WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Використання відеоконференцзв’язку при перегляді судових рішень у касаційному порядку - Реферат

Використання відеоконференцзв’язку при перегляді судових рішень у касаційному порядку - Реферат


Реферат на тему:
Використання відеоконференцзв'язку при перегляді судових рішень у касаційному порядку
Питанням розвитку справедливих систем кримінального правосуддя, організації діяльності кримінальної юстиції та підвищення ефективності міжнародного співробітництва у сфері кримінального процесу світове співтовариство приділяє значну увагу. Про це, зокрема, свідчать результати чергового XIV Колоквіуму Комітету експертів Ради Європи з інформаційних технологій і права, що відбувся у травні 2000 р. в Кембриджі. Він був присвячений застосуванню сучасних телекомунікаційних технологій у правовій сфері. Серед іншого було розглянуто рекомендації Комітету експертів з питань автоматизації процедури судочинства державам-учасницям Ради Європи щодо впровадження інформаційних технологій на всіх стадіях судочинства, у тому числі в інтерактивному режимі1. Пропонується обладнати відповідними технічними засобами зали судового засідання, приміщення органів розслідування, слідчі ізолятори, адвокатські контори. Як приклад наводиться досвід Австрії - однієї з перших країн Європи, де такі технології було впроваджено в процесуальне право.
Юристи-науковці розпочали роботи з визначення стандартів використання відеоконференцзв'язку в кримінальному судочинстві. Слід зазначити, що ця технологія в різних державах застосовується: при перегляді судових рішень, коли особи, що оскаржують вирок, тримаються під вартою і забезпечення їхньої фізичної присутності утруднене; при розгляді судами питань, пов'язаних з обранням запобіжного заходу; для забезпечення участі в процесі осіб, які через фізичні вади не можуть бути присутніми в залі засідань2. Проте в національному кримінальному судочинстві відеоконференцзв'язок застосовується обмежено - лише як процесуальний захід забезпечення безпеки свідка, а цього недостатньо. Основна причина подібної ситуації полягає не стільки в технічному та фінансовому аспектах проблеми, скільки у відсутності державної політики щодо впровадження інформатизації в судочинство, у тому числі в кримінальне. Тільки завдяки ініціативі відомств, у зв'язку з їх функціональними завданнями і практичними потребами, досягнуто певних зрушень у цій сфері3.
На думку академіка М.Я. Сегая, інформатизація судочинства має базуватися на законодавчому дозволі застосування в кримінальному процесі інформаційних технологій (комп'ютерної та телекомунікаційної техніки з відповідними програмними продуктами). Це дасть змогу оптимізувати діяльність усіх правових інституцій, що задіяні в судочинстві, - органів досудового слідства, прокуратури, судово-експертних установ, судів, установ виконання покарань, адвокатури. Застосування інформаційних технологій у судочинстві має бути дозволено при виконанні будь-яких процесуальних дій, як у звичайному, так і в інтерактивному (дистанційному) режимі, з одночасним веденням документообігу і діловодства на паперових та електронних носіях, з яких для учасників процесу у випадках, передбачених процесуальним законодавством, виготовляються автентичні копії процесуальних документів4.
Слід визнати слушними вимоги деяких юристів щодо необхідності впроваджувати якісно нову організаційну структуру судів, використання в їх роботі сучасних технологічних процесів з відповідним кадровим забезпеченням, створення нових проектів судів5. У зв'язку з цим актуальною залишається проблема забезпечення ефективного кримінального судочинства в умовах використання високих технологій. Однак не тільки відеоконференцзв'язок оптимізує процес кримінального судочинства. Істотно розширюють функціональні можливості судів, підвищують ступінь обгрунтованості їх рішень, сприяють відкритості судової системи також автоматизація інформаційних процесів безпосередньо в залі судового засідання та здійснення відеозапису перебігу судового процесу.
