WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відновне правосуддя в контексті правової політики в Україні - Реферат

Відновне правосуддя в контексті правової політики в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Відновне правосуддя в контексті правової політики в Україні
1. Сучасна правова політика розуміється як організаторська, регуляторна і контрольна сфера суспільства в межах якої здійснюється соціальна діяльність спрямована головним чином на досягнення, утримання і реалізацію влади і соціальними групами завдяки юридичній легітимізації і закріпленню їх в законодавстві.
Правова політики має державовладний характер і спрямована на створення ефективно діючого механізму правового регулювання суспільних відносин, найбільш повне забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зміцнення дисципліни, законності, правопорядку, формулювання правової свідомості на правової культури населення, тощо (Ю.С.Шемшученко).
Завданнями правової політики є:
1) розв'язання юридичними засобами соціальних проблем;
2) підтримання правопорядку;
3) забезпечення функціонування гілок державної влади і місцевого самоврядування, зв'язку індивіда, суспільства і держави;
4) забезпечення миру і стабільності всередині країни та на міжнародній арені.
Правова політика характеризується такими властивостями:
1) універсальність;
2) здатність впливати на всі інституції держави, місцевого самоврядування, суспільства і його елементи і людину;
3) інклюзивністю, тобто здатністю необмеженого проникнення в різні державні і суспільні сфери;
4) атрибутивністю, тобто можливістю сполучення, поєднання із неправовими і навіть неполітичними соціальними явищами і феноменами.
Правова політика проявляється в:
1) законотворенні;
2) правозастосуванні;
3) правоохоронні;
4) нагляді і контролю;
5) арбітражі й судочинстві.
В зв'язку з цим можна говорити про:
- кримінально-правову політику, пенітенціарну, кримінальну, адміністративну, судову і т.д. правову політику.
2. За 15 років новітнього українського державотворення виробилася специфічна українська правова політика, яка має ряд особливостей:
1) Вона характеризується еволюційністю розвитку, в процесі якого відбувається перехід від права радянського взірця до права Європейської моделі;
2) Правова політика пройшла три етапи розвитку:
а) 1990-1996 рр. - акцент на розвиток конституційного права як основи правової системи (Декларація про державний суверенітет 16 липня 1990 р.; Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1994 р.; Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р.; Біловежські угоди про розпуск СРСР 7 грудня 1991 р.; Конституційний договір 7 липня 1995 р.; Конституція України 28 червня 1996 р.).
б) 1991-2003 рр. - творення матеріального права (Митний кодекс - 12.12.1991 і 11.07.2002 р., Лісовий кодекс - 21.01.1994 р. Водний кодекс - 16.06.1995 р. Кодекс торговельного мореплавства - 23.05.1995 р., Кодекс України про надра - 12.07.2001 р., Земельний кодекс - 25.10.2001 р., Сімейний кодекс - 10.01.2002 р., Кримінальний кодекс - 5.04.2001 р., Кримінально-виконавчий кодекс - 11.07.2003 р., Цивільний кодекс - 16 січня 2003 р., Господарський кодекс - 16 січня 2003 р.);
в) 1991 р. - по сьогодні і в перспективі (Господарсько-процесуальний кодекс - 6.11.1991 р.; 21.06.2001 р. і 12.07.2001 р. - Закон "Про судоустрій" зі змінами до цього закону 10.01.2002 р.; 21.06.2001 р. - Бюджетний кодекс).
На черзі прийняття трьох найважливіших процесуальних кодексів:
· Кримінально-процесуальний - пройшов 1,5 читання;
· Цивільно-процесуальний - ще розробляється;
· Адміністративно-процесуальний кодекс: є тільки ідеї (хоча Вищий адміністративний суд вже є).
3. Характерними особливостями кримінальної та кримінально-процесуальної політики є:
1) введення примату прав людини в судове право, та відповідальність держави та її інституцій перед людиною;
2) рівність сторін в суді змагальність судочинства;
3) диспозитивність (навіть частково в кримінальному процесі);
4) право на суд присяжних (Верховний Суд проти);
5) вторинна роль прокурора в порівняні з радянським судочинством де від домінував над судовим і навіть здійснював за судом "судовий нагляд"; тепер він представник держави та захисник прав людини (нагляд за дотриманням прав людини державними органами і місцевим самоврядуванням - з 1 вересня 2005 р. вступлять в силу зміни до Конституції України);
6) посилений статус потерпілого ст. 49 ч. 4 "Потерпілий", ст. 264, (участь прокурора в судовому засіданні) ч. 2 ст. 267, Участь потерпілого в судовому розгляді, ч. 2 ст. 318 "Порядок судових дебатів".
Скасовано інститут громадського обвинувача, але потерпілий може сам підтримувати обвинувачення навіть якщо прокурор відмовиться від цього обвинувачення. Тобто обвинувачення замість публічного вже більше набуває публічно-приватного характеру;
7) 7) змінено роль суду - більше арбітрування, дозвіл на обшук, виїмку, дозвіл апеляційного суду на арешт кореспонденції та зняття інформації з каналів зв'язку; дозвіл на взяття під варту, продовження тримання під вартою (до 9 міс. - прокурорами, 9-18 місяців - суддею ВСУ).
Замість віддання до суду - попередній розгляд справи (ст. 240 КПК). Обов'язкова участь прокурора (але не обов'язкова адвоката?). Інші учасники - повідомляються! Але їх неявка не перешкоджає.
Замість порушення нової кримінальної справи судом (при виявленні в судовому засіданні факту скоєння іншого злочину) суд повідомляє про це прокурора - ст. 267 КПК. Тобто суд не може бути активним і є пасивним.
Введено апеляційне провадження.
4. Медіація, або примирення сторін в кримінальному процесі, заохочується завдяки Рекомендації № RL 99/19, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 15 вересня 1999 р., проекту резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН рекомендованого комісією по попередженню злочинів та кримінальному судочинству ("Основні принципи програм відновного правосуддя в кримінальних справах").
Рекомендується кілька моделей (форм) відповідного правосуддя, зокрема:
1) програму примирення потерпілих і правопорушників ("медіація", "посередництво", "конференції жертв і правопорушників");
2) "кола правосуддя" - програми в основі яких лежать традиції північноамериканських індіанців, проводяться здебільшого в Канаді;
3) сімейні конференції - в Новій Зеландії, базується на традиціях аборигенів (маорі) і закріплені законодавчо?
Організаторами стверджується, що відповідне правосуддя стало модним наприкінці ХХ століття і
Loading...

 
 

Цікаве