WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Належне фiнансування судової влади як одна з гарантiй самостiйностi судiв i незалежностi суддiв - Реферат

Належне фiнансування судової влади як одна з гарантiй самостiйностi судiв i незалежностi суддiв - Реферат

судів, у разі незабезпечення яких виникає загроза припинення роботи судів і здійснення ними правосуддя. Це єще однією підставою вважати існуючий порядок виділення судам коштів та їх витрачання неприйнятним.
Аналіз положень нормативно-правових актів з питань фінансування судів та даних про фактичне їх фінансування свідчить, що загальний стан фінансування судів в Україні є вкрай незадовільним. Попри зростання економіки України, яке, згідно з даними Державного комітету статистики України, відбувається починаючи з 2000 р., і відповідне зростання доходів Державного бюджету України у ці роки, кардинальних зрушень щодо належного фінансового забезпечення діяльності судів не відбулося. Ситуація з фінансуванням судів є незадовільною як з точки зору законодавчого визначення розміру коштів, які мають асигнуватися на цю мету, так і з точки зору виконання прийнятих і чинних законодавчих приписів.
Недостатнє фінансування судової влади часто пояснюють нестачею коштів. Однак загальні витрати на фінансування судової влади нині становлять менше 1 % від доходної частини Державного бюджету України. З урахуванням цього і на фоні зростання номінального розміру доходів бюджету пошук необхідних додаткових коштів не є якимось надзавданням, котре неможливо вирішити. Але оскільки протягом останніх кількох років у цій сфері мало що зроблено, то виникає впевненість у тому, що причини такого становища - у відсутності належної уваги до судової влади. Викликає стурбованість також реальна практика прийняття рішень щодо розпорядження бюджетними коштами. Кабінет Міністрів України має монопольне право законодавчої ініціативи щодо розроблення проектів річних законів про Державний бюджет України і, користуючись ним, вносить на розгляд парламенту пропозиції про фінансування судової влади, визначені на власний розсуд, не беручи до уваги пропозицій судової влади щодо її фінансування. Крім того, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, ДКУ й досі користуються широкою дискрецією при оперативному вирішенні питань про розподіл і спрямування наявних у держави в певний момент бюджетних коштів. Якщо стосовно інших органів виконавчої влади і підпорядкованих їм підприємств, організацій та установ така дискреція є необхідною і природною, то застосування її щодо органів судової влади не можна вважати нормальним явищем. Негативну роль відіграє також відсутність нормативно-правових положень, в яких гарантувалося б повне і своєчасне виділення коштів та встановлювалася відповідальність за невиконання відповідних приписів бюджетного законодавства.
Із сумом доводиться констатувати, що у питаннях фінансування суди повністю залежать від наявності чи відсутності доброї волі в органів виконавчої влади, до компетенції яких належить питання щодо розпорядження державними фінансами, та посадових осіб цих органів, внаслідок чого виникає фінансова залежність судів від органів виконавчої влади. А ще через це трапляються непоодинокі випадки, коли суди у зв'язку із загрозою припинення своєї діяльності змушені, всупереч закону, займатися пошуком "спонсорського" фінансування їхньої роботи, потрапляючи у певну залежність від тих, хто надає кошти.
Виправити ситуацію можна лише шляхом внесення істотних змін до чинного законодавства, яким регулюється питання про фінансування судів, та практику його реального забезпечення. У зв'язку з цим заслуговує на увагу й підтримку проект Закону України від 24 вересня 2003 р. "Про тимчасовий порядок фінансування судової влади в Україні" (реєстраційний № 4189). У законопроекті передбачено: 1) особливу процедуру планування бюджетних асигнувань на фінансування судової влади (визначення джерел фінансування, порядок розроблення, затвердження та використання нормативів бюджетних потреб для фінансування судів, порядок складання та використання пропозицій щодо фінансування судової влади, особливий порядок розгляду питання про фінансування судової влади під час розгляду проекту закону про Державний бюджет України та законопроектів про внесення змін до цього закону); 2) специфічний порядок виділення та розподілу бюджетних коштів, призначених для фінансування судової влади (порядок і терміни їх виділення, заходи, які можуть вживатись у випадку неповного або несвоєчасного їх виділення, порядок розподілу головними розпорядниками одержаних ними бюджетних коштів); 3) особливий порядок використання коштів Державного бюджету України, виділених на фінансування судової влади (особливості здійснення видатків, правовий статус банкових видатків судів, складання кошторисів та планів асигнувань); 4) здійснення контролю за належним використанням грошових коштів, виділених на фінансування судової влади.
У проекті цього Закону передбачено щорічне збільшення витрат на фінансування судової влади, виведення фінансування органів судової влади з-під казначейської системи обслуговування бюджетних коштів і надання судам, іншим органам, організаціям та установам, що входять до системи судової влади, права самостійно приймати рішення щодо витрачання бюджетних коштів. Передбачається, що термін дії зазначеного Закону становитиме 10 років. Його прийняття сприяло б більшій захищеності судової влади, наповненню новим змістом конституційних принципів самостійності суду та незалежності суддів.
1 У статті використані результати моніторингу законодавства, здійсненого у 2003 р. автором цієї статті спільно з В. Постульгою та А. Ришелюком.
2 Пояснювальна записка до проекту Закону "Про внесення доповнення в Кримінальний кодекс України" (реєстраційний номер 2366); див.: www.rada.gov.ua/proza. htm
3 Позабюджетне фінансування судів регулюється Порядком одержання судами, органами юстиції та правоохоронними органами коштів на матеріально-технічне забезпечення з бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 листопада 1997 р. № 1313), а також регіональними програмами організаційного забезпечення діяльності судів на 2003-2005 рр., розробленими на виконання Державної програми такого забезпечення (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 р. № 907).
4 Див.: Вісник Верховного Суду України. - 2004. - № 4. - С. 13.
5 Апеляційний суд України поки що не створено, а положення Закону "Про судоустрій України" щодо Касаційного суду України Конституційний Суд України визнав неконституційними.
6 Див., напр.: Про стан здійснення правосуддя судами загальної юрисдикції у 2001 р. та заходи щодо реалізації положень законів України, спрямованих на втілення в життя судово-правової реформи // Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 2. - С. 7.
7 Дані про фактичне фінансування судів взято зі звітів про виконання Державного бюджету України за 2001 р., 2002 р. та 2003 р., та січень-жовтень 2004 р., з якими можна ознайомитись на інтернет-сторінці Комітету Верховної Ради України з питань бюджету: http://www. budget.rada.gov.ua
Loading...

 
 

Цікаве