WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Об’єктивна сторона злочину - Реферат

Об’єктивна сторона злочину - Реферат

перевищенні влади або службових повноважень (ст. 166 КК), є основною, а шкода, що завдається особі, якщо перевищення супроводжується насильством або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями (ч.2 ст. 166 КК), - додатковою. В той же час додаткові наслідки можуть бути поділені на обов"язкові (додатково обов"язкові), тобто, що мають місце завжди, в усіх випадках при вчиненні даного злочину, наприклад, шкода, що завдається здоров"ю потерпілого при грабежі (ч. 2 ст. 141 КК), і факультативні (додатково факультативні), що можуть мати місце, але можуть і бути відсутніми у злочині, наприклад, шкода особі чи власності при вчиненні хуліганства (ч. 2 ст. 206 КК).
Суспільно небеспечні наслідки мають істотне значення для особливостей конструювання об"єктивної стотрони складу злочину. В одних випадках наслідки включаються до диспозиції статті Особливої частини КК як обов"язкова частина складу злочину, в інших - не зазначаються в законі. Залежно від цього усі злочини за своєю об"єктивною стороною поділяються на дві групи: злочини з матеріальним складом (матеріальнізлочини) і злочини з формальним складом (формальні злочини).
Злочини з матеріальним складом - це такі злочини, для об"єктивної сторони яких закон (диспозмція статті КК) вимагає встановлення не тільки діяння (дії або бездіяльності), а й настання суспільно небезпечних наслідків. /1 ст.105/
Злочини з формальним складом - це такі злочини, для наявнності об"єктивної сторони яких закон вимагає встановлення лише діяння (дії або бездіяльності). /1 ст.106/
Наслідками в злочинах з матеріальним складом, як правило, є шкода матеріального (майнового) або особистого (фізичного) характеру. До таких злочинів відносяться, наприклад, крадіжка, грабіж, шахрайство, вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень та ін.
В злочинах з формальним складом сам факт вчинення суспільно небеспечного діяння, передбаченого кримінальним законом, утворює закінчений злочин. До таких складів відносяться, наприклад, образа, наклеп, спекуляція, одержання хабара, зазнаки неправдивий донос, втеча з під варти, дезертирство та ін.
Поділ злочинів на злочини з матеріальним і злочини з формальним складом відображає об"єктитвно існуюче становище, коли в законі:
а) по-різному описується об"єктивна сторона складу злочину;
б) по-різному відображаються суспільно небезпечні наслідки. В злочинах з матеріальним складом необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільно небезпечні наслідки, а також причинний зв"язок між ними. В злочинах же з формальним складом для кримінальної відповідальності достатньо встановити лише факт вчинення суспільно небезпечного діяння;
в) на підставі цього поділу по різному вирішується питання про момент закінчення злочину. Злочин з матеріальним складом визначається закінченим з моменту настання наслідків. Злочини же з формальним складом вважаються закінченими з моменту вчинення самого діяння незалежно від настання наслідків.
4. Причинний зв"язок між суспільно небезпечними наслідками та суспільно небезпечними діяннями.
Причинним зв"язком в кримінальному праві слід розуміти об"єктивно існуючий зв"язок між діянням - дією або бездіяльністю (причиною) - і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання суспільно небезпечного наслідку. / 1 ст. 108/
При аналізі та встановленні причинного зв"язку між суспільно небезпечною дією або бездіяльністю і суспільно небезпечними наслідками слід виходити з таких положень.
1).Причинний зв"язок як ознака об"єктивної сторони злочину підлягає встановленню у разі, коли шкідливі наслідки є обов"язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом. Звідси випливає, що коли відсутнє небезпечне діяння, то немає необхідності встановлювати причинний зв"язок, бо немає першої (обов"язкової) ознаки об"єктивної сторони - діяння. У разі відсутності наслідку (за наявності відсутнності суспільно небеспечного діяння) має місце або замах на злочин, або склад формального злочину, або взагалі немає складу злочину. Якщо ж причинний зв"язок між діяннями і наслідком не встановлений, об"єктивна сторона злочину з матеріальним складом відсутня внаслідок відсутності такої обов"язкової її ознаки, як причинний зв"язок.
2).Причинний зв"язок - це об"єктивно існуючий зв"язок між причиною (суспільно небезпечним діянням) і наслідком (суспільно небезпечними наслідками). Причинний зв"язок між злочинною поведінкою і суспільно небезпечними наслідками існує об"єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини - слідчого, прокурора, суду. Даний зв"язок як зв"язок між явищами об"єктивної дійсності є пізнавальним. Тому за кожною кримінальною справою для наявності об"єктивної сторони злочину з матеріальним складом необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільно небезпечний наслідок, а також причинний зв"язок між діянням і наслідками як явищами реальної дійсності.
3).При аналізі причинного зв"язку слід ураховувати, що в природі і суспільстві усі явища взаємопов"язані, перебувають у тісній взаємодії. В об"єктивному світі існує загальний і універсальний каузальний зв"язок. Тому якщо розглядати усю сукупність причинно наслідкових зв"язків і ланцюжків, що призвели до злочинного наслідку, то досить важко встановити, яке ж явище є причиною, а яке - наслідком, бо наслідок як результат дії - причини в той же час за певних умов сам трансформується в причину і викликає новий наслідок. Тому для того, щоб чітко встановити зв"язок між причиною і наслідком, необхідно штучно (уявно) ізолювати два явища - причину і наслідок, тобто суспільно небезпечну дію (бездіяльність) і суспільно небезпечний наслідок - від інших причинно -наслідкових ланцюжків і опосередкувань, що так чи інакше перебувають у взаємодії з наслідками. Тільки при такому підході можна встановити, чи є діяння причиною даного наслідку.
4).Причинний зв"язок має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливо настання наслідку. З цього випливають такі найважливіші вимоги:
а) причина (діяння) в часі повинна була передувати наслідку. Однак зовнішньої (часової) залежності в послідовному розвитку подій недостатньо, адже відомо, що після цього не завжди означає внаслідок цього;
б) причина (діяння) не тільки повинна передувати наслідку в часі, а й викликати його. Відомо, що причинний зв"язок за своєю суттю є зв"язком генетичним (зв"язок породження). Тут діяння завжди повинно викликати (породжувати) настання суспільно небезпечних наслідків. При цьому суспільно небезпечна дія як активна форма поведінки людини безпосередньо
Loading...

 
 

Цікаве