WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Нагальні проблеми інформатизації судової діяльності - Реферат

Нагальні проблеми інформатизації судової діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Нагальні проблеми інформатизації судової діяльності
Поточний момент в Україні характеризується широкомасштабним впровадженням інформаційних технологій в усіх сферах правотворчої, правозахисної та правоохоронної діяльності. Розроблені потужні інформаційно-пошукові, інструментальні й операційні системи, які забезпечують оперативний доступ до інформації, а відтак оптимізують діяльність тієї чи іншої правової інституції. Це, звичайно, сприяє зміцненню правової системи держави, захисту прав і основних свобод людини.
Серед усіх правових інституцій нашої країни, що причетні до процедур судочинства, суди, мабуть, найпізніше приступили до впровадження інформаційних технологій, автоматизації діловодства, використання комп'ютерної та телекомунікаційної техніки в процесі розгляду справ й прийняття рішень.
Але "добрий початок - половина діла". На сьогодні, незважаючи на всі фінансові негаразди та проблеми кадрового забезпечення, велика кількість судів України забезпечена комп'ютерною технікою, має вихід в Інтернет і використовує у своїй діяльності електронну пошту. Серйозні системи розроблені для Верховного Суду України1, цікава автоматизована система судового діловодства впроваджена в діяльність господарських судів2.
Узагальнюючи пройдений шлях, з урахуванням міжнародного досвіду можна сформулювати перелік завдань, які, на нашу думку, повинні бути виконані у процесі подальшого впровадження інформаційних технологій в судову діяльність.
"Кожен документ кожної електронної судової справи в будь-якому суді має бути доступним з будь-якого комп'ютера у світі" - ця ідея висувається на етапі розбудови демократичного суспільства для втілення в життя принципів відкритого судочинства та гласності судового процесу. Суддя ухвалює рішення від імені України, отож громадяни нашої держави мають право знати, як здійснюється правосуддя (за винятком визначених законом випадків - справи відносно неповнолітніх, про зґвалтування та ін.).
В аспекті відкритості судового процесу надзвичайно важливим завданням є створення інформаційно-пошукових систем щодо матеріалів судової практики. Це питання, як і взагалі питання доступу до правосуддя, неодноразово висвітлювалося в документах Ради Європи, адже є однією з найважливіших умов справедливого застосування закону. Враховуючи, що комп'ютеризовані та телекомунікаційні системи все частіше використовуються для правових досліджень і що все ширше коло громадян вдома та на роботі має доступ до інформаційних мереж, слід подбати, щоб автоматизовані системи накопичення та пошуку матеріалів судової практики характеризувалися повнотою, об'єктивністю та репрезентативністю. В додатку І до рекомендації № R (95) 11, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 11 вересня 1995 р., сформульовані основні завдання при розробці та функціонуванні автоматизованих систем судової практики:
· полегшити роботу юристів шляхом швидкого їх забезпечення повною та сучасною інформацією;
· надати інформацію всім особам, які мають пряме чи опосередковане відношення до судової практики;
· якомога швидше розповсюджувати інформацію про нові судові рішення, особливо в нових галузях права;
· сприяти єдності судової практики без привнесення в неї елементів відсталості та зашкарублості;
· надати можливість законодавцям аналізувати практику застосування законів;
· полегшити наукові дослідження в галузі судової практики;
· у певних випадках надати інформацію для статистичного аналізу.
Отже, проблему створення та розповсюдження електронних матеріалів судової практики в Україні слід розглядати як завдання загальнодержавного значення. При цьому виважено мають бути вирішені питання їх добору. Інформація повинна обновлюватися регулярно та в розумні строки. Слід потурбуватися, щоб в бази даних не потрапляли рішення, які йдуть врозріз із тенденціями, що переважають у судовій практиці.
Другим завданням, яке необхідно вирішувати на шляху до інформатизації судової діяльності, є впровадження автоматизованих систем діловодства (АСД) та електронного документообігу (ЕД). Досвід розробки та впровадження АСД у Верховному Суді України продемонстрував цікаві риси судового діловодства, яке відзначається своєю оптимальністю і точністю. Проведення в Україні судової реформи, внесення змін в діловодство при розгляді справ у Верховному Суді України дало можливість переглянути питання структуризації даних та стандартизації документів, в результаті чого вдалося створити систему, інваріантну щодо виду судового провадження. Засобами адміністрування вдається настроїти систему на діловодство при розгляді справ по першій інстанції, при апеляційному, касаційному та при розгляді за виключними обставинами.
