WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Забезпечення прав дитини і ювенальна юстиція - Реферат

Забезпечення прав дитини і ювенальна юстиція - Реферат


Реферат на тему:
Забезпечення прав дитини і ювенальна юстиція
Суспільні процеси як дзеркало відображаються на дітях, зокрема на їх злочинності.
Нажаль, суспільство починає звертати увагу на проблеми дітей тільки тоді, коли процеси стають незворотними.
Для судової системи України випала важка роль оцінювати вчинки дітей і виносити рішення, призначаючи різні види та міри кримінального покарання відповідно до діючого законодавства, яке на даний час не відрізняється гуманністю по відношенню до дітей.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій" завданням суду є здійснення правосуддя, на засадах верховенства права забезпечуючи захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
У Главі 2 щодо Засад здійснення правосуддя в Україні, пунктом 3 статті 5 передбачена участь народу у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
Законом України "Про судоустрій" не передбачені суди по розгляду справ, які стосуються неповнолітніх, таких судів, які б не тільки забезпечували захист прав дитини у кримінальному процесі як підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, але що не менш важливо, захист його цивільних прав.
Набуття чинності новим Кримінальним кодексом України і практика його застосування призвели до того, що суспільство стало більш жорстоко оцінювати не тільки злочини, вчинені неповнолітнім, але і більшість правопорушень. Навіть за злочини, за які суспільство повинно вибачати дитину та надавати можливість виправлення, суди призначають позбавлення волі більше 10 років.
Що таке дитина - це маленька людина, особистість, як виховується суспільством і виростає у оточенні в першу чергу дорослих людей. Тобто будь-який негативний з точки зору дорослої людини вчинок дитини - це результат впливу оточення, суспільства в цілому. І тому причина має бути саме у суспільстві. А у тому разі, коли вчинок негативний це означає, що оточення було негативне, чи супутніми були негативні процеси. І якщо більшість злочинів, правопорушень вчиняється дітьми, які виховувалися у сім'ях де тільки один із батьків бере участь у вихованні, це свідчить або про відсутність часу на виховання і спілкування з дитиною або небажання займатися вихованням дитини. Тобто роль сім'ї була і залишається головною у вихованні здорового, освіченого, законослухняного покоління. І у цьому випадку суспільство більше уваги повинно приділяти таким сім'ям.
Якщо злочин вчинено дитиною, яка виховується у повній сім'ї, де нормальні працьовиті батьки, причинами можуть бути і брак часу, який вони не приділяли дитині і вона попала під негативний вплив друзів; чи занадто сильне опікування дитиною, ставлення її вище за інших із-за чого у неї з'явилася зоряна хвороба і незначна суперечка з однолітками призвела до злочину. Непоодинокі випадки, коли виявляється, що злочин вчинений дитиною, яка виховувалася у дуже заможній сім'ї, де батьки дозволяли їй усе, що вона тільки забажає тільки вона б вчилася та слухала їх. Але задоволення усіх бажань без будь-яких зусиль та праці призводить до того, що дитина нічого не хоче робити, кидає навчання і, як результат, порушує закон. Тобто і у цьому випадку роль батьків на першому місці і неправильне виховання стає причиною вчинення злочину.
Що таке злочин вчинений дитиною - це в першу чергу результат відсутності позитивного впливу сім'ї, школи, суспільства, або в загалі, їх негативний вплив. Це можуть бути і розмови у сім'ї про неймовірну силу грошей і їх владу над усім і грубе ставлення батьків один до одного і постійний перегляд фільмів, які пропагують силу, секс, уседозволеність. Це може бути і вплив однолітків у школі, які схильні до правопорушень, які вихваляються один перед іншими негативними вчинками. На превеликий жаль причиною можуть бути і приклади вчителів, які вимагають гроші за гарні оцінки і таким чином виховують у дитини приклади того, що шантажем, залякуванням та вимаганням можливо заробити гроші. Це приклади деградації суспільства, знецінення моральних якостей.
