WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття і структура судового (змагального) методу кримінально-процесуального права - Реферат

Поняття і структура судового (змагального) методу кримінально-процесуального права - Реферат

вирішення клопотання, заявленого обвинуваченим чи його захисником при виконанні вимог ст. 218 КПК. У разі доповнення закону таким положенням суддя вже під час досудового провадження зміг би позитивно вплинути на формування засад змагальності на стадії судового розгляду справи.
5. Контроль суду за прийняттям органами кримінального переслідування процесуальних рішень, на підставі яких відбувається рух справи. Змішана форма кримінального процесу передбачає доступ громадян до правосуддя (суду) через органи виконавчої (органи дізнання та досудового слідства) і обвинувальної (прокурор) влади, які у переважній більшості кримінальних справ (публічного обвинувачення) вирішують питання про їх порушення (чи про відмову в цьому), закриття або направлення до суду. Наслідком таких рішень є продовження чи припинення руху кримінальної справи. Часто прийняття того чи іншого із зазначених рішень є вигідним для однієї сторони і невигідним для іншої. Остання, як правило, вважає його незаконним, а тому наполягає на його скасуванні. Врегулювати порядок оскарження заінтересованими особами рішень органу досудового розслідування або прокурора в таких випадках найбільш доцільно за допомогою змагального методу. Згідно з чинним законодавством ці особи мають право оскаржувати рішення до суду, органів досудового розслідування і прокуратури про порушення кримінальної справи чи про відмову в цьому та про її закриття (статті 2361, 2362, 2365, 2366 КПК).
6. Вирішення судом питання про надання дозволу на провадженняокремих процесуальних дій (огляд, обшук, накладення арешту на майно, на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв'язку, ексгумація). На перший погляд, це положення стосується змагального методу тільки тоді, коли йдеться про надання судом дозволу на провадження зазначених процесуальних дій, у тому числі слідчим, за участю сторони обвинувачення (потерпілого та його представника) або ж сторони захисту (обвинуваченого та його захисника). Але це далеко не так. Змагальний метод регулює процесуальні правовідносини, що виникають між органами дізнання, слідства, прокуратури, з одного боку, й усіма іншими суб'єктами процесу - з іншого. Тому що навіть тоді, коли передбачається провадження слідчої дії у помешканні громадянина, який не є обвинуваченим у кримінальній справі, метою цієї дії є отримання доказів винності саме обвинуваченого. Тому розуміти змагальний метод виключно як засіб забезпечення прав усіх громадян, які з певних причин залучені до участі у справі, в таких ситуаціях не зовсім правильно.
Усі зазначені вище положення в своїй єдності утворюють таке правове явище, як судовий (змагальний) метод правового регулювання.
Ця стаття є спробою тільки частково заповнити "вакуум", наявний у теорії методів правового регулювання України. Змагальний метод, звичайно ж, потребує більш грунтовного і всебічного дослідження. Науковий пошук вирішення проблем використання у кримінально-процесуальному праві судового (змагального) методу має провадитися за такими напрямами: 1) встановлення оптимального співвідношення зазначеного методу з імперативним і диспозитивним; 2) з'ясування перспектив його застосування для врегулювання досудового провадження; 3) дослідження відображення цього методу у формі та змісті кримінально-процесуальної діяльності.
?
Література
1 Методам цієї галузі права в кращому випадку відводиться окремий підрозділ книги (див., напр.: З у с ь Л.Б. Проблемы правового регулирования в сфере уголовного судопроизводства. - Владивосток, 1978. - С. 43-53).
2 Див.: С м и р н о в А.В. Модели уголовного процесса. - С.Пб., 2000. - С. 20-25.
3 Р а б і н о в и ч П. Загальна концепція правової реформи в Україні: до характеристики вихідних засад // Вісник Академії правових наук України. - 1998. - № 1(12). - С. 22.
4 Доводиться констатувати, що практика законотворення випередила юридичну науку. На час внесення змін до КПК (2001 р.) в Україні не існувало теоретичних розробок щодо методів, за допомогою яких у законодавство впроваджувався б принцип змагальності. Ситуація не змінилася й дотепер.
5 Тут мається на увазі не історична форма процесу, а його сутність з урахуванням наявності в кримінальному процесі принципу змагальності.
6 За допомогою зазначених дій прокурор здійснює покладену на нього Конституцією та іншими законами України функцію нагляду за законністю діяльності органів дізнання та досудового слідства.
7 На даний час її виконує суддя місцевого суду, а у випадках обмеження права на таємницю листування і переговорів - голова апеляційного. Проектом КПК здійснення функції арбітра в досудовому провадженні покладається на слідчого суддю (ст. 28).
8 Шестакова С.Д. , яка на монографічному рівні дослідила змагальність кримінального процесу, дійшла висновку, що "сутність змагальності полягає не тільки в тому, що вона є властивістю кримінального процесу, яка утворює одну з його історичних форм, а й у тому, що вона являє собою один із можливих методів правового регулювання відносин між органами, які здійснюють провадження у кримінальній справі, та обвинуваченим (підозрюваним)" (Ш е с т а к о в а С.Д. Состязательность уголовного процесса. - С.Пб., 2001. - С. 66). Такий метод автор монографії справедливо називає змагальним методом правового регулювання, але помилково зазначає, що він характерний для змагальної форми кримінального судочинства (див.: там же). Категорично не можна цього стверджувати, оскільки зазначений метод застосовується і в змішаній формі судового процесу, особливо з огляду на те, що в сучасному світі практично немає в "чистому" вигляді ні інквізиційного, ні змагального процесів.
9 Вперше поняття "енергетичне поле правового регулювання" було запроваджене в науковий обіг Алексєєвим С.С. (див.: Алексеев С.С. Право: азбука - теория - философия : Опыт системного исследования. - М., 1999. - С. 384-385).
10 Див.: С м и р н о в А.В. Зазнач. праця. - С. 71-72.
11 Такі ситуації не поодинокі в слідчій практиці. Причини цього треба шукати в публічності кримінального процесу, в домінуванні імперативного методу правового регулювання. Нерозвиненість судового (змагального) методу у кримінально-процесуальному праві призводить до "відсутності орієнтації на вирішення спірних питань незалежним судом" (див.: Харитонова О. Поняття і ознаки публічних правовідносин // Вісник Академії правових наук України. - 2002. - № 1(28). - С. 40).
12 Див.: С м и р н о в А.В. Зазнач. праця. - С. 23.
Loading...

 
 

Цікаве