WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості вітчизняної моделі ювенальної юстиції - Реферат

Особливості вітчизняної моделі ювенальної юстиції - Реферат

або інших осіб, а також підприємств, установ та організацій, що на підставі закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочинними діями обвинуваченого);
- ч. 3 ст. 441 (можливість допиту законних представників як свідків у справі);
- п. 5 ст. 76 (обов'язкове призначення експертизи для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про йогокримінальну відповідальність, а відповідних документів немає і неможливо їх одержати);
- ст. 111 (обов'язковість провадження досудового слідства в усіх справах про злочини, вчинені неповнолітніми);
- п. 3 ст. 348, ч. 1 ст. 384 (право законного представника, захисника неповнолітнього та самого неповнолітнього оскаржити в апеляційному й касаційному порядку вирок суду);
- ст. 407 (порядок застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м'яким).
У КПК є ще ряд статей, в яких також якоюсь мірою доповнено зміст статей гл. 36 КПК (наприклад, ст. 168, в якій передбачено участь педагога у допиті неповнолітнього свідка, а за необхідності - лікаря, батьків або інших законних представників, тоді як у ст. 438 йдеться про запрошення цих осіб тільки для участі в допиті неповнолітнього обвинуваченого).
Враховуючи певні розбіжності в нормах КПК, які тією чи іншою мірою стосуються процесуального становища неповнолітніх, буде доцільним розглянути ці норми щодо необхідності їх включення в модель ювенальної юстиції.
Які загальні принципи кримінального судочинства поширюються на розслідування і судовий розгляд справ про злочини, вчинені неповнолітніми?
Це переважно охоронний режим судового процесу, соціальна насиченість та індивідуалізація кримінального процесу у справах неповнолітніх. Сутність цього принципу - забезпечення права обвинуваченого на захист, гласності судового процесу.
Норма про право обвинуваченого на захист, сформульована у законодавстві України, в цілому відповідає вимогам світових стандартів, які стосуються судочинства щодо неповнолітніх. Можна стверджувати, що у вітчизняному законодавстві втілена вимога щодо підвищення рівня правової охорони неповнолітніх, коли йдеться про її здійснення захисниками цих осіб. Ця посилена правова охорона полягає в тому, що для неповнолітніх у КПК передбачене подвійне представництво - адвоката і законного представника. Їх правовий статус дає змогу здійснювати охоронні функції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 КПК участь захисника у справах неповнолітніх незалежно від того, чи досягли вони на момент розслідування або судового розгляду справи вісімнадцятирічного віку, є обов'язковою. Ця безумовна вимога закону підкріплена тим, що для слідчого й суду не є обов'язковою відмова неповнолітнього скористатися послугами захисника (ч. 3 ст. 46). Видатки на залучення захисника в кримінальний процес, як і в усіх випадках обов'язкового його призначення, бере на себе держава.
Рівень правового захисту неповнолітнього залежить від моменту вступу захисника в судовий процес. У кримінально-процесуальному законі міститься спеціальний припис про участь захисника неповнолітнього в судовому процесі. Пунктом 1 ч. 1 ст. 45 КПК встановлено: захисник допускається до участі у справі з моменту визнання особи підозрюваною або пред'явлення їй обвинувачення. Такий підхід до захисту прав неповнолітніх зрівнює їх із повнолітніми обвинуваченими, оскільки на зазначену норму поширюються загальні правила про початок участі захисника у кримінальному процесі.
Слідчі або судді мають контактувати з неповнолітніми, особливо молодшого віку, за участю професіонального захисника - адвоката. Чому, скажімо, до допиту неповнолітнього свідка відповідно до закону допускається педагог (у допиті осіб молодшого віку він повинен брати участь навіть обов'язково), а адвокат - ні? Адже юридичний захист важливий для неповнолітнього не менше, ніж грамотна в педагогічному сенсі постановка питань під час допиту.
З огляду на це було б доцільним передбачити в КПК норму про вступ захисника неповнолітнього в судовий процес з моменту порушення кримінальної справи, якщо з'ясувалося, що до неї причетні неповнолітні - підозрювані або свідки (тобто якщо справа порушена не тільки за фактом вчинення злочину).
Передбачене у законі представництво інтересів неповнолітнього адвокатом і законним представником - прояв підвищеної юридичної охорони неповнолітніх у кримінальному процесі. Законний представник наділений широкими повноваженнями, які співвідносяться з відповідними правами законних представників неповнолітніх у судах англосаксонської і континентальної моделей.
Участь законного представника неповнолітнього в кримінальному процесі зумовлена двома обставинами: неповнотою процесуальної дієздатності неповнолітнього; тим, що законні представники (батьки, опікуни, піклувальники) відповідають за виховання і поведінку неповнолітнього.
У КПК крім ст. 32, в якій дається роз'яснення терміну "законні представники", є дві спеціальні статті, котрі безпосередньо стосуються участі законних представників у розслідуванні й судовому розгляді справ щодо неповнолітніх. У ч. 2 ст. 440 КПК встановлено, що при оголошенні неповнолітньому обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явленні йому для ознайомлення матеріалів справи з дозволу слідчого може бути присутнім законний представник неповнолітнього.
Зазначимо, що російський закон в цьому питанні прогресивніший. Відповідно до ст. 426 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації законний представник неповнолітнього обвинуваченого, підсудного повинен бути допущений до участі у справі, а отже, слідчий зобов'язаний його допустити при оголошенні неповнолітньому про закінчення досудового слідства й пред'явленні йому для ознайомлення матеріалів справи. Як правило, законний представник допускається до участі у справі лише за клопотанням про це його самого. Він може бути недопущений до участі в ознайомленні обвинуваченого з матеріалами справи лише в тому разі, коли слідчий визнає, що це може зашкодити інтересам неповнолітнього.
Допускаючи законного представника неповнолітнього в судовий процес, слід пам'ятати, що інтереси неповнолітнього і його законного представника можуть не збігатися. І суть таких розбіжностей в інтересах може полягати не тільки в обставинах конкретної справи, а й у суперечливому правовому становищі законного представника. Адже він фактично захищає не тільки інтереси неповнолітнього, а й власні, оскільки на ньому лежить відповідальність за
Loading...

 
 

Цікаве