WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Об’єктивна сторона злочину - Реферат

Об’єктивна сторона злочину - Реферат

заподіює шкоду, тобто безпосередньо здійснює (причина) негативний, руйнівний вплив на об"єкт кримінально правової охорони і викликає тим самим настання суспільно небезпечного наслідку. На відміну від цього бездіяльність завдає шкоди опосередковано. Це пояснюється тим, що особа при бездіяльності не втручається в розвиток причинного зв"язку, не виконує покладеного на неї обов"язку по виконанню активних дій, якими вона мала відвернути шкоду, що загрожує об"єкту. Внаслідок пасивної поведінки особи і дії інших сил та засобів (дій третіх осіб, сил природи, механізмів, різних процесів - хімічних, біологічних, паталогічних та ін.) суспільно небезпечні наслідки настають як факт реальної дійсності. Однак це зовсім не означає, що в останньому випадку немає причинного зв"язку між бездіяльністю і наслідками, що сталися. Такий зв"язок існує. Але він лежить в площині не виконання особою своїх обов"язків (активних дій) по відверненню шкоди (за наявнності реальної можливості виконати такі дії) і фактичним заподіянням цією пасивною поведінкою шкоди (суспільно небезпечних наслідків);
в) причинний зв"язок має місце лише у разі, коли діяння є головною (визначальною) умовою настання суспільно небезпечного наслідку. Це правило вельми важливо ураховувати в ситуаціях, коли в причинний рядок втручаються різні додаткові сили, умови та чинники - дії інших осіб, різні процеси (паталогічні, біологічні та ін.), тобто має місце кілька (множинність) чинників, що тією чиіншою мірою сприяють настанню суспільно небезпечних наслідків. Діяння слід розглядати як головну умову (причину) настання наслідків, якщо без неї (при теоретичному, штучному виключенні діяння з цього ланцюгу чинників) суспільно небезпечні наслідки не сталися б. В даній конкретній обстановці діяння завжди створює конкретну можливість настання наслідків і є в такому разі їх причиною;
г) діяння перебуває в причинному зв"язку з наслідком, коли воно з неминучістю породжує цей наслідок. Йдеться про те, що діяння з урахуванням його характеру та інтенсивності (стрімкості), а також місця, часу, обстановки, засобів вчинення злочину, особливостей його об"єкта і предмета створює реальну можливість настання наслідків. Діяння тут з необхідністю, з неминучістю (закономірно) викликає настання наслідку. Наслідок тут органічно притаманний (реальна можливість) цьому діянню. Має місце необхідний причинний зв"язок між суспільно небезпечним діянням та його наслідками.
Необхідний причинний зв"язок слід відрізняти від випадкового причинного зв"язку. Необхідний причинний зв"язок відображує закономірності розвитку об"єктивного світу, коли причина сама в собі містить реальну можливість настання наслідку. При необхідних причинних зв"язках людина, пізнаючи об"єктивний світ, здатна передбачити розвиток природного ходу явищ. Вчиняючи ті чи інші дії, що із закономірністю викликають настання наслідків, вона здатна передбачити настання цих наслідків. Ось чому необхідний причинний зв"язок має кримінально -правове значення, і наслідки, що сталися від дії (бездіяльності) особи за наявності її умислу або необережності, ставляться їй за вину.
На відміну від цього випадкові причинні зв"язки не відображують закономірності розвитку подій. Вони є наслідком випадкового пересічення причинно-наслідкових ланцюжків (іноді багатьох). Тут діяння з урахуванням об"єктивно-предметних умов містить лише абстрактну можливість настання суспільно небезпечних наслідків.
Урахування наведених вище положень має важливе значення для вирішення питання про наявність (або, навпаки, відсутність) в кожному конкретному випадку причинного зв"язку між суспільно небезпечним діянням і наслідком. Встановлення необхідного причинного зв"язку означає констатацію об"єктивної сторони злочину з матеріальним складом.
В теорії кримінального права запропоновані такі "види" необхідних причинних зв"язків, що мають кримінально-правове значення і зустрічаються найчастіше.
а) причинний зв"язок при так званому безпосередньому спричиненні. Такий зв"язок іноді називають безпосереднім або прямим причинним зв"язком (наприклад, постріл з пістолета, що привів до смерті потерпілого);
б) опосередкований необхідний причинний зв"язок, коли суб"єкт для спричинення суспільно небезпечних наслідків застосовує різні механізми, пристосування, інші засоби вчинення злочину або використовує поведінку інших осіб, наприклад, неосудних або осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності (таких, що виступають як "знаряддя" вчинення злочину), або поведінку тварин, наприклад, спеціально дресованих собак тощо;
в) необхідний причинний зв"язок при співучасті, коли дій співучасників (організатора, підмовника, пособника) знаходяться у причинному зв"язку із злочином, вчиненим виконавцем;
г) необхідний причинний зв"язок за наявності особливих умов на боці потерпілого. Ці умови виступають як каталізатори (прискорювачі) настання насліків (наприклад, стан сп"яніння, хвороба потерпілого та ін.).
Необхідний причинний зв"язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками завжди означає наявність об"єктивної сторони злочину з матеріальним складом. Але це лише необхідна передумова вирішення питання про наявність складу злочину як підстави кримінальної відповідальності. Потрібно ще встановити суб"єктивну сторону злочину - вину особи у формі умислу або необережності щодо наслідку, який настав.
5. Факультативні ознаки об"єктивної сторони злочину.
До факультативних ознак об"єктивної сторони злочину належать: місце, час, спосіб, засоби і знаряддя злочину, обставини скоєння злочину. /2 ст.59/ факультативними вони називаються через те, що включаються не в усі склади злочинів.
Є чимало злочинів, коли ці обставини не впливають на юридичну кваліфікацію скоєного діяння. Наприклад, у складах злочинів, предбачених ст. 56-58, 69, 180 КК та ін., ці обставини не впливають на кваліфікацію. Так суспільна небезпека посягання на життя працівника міліції, військовослужбовця або народного дружинника у зв"язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю по охороні громадського порядку є однаково високою, незалежно від того, коли, де, яким чином, за яких обставин скоєнно цей злочин (ст. 190 КК).
Так само, коли йдеться про шпигунство, диверсію та інші злочини (ст. 57, 60 КК).
Проте в деяких випадках ці ознаки законодавець використовує для визнання і розмежування різних за характером і ступенем суспільної небезпеки діянь. Тоді вони стають обов"язковими або, як їх називають, кваліфікуючими ознаками. Крім цього, деякі з них виступають як обставини, що обтяжують відповідальність (ст. 41 КК).
Місце скоєння злочину - певна
Loading...

 
 

Цікаве