Більш відомими прикладами, що призводять до правопорушень і злочинів є брак грошей у сім'ї, постійне недоїдання, що призводить до того, що дитина починає красти гроші щоб купити собі їжу. Спочатку вона це робить у однолітків, однокласників, у тих з ким навчається у одній школі, залізши до роздягальні, гаманців, кишені, потім у крамниці і робить це до тих пір, поки її не помічають на місці вчинення злочину.
І як повинно діяти суспільство, коли дитина скоює злочин? Кожна дитина - це цілий світ, зі своєї душею, таємницями, бажаннями і, відповідно у кожної дитини свій шлях до вчинення злочину і тому суспільство дуже обережно повинно підходити до кожної. Порушуючи кримінальну справу та притягуючи до кримінальної відповідальності суспільство тим самим зразу зараховує її до іншої групи людей - до вигнанців на яких завжди буде висіти клеймо злочинця. Вихід є? Так, стати на бік дитини, подивитися на світ її очима, зрозуміти, чого їй бракує - і намагатися допомогти.
Затягнувшийся перехідний період нашої країни до ринкової економіки призвів до руйнування позитивних надбань Радянського Союзу таких як патріотичне виховання молоді на прикладі виховної роботи комсомолу, піонерської організації, шефської допомоги старших молодшим, принципами роботи яких також були і повага до старшого покоління, вчителів, батьків, жінки-матері і наполеглива праця; зруйновані соціальні програми, що включали обов'язковий моніторинг усіх сімей з дітьми від народження і до закінчення школи, надання допомоги на кожну дитину, у тому разі, коли середній прибуток на члена сім'ї менше прожиткового мінімуму; забезпечення житлом, безпроцентні кредити; можливість безкоштовно оздоровити дитину у санаторії чи у піонерському таборі, причому сім'ї з дітьми мали можливість отримати таку путівку і у школі і за місцем роботи.
Звернемося до статистики, яку ми отримали за роки незалежності. Якщо у 1992 році було засуджено до різних видів та строків кримінального покарання 11629 неповнолітніх і позбавлення волі було застосовано до 2951 дитини, то за 12 місяців 2004 року 21806 неповнолітніх були засуджені до різних видів та строків покарання, причому до позбавлення волі засуджені 4384 неповнолітніх; до 4947 неповнолітніх застосовані примусові заходи виховного характеру.
Що було зроблено державною не так по відношенню до сім'ї і до дитини? І кого держава захищає призначаючи дітям позбавлення волі? Свою власність, себе, своє майбутнє? - Держава руйнує себе, своє майбутнє, калічить долю своїх дітей.
Чи правильно вчиняє держава позбавляючи дитину свободи? Чи виправиться дитина? Чи прийде до неї усвідомлення того, що злочин це зло, це погано, це гріх проти іншої людини і суспільства взагалі? Чи отримає суспільство позитивний результат від знаходження дитини певний визначений термін у виправній установі? А що отримає потерпілий відтого, що неповнолітній засуджений потрапив у в'язницю, чи отримає він відшкодування матеріальних та моральних збитків, чи зможе він простити свого кривдника і не помститися у майбутньому?
Це не повне коло питань на які мають бути відповіді для попередження рецидиву з боку саме тих, до яких суспільство поставилося як до дорослих і позбавило їх свободи, позбавило їх можливості спілкування з батьками, рідними, близькими, друзями, позбавило того, що ніколи не повернеш - дитинства.
Відбувши покарання діти вийдуть на свободу, і як свідчить статистика більше 50% із них виходять просто на вулицю, так як на час звільнення від них або відмовляються батьки, або вони вже вийшли із віку і не можуть повернутися до дитячого будинку, або їх квартиру "приватизувала держава", або "люблячі" родичі, або родичі такі, що раніше тільки знущалися над дитиною, і держава позбавляючи
Loading...

 
 

Цікаве