WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відновне правосуддя – крок до відновлення соціальної справедливості - Реферат

Відновне правосуддя – крок до відновлення соціальної справедливості - Реферат


Реферат на тему:
Відновне правосуддя - крок до відновлення соціальної справедливості
1. Становлення України як правової держави, головним завданням якої є захист прав і свобод людини, потребує докорінної зміни пріоритетів діяльності органів кримінальної юстиції, насамперед, в аспекті забезпечення невідворотності покарання, захисту інтересів потерпілих від злочинів, а також переосмислення інституту кримінальних покарань, виходячи з цілей, що зазначені у Кримінальному кодексі України.
Принцип соціальної справедливості в останні роки став об'єктом вивчення багатьох вчених - юристів, оскільки його реалізація тісно пов'язана з формуванням правової держави, де верховенству закону надається провідне місце і де основою життя суспільства стають загальновизнані людські цінності. Поняття справедливості - це категорія морального і соціально - правового характеру, яка пронизує всі сфери суспільних відносин. Вона несе в собі оцінку тих чи інших явищ, наявності в них добра і зла, законності та беззаконня. Справедливість має оціночний характер, її важко пояснити, знайти засоби для її досягнення, виділити показники ефективності, тому вітчизняні законодавці та науковці залишили мету "відновлення соціальної справедливості" поза межами закону, а декларували лише як принцип.
Відомо, що особливо гостро і жорстко проблеми соціальної справедливості виявляються при визнанні особи винною у вчиненні злочину та при призначенні покарання, а також при виконанні обвинувального вироку та відбутті покарання. Чи можна говорити, що діє принцип справедливості, коли ми стаємо свідками непоодиноких випадків визнання винним особи, яка скоїла дрібну крадіжку, або інший незначної тяжкості злочин і засуджена до позбавлення волі терміном три, п'ять років, в той час коли мільярди викрадених коштів осідають за кордоном, а винних немає?
2. Проблеми інституту покарання в умовах поступового розвитку демократичних засад українського суспільства, розбудови відповідних правових інституцій держави привертають до себе особливу увагу не тільки фахівців але й досить широкого загалу української громадськості. Історія пам'ятає, що функціонування з 50-х років таборів для засуджених до позбавлення волі, а також системи умовного засудження та умовного звільнення з обов'язковим залученням до праці мали основне призначення: організацію переміщення значної кількості засуджених з одного регіону в інший, для вирішення первинної, економічної задачі. Не процес виховання, не режим відбування покарання, а саме виробничий план став на довгі десятиліття основним завданням і давав основний прибуток не тільки системі МВС, а і загалом державі. Основані на кримінальних репресіях установи примусової праці вже з перших кроків переходу до ринкової економіки втратили свою ефективність і почали швидко руйнуватися. Неможливо будувати нове суспільство, що базується на демократичних цінностях і одночасно застосовувати репресивну політику. Але завдяки зростанню жорстокості і агресії серед злочинців, традиційним стало призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалі терміни. Нажаль, кримінальне законодавство України і практика його застосування переконливо свідчать, що держава відводить кримінальному покаранню значну роль. Незважаючи на приєднання до міжнародних документів з прав людини і взяття перед Європейською спільнотою зобов'язань щодо додержання прав кожного громадянина, Україна, як не прикро відзначати, входить до "лідерів" по застосуванню запобіжного заходу "утримання під вартою" та кримінальних санкцій з призначенням покарань у вигляді позбавлення волі. Так, за даними Департаменту по виконанню покарань, в Україні застосування позбавлення волі складає 36% до осіб, що проходять у кримінальних справах, (загальна кількість осіб, які відбувають покарання 194,1 тисячі), що в розрахунку на 100 тис. населення є досить високим - 416.
За роки перебування в місцях позбавлення волі, знаходячись в специфічному оточуючому середовищі, засуджені поступово деградують у соціально-моральному відношенні, набувають безліч навичок та установок продовжувати злочинну діяльність у майбутньому, ними втрачаються соціально-корисні зв'язки, розпадаються сім'ї. Суспільство живе надією, що відбувши покарання в їх ряди повернеться робітник, батько родини і, загалом, правослухняна людина, але замість очікуваного "виправленого", як правило, приходить агресивна, жорстока, озлоблена особистість, яка навряд чи знайде своє місце в суспільстві. Хоча, як відомо, основною метою держави є виправлення засуджених шляхом формування у них поважного відношення до людини, суспільства, праці, здобуття навичок правослухняної поведінки, дотримання правил і традицій людського спільного проживання.
Ще у гіршому становищі знаходяться потерпілі від злочину та їх родичі, які очікують справедливого покарання злочинців та гуманного відношення законодавця саме до себе. Натомість вони стикаються лише з безпорадністю, безправністю, особистою незахищеністю та грубістю як з боку злочинців так і з боку органів дізнання, слідства та суду.
Сьогодні не створено достатньо аргументованих програм виправлення засуджених з участю різних інституцій громадського суспільства, а також за активною участю потерпілих від злочинів. Сама каральна система, на жаль, не може
Loading...

 
 

Цікаве