Тут слід відзначити, що відкритою і цілком ще не вирішеною залишається задача включення автоматизованої системи судового діловодства в загальну автоматизовану систему судочинства. Але з цієї точки зору "актуальні проблеми судочинства ... повинні бути вирішені насамперед на законодавчому рівні"3. Використання інформаційних технологій для одержання концентрованої, доказової інформації, впровадження сучасних способів представлення та обробки даних дозволить оптимізувати роботу людей, причетних до процесу судочинства, скоротити і спростити процедури одержання і передачі інформації, зняти при оформленні справи непотрібні "шуми" та помилки. Зазначене однаковою мірою стосується (з урахуванням, звичайно, специфіки) й судового розгляду цивільних та господарських спорів.
Серйозні результати можуть бути одержанні від розробки інформаційних технологій для органів виконання рішень. Адже не секрет, що, наприклад, значна кількість судових рішень щодо майнових стягнень не виконується, мають місце випадки фальсифікації (підробки) судових рішень під час пересилання їх в установи Державної виконавчої служби. Використання електронної пошти, впровадження сертифікованих засобів криптографічного захисту інформації дозволить розв'язати проблему підробки, забезпечивши чітке й точне виконання судових рішень.
Для вирішення цих завдань слід провести роботу по розробці єдиної системи діловодства і документообігу процесу судочинства4. Ідея не нова. Втілювати її в життя розпочали ще на початку 70-х років в СРСР, коли на державному рівні були затверджені Основні положення Єдиної державної системи діловодства - ЄДСД. В рамках створення такої системи стосовно процесу судочинства треба провести класифікацію, уніфікацію, стандартизацію даних і документів, правила складання і оформлення документів.
При виконанні цієї роботи дуже важливо правильно трактувати поняття - електронний документ. Його можна розглядати як електронну копію паперового документа. Але у сфері інформаційних технологій значно важливішим є інше трактування: електронний документ - це набір даних, що зберігаються в різних місцях, в різних інформаційних базах. "Збирається" такий документ в момент його використання, і на паперовому носії чи на екрані ми одержуємофактично копію електронного документа.
На сьогодні завдання інформатизації певною мірою уже вирішені майже для всіх правових інституцій. Отож проблеми стандартизації даних і документів розв'язані в рамках тієї чи іншої окремої автоматизованої системи. Але, якщо ми маємо на меті створення єдиної автоматизованої системи судочинства, то і питання стандартизації слід розглянути з єдиних позицій. По-перше, слід визначити обсяги даних, що використовуються в усіх системах, по-друге, переглянути питання їх класифікації й структуризації. Такий підхід до справи забезпечить електронний документообіг між різними інституціями судочинства, скоротить час, обсяг роботи і, що найважливіше, зменшить кількість помилок, фальсифікацій і т. ін. Адже відомо, що фальсифікація паперового документа на початку третього тисячоліття - задача примітивна. Зробити підробку документа, який зберігається в базах даних, - значно складніше.
Якщо для кожного документа розробити певний набір складових частин і затвердити порядок їх розміщення, то використання таких уніфікованих документів у їх паперових копіях буде можливим як при паперових, так і при електронних технологіях. Наприклад, позовна заява, оформлена на уніфікованому бланку, після сканування переміщується в базу даних і перетворюється в електронний документ. Це, звичайно, суттєво скорочує процес реєстрації заяви у суді. Розробка єдиної стандартизованої обліково-статистичної картки для кримінальної справи не лише сприятиме впровадженню передових інформаційних технологій, такий підхід до справи за умов створення розподілених банків даних зробить значно ефективнішими всі процедури інформаційно-пошукового характеру.
Як бачимо, зроблено вагомі кроки до впровадження інформаційних технологій в судову діяльність нашої країни. Однак для реалізації на теренах України масштабних завдань, про які йдеться в цій публікації, необхідними умовами є: законодавче забезпечення, організаційні заходи та наукові розробки.
Література
1 Стефанюк В.С., Клімашевська Ю.А. Інформаційні технології в діяльності Верховного Суду України // Вісник Верховного Суду України. - 2001. - № 4.
2 Богданов Л.В. Комп'ютерна система арбітражних судів як один із чинників захисту прав сторін у судовому процесі // Вісник арбітражного судочинства. - 2002 . - № 2.
3 Сегай М.Я. Концептуальні засади інформатизації судочинства.
4 Остень О., Киселев М. Електронні документи і стандартизація // Право України. - 1998. - № 3.
Loading...

 
 

Цікаве