WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Забезпечення прав дитини і ювенальна юстиція - Реферат

Забезпечення прав дитини і ювенальна юстиція - Реферат

таких батьків батьківства забула про цивільні права дитини - її право на житло і не захистила у судовому порядку конституційне право дитини, а дитина боїться повертатися до таких батьків і не знає ні своїх прав ні куди їй звернутися за захистом, за допомогою.
Крім дітей, яких суспільство позбавляє свободи на строк до 15 років, ще існують діти, до яких держава, як єдиний можливий вид виховання застосовує примусові заходи виховного характеру з направленням до школи чи училища соціальної реабілітації. У 2004 році таких дітей було 535. Хто ці діти? Значна їх частина це ті, які не досягли віку кримінальної відповідальності, тобто від 11 до 14 років, причому серед них є і такі, що виховуються і у повних сім'ях, і у сім'ї з одним із батьків, у дитячих будинках, у небезпечному оточенні наркоманів, алкоголіків, жебракують. І після виходу цих дітей із школи чи училища соціальної реабілітації також виникає проблема житлова, діти або знову потрапляють у сім'ю наркоманів чи алкоголіків чи у дитячий будинок з якого знову тікають, чи виявляється, що батьки виїхали невідомо куди а квартиру продали, чи відмовилися від дитини і не пускають його додому. Як результат неповнолітній знову на вулиці. І знову у цьому випадку, суд у особі держави приймаючи рішення про направлення дитини у школу чи училище соціальної реабілітації повинен у обов'язковому порядку розглянути питання забезпечення цивільних прав дитини - його право на житло при поверненні із школи чи училища соціальної реабілітації. Судовим рішенням має бути накладено заборону на продаж, обмін квартири, коли з'ясовано, що сім'я нормальна і у судовому порядку розділено квартиру (примусовий обмін), у тому разі, коли з'ясовано, що сім'я алкоголіків чи наркоманів, веде аморальне життя і є необхідність виділити житло для дитини. У тому разі, коли поділити квартиру неможливо (одна кімната), у судовому порядку має вирішуватися питання забезпечення неповнолітнього соціальним житлом. І такою квартирою має забезпечуватися кожний неповнолітній, який опинився у скрутному становищі і виходить із школи чи училища соціальної реабілітації.
У тому разі, коли відомо, що у звичайному дитячому будинку неповнолітній знаходитися не може і постійно з нього тікає, суд має розглядати питання направлення неповнолітнього після закінчення школи соціальної реабілітації до досягнення 16 у дитячий будинок іншого району (області), тобто більше координувати діяльність дитячих будинків різних районів, щоб уникнути негативного впливу близьких та родичів, якщо такий існує.
Суспільство може подолати цю проблему і виправити становище, зокрема значно знизити рівень злочинності і попередити її якщо комплексно підійти до подолання цього явища. Але це має бути комплексний підхід, який охопить і реформування судової системи і, в першу чергу, політика держави повернеться до дитячих проблем. Майже 100000 дітей без опіки та піклування зараз на Україні і починати треба саме з цих дітей. Найкраще середовище для їх виховання це сім'я і тому, пропаганда усиновлення, - кожній дитині сім'я може бути одним із можливих шляхів попередження злочинності і забезпечення дитинства дітям, які обділені любов'ю батьків.
Життя показує, що дитячі будинки не замінюють і ніколи не зможуть замінити сімейного тепла і ця ідея має зріти, розвиватися, пропагуватися і запроваджуватися у реальне життя, як самий надійний спосіб виховання повноцінних дітей. Тобто одним із напрямків політики держави має бути запровадження у життя ідеї усиновлення як ідеального мікросередовища для дитини.
Що стосується реформування судової системи, то мають бути утворені спеціалізовані суди по розгляду справ, що стосуються неповнолітніх, які також будуть розглядати і цивільні справи і ті, що стосуються сім'ї, якщо якимось чином зачіпаються інтереси дитини.
