхідно лише в кожному конкретному випадку перевіряти, чи існують передумови застосування аналогії закону.
У німецькому адміністративному праві під адміністративним договором розуміється договір, який утворює правові відносини в межах дії адміністративного права і при цьому встановлює, змінює і припиняє
обов'язки [11].
Таким чином, виходячи із загального вчення про угоди, адміністративним договором законодавством Німеччини визнається: об'єднання двох або декількох суб'єктів права з метою досягнення визначеного правового результату, що має місце при конкретному волевиявленні сторін.
Публічно-правовий (адміністративний) договір відрізняється від інших договорів за своїм предметом. В АПЗ ФРН використовується саме поняття "публічно-правовий договір", а в його легальному визначенні мова йде про встановлення "правовідносин у сфері публічного права". Такі категорії обумовлюють сутність адміністративного договору, тобто увага акцентується на регулюванні відносин публічно-правового характеру з використанням договірних механізмів. Отже, лише дві ознаки здавна визначають характер публічно-правового договору, відносячи його до сфери адміністративного права: а) здійснюється у рамках публічно-правової діяльності адміністративних органів (§ 1 АПЗ ФРН); б) вказується на тісний зв'язок з поняттям адміністративного процесу (§ 9 АПЗ ФРН).
Особлива значимість адміністративних актів і публічно-правових договорів у процесі виконання управлінських дій підтверджується також їх швидким поширенням у нових землях ФРН. Наприклад, у липні 1990 р. (ще до офіційного дня возз'єднання Німеччини) для Східної Німеччини вже був розроблений проект "рамкового" закону про адміністративний процес у НДР [12].
Згідно з АПЗ ФРН в адміністративному процесі правомочні брати участь: 1) фізичні і юридичні особи; 2) об'єднання і різні спілки, якщо їм надано відповідне право; 3) органи управління, під якими маються на увазі ті, які вирішують завдання і здійснюють функції публічного управління.
У визначеннісутності публічно-правового договору спеціальне посилання на те, що він діє у межах публічного права, є ознакою, яка розмежовує цей договір з приватноправовим. Головне у понятті адміністративного договору є те, що він має своїм предметом адміністративно-правові відносини, створює спеціальні адміністративно-правові відносини й обов'язки, може їх змінювати або припиняти.
Якщо однією або навіть обома сторонами адміністративного договору є суб'єкти публічно-правових адміністративних дій, то це ще не означає, що у даному випадку укладений адміністративний договір. Угода між двома суб'єктами управлінських дій може мати і приватноправовий характер (наприклад, договір між двома громадами стосовно продажу автомобіля).
Зміст адміністративного договору визначає предмет, усе залежить від того, чи належить цей договір до публічно-правового, тобто чи мають публічно-правовий характер встановлені у договорі обов'язки або необхідні для його виконання розпорядження. Параграф 54 АПЗ ФРН у такий спосіб установлює зміст (тобто предмет) публічно-правового договору.
Адміністративний договір:
1) слугує виконанню публічно-правових норм (наприклад, примусовий договір відчуження з метою задоволення публічного інтересу згідно з § 110 Будівельного кодексу ФРН);
2) містить обов'язки видання адміністративного акта або здійснення інших владних публічно-правових службових дій (особами, що перебувають на публічній службі, наприклад, складання акта про дозвіл будівництва);
3) належить до публічно-правової правомочності або обов'язку громадян (наприклад, обов'язок прибирати й очищати вулиці та земельні ділянки).
Можливе розділення одного договору на публічно-правову і на приватноправову частини (так звані змішані договори). Тоді він повинен відповідно мати подвійне правове регулювання: привселюдно- і приватноправове. Наприклад, якщо хтось бажає побудувати будинок і відкрити в ньому магазин у центрі міста, то йому необхідно отримати дозвіл на будівництво. Якщо при цьому він не в змозі на своїй земельній ділянці крім самого будинку для магазину побудувати і необхідну стоянку для вантажних автомобілів, що не суперечить закону, то звертається до органів управління з проханням звільнити його від цього обов'язку, встановленого законодавством. Коли органи управління погодяться з тим, щоб суб'єкт заплатив, наприклад, 15 000 євро за
Loading...

 
 

Цікаве