З огляду на те, що в багатьох країнах дослідження доказів узагалі можливе лише в суді, практичною вимогою до залу судових засідань є надання всім учасникам процесу, включаючи публіку, усієї важливої інформації в режимі реального часу. Для цього доцільно використовувати спеціальну цифрову систему оповіщення з виведенням інформації на екран. Наявну в судді інформацію, документи або речові докази, що демонструються, відеозаписи, включаючи відеоконференцію, можна переглядати на будь-якому з екранів, розташованих у залі суду. Таким чином, представники захисту й обвинувачення, інші учасники процесу мають можливість візуально оцінювати представлену в суді інформацію і вирішувати в режимі реального часу будь-які питання, пов'язані з його перебігом.
Серед основних засад судочинства Конституцією України визначено його повне фіксування технічними засобами (п. 7 ч. 3 ст. 129). Технологія відеоконференцзв'язку дає змогу ефективно вирішувати це завдання, оскільки хід і результати процесуальної дії, проведеної в режимі відеоконференцзв'язку, фіксуються на плівку для перегляду, у разі необхідності, в суді6.
Ще однією перевагою застосування цього технічного засобу в судочинстві, на чому неодноразово наголошувалося в юридичній літературі, є те, що тільки відеозапис може адекватно відобразити всі події в судовому залі, включаючи поведінку сторін у визначальні моменти судового процесу7. Крім того, "у протоколі судового засідання показання допитуваних осіб викладаються скорочено, при цьому не відображаються форма і зміст запитань, які ставляться цим особам, хоч і те, і друге має значення для оцінки відповідей"8.
Таким чином, для забезпечення ефективного кримінального судочинства необхідно: 1) автоматизувати інформаційні процеси в залі судового засідання; 2) застосовувати технологію відеозв'язку для забезпечення присутності під час судового розгляду свідків, потерпілих, експертів, підозрюваних, обвинувачуваних, підсудних, засуджених та інших осіб; 3) вести відеозапис протоколів судових засідань (процесуальних дій).
Застосування інформаційних технологій, насамперед відеоконференцзв'язку, у кримінальному судочинстві має бути регламентоване в процесуальному праві щодо всіх стадій процесу, що прискорить розгляд справ і його якість, змінить саму технологію провадження у кримінальних справах у цілому. Це також стосується і перегляду судових рішень у касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК) клопотання засудженого, що тримається під вартою, про виклик його для дачі пояснень при касаційній перевірці судових рішень є обов'язковим для суду касаційної інстанції. Тобто суд зобов'язаний забезпечити участь у касаційному розгляді справи всіх засуджених, що подали клопотання про це. Ця обставина має бути основним спонукальним мотивом для розробки проекту використання і впровадження відеоконференцзв'язку в судових засіданнях.
При розгляді в судах касаційних скарг за участю засуджених виникають труднощі, пов'язані з організацією їхнього конвоювання зі слідчих ізоляторів, охороною в суді й оплатою витрат за доставку засуджених до місця розгляду справи.Терміни розгляду скарг осіб, що тримаються під вартою, невиправдано затягуються, це призводить до порушень закону, конституційних прав громадян9. Одним із способів вирішення цієї проблеми є застосування відеоконференцзв'язку. При цьому засуджений, котрий заявив про своє бажання бути присутнім при розгляді скарги або представлення на вирок, матиме можливість взяти участь у судовому засіданні касаційної інстанції безпосередньо або викласти свою позицію щодо розглядуваних судом питань та ознайомитися з матеріалами судового засідання з використанням засобів відеоконференцзв'язку. Це означає, що застосування цього технічного засобу при касаційному розгляді кримінальної справи є альтернативою особистій участі засудженого в судовому засіданні. Але форму участі засудженого в судовому засіданні має визначати суд.
Розгляд кримінальних справ судом касаційної інстанції в режимі відеоконференцзв'язку не повинен здійснюватися стосовно осіб, котрі мають фізичні або психічні вади, не володіють мовою, якою ведеться судочинство, щодо неповнолітніх, а також у справах про злочини, за які як міра покарання може бути призначене довічне позбавлення волі10. Це обмеження викликане, головним чином, необхідністю надання додаткових процесуальних гарантій учасникам процесу, що є однією з ознак справедливого судового розгляду, а також урахування особливостей осіб, діяння яких розглядає суд. Тільки у справах про злочини, за які як міра покарання може бути призначене довічне позбавлення волі, додаткові процесуальні гарантії пов'язані не з особистістю підсудного (засудженого), а з мірою покарання.
Важливо також визначити місце перебування захисника при розгляді справи
Loading...

 
 

Цікаве