Як один із елементів ювенальної юстиції є відновне правосуддя. Воно на сьогоднішній день є найкращим виховним фактором, а також таким, що попереджає рецидив. Ідея відновлювального правосуддя полягає у поверненні до давно забутих методів виховання таких як примирення потерпілого та правопорушника (злочинця) шляхом залучення посередників, які б допомогли зробити двом сторонам кроки до примирення. При цьому процес примирення з боку злочинця також має супроводжуватися відшкодуванням матеріальних і моральних збитків у максимальному обсязі.
Роль держави у цьому процесі полягає у тому, щоб на законодавчому рівні закріпити можливість примирення для усіх без виключення неповнолітніх незалежно від тяжкості вчиненого злочину.
Якщо результатом такого примирення буде повне відшкодування завданих збитків, повне усвідомлення вчиненого, щире каяття має ставитися питання про закриття кримінальної справи і звільнення від кримінальної відповідальності. Виключення має бути тільки для злочинів проти життя і здоров'я, у результаті яких особа була позбавлена життя. Але і в цьому випадку обставини справи, спілкування з потерпілими, родичами, примирення з ними та відшкодування збитків нададуть можливість зменшити страждання потерпілим з одного боку, а з іншого усвідомлення вчиненого може бути запорукою у майбутньому попередити з боку цього неповнолітнього наступного злочину. І тому оцінюючи результати такого примирення суддя має також продумати і ставити питання можливого застосування виду покарання не пов'язаного з позбавленням волі.
Що говорить на користь такого підходу?
Знову повернемося до загрозливої статистики злочинності серед неповнолітніх. Кожен рік майже до 5 тисяч неповнолітніх застосовують примусові заходи виховного характеру і засуджують більше 21 тисячі неповнолітніх. Якщо порахувати за останні 5 років було засуджено до різних строків та мір покарання 102778 неповнолітніх. Примусові заходи виховного характеру застосовано до 23616 неповнолітніх; 2626 неповнолітніх направлені за 5 останніх років до школи чи училища соціальної реабілітації. Тобто за 5 останніх років судом до 126394 неповнолітніх було застосовано або примусові заходи виховного характеру або засуджено до різних строків та видів кримінального покарання.
Через кілька років цідіти виростуть і стануть дорослими. І як ви думаєте вони будуть відноситися до тих, хто за банку огірків позбавив їх свободи. Як може ставитися до суспільства хлопець якому за те, що він покатався на тракторі призначили 12 років позбавлення волі, або той, який бравуючи перед друзями намагався відчинити чийсь Мерседес і йому також призначили більше 10 років позбавлення волі. Чи коштує таке покарання за такий злочин зламаної на все життя долі дитини. Чи можливо знайти інший підхід до оцінки вчинків дітей, які суспільство назвало злочином, готуванням до злочину, замахом на злочин, але воно суспільство передбачило навіть за останні названі дії позбавлення волі? Чи гуманні наші закони до дитини, до нашого з Вами майбутнього? Чи може існують інші спеціальні закони, саме для неповнолітніх, інші методи перевиховання, впливу, навчання, реабілітації?
Попереду - великий крок на шляху до запровадження відновного правосуддя як системи, яка будується на моральності, людяності, усвідомленні неповнолітнім злочинцем вчиненого як небезпечного явища, яке спричинило страждання потерпілій стороні, біль, каліцтво, смерть; усвідомлення того, що тільки каяттям перед потерпілим, відшкодуванням завданих збитків можливо досягти примирення, прощення, душевного спокою.
Зараз - важливий етап запровадження системи ювенальної юстиції в Україні, метою і завданням існування якої мають бути забезпечення прав дитини, в цілому її цивільних (сімейних, житлових) і її захист від кримінального переслідування, у кримінальному процесі, керуючись принципом верховенства права, застосовуючи реституційний підхід та відновне правосуддя.
Думаємо, що наші ідеї і думки сприятимуть тому, що суспільство по-іншому буде дивитися на наше майбутнє.
Loading...

 
 

Цікаве