WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття і структура судового (змагального) методу кримінально-процесуального права - Реферат

Поняття і структура судового (змагального) методу кримінально-процесуального права - Реферат

сторона захисту не може без такого дозволу вступати у відносини зі стороною обвинувачення.
Право заявляти клопотання про виклик нових свідків і експертів, про витребування і приєднання до справи нових доказів роз'яснюється учасникам судового розгляду в його підготовчій частині (ч. 1 ст. 296 КПК). Відхилення клопотань не позбавляє сторони права заявляти ті ж клопотання протягом усього судового слідства (ч. 4 зазначеної статті). Таким чином, змагання сторін у судовому засіданні є можливим завдяки врегулюванню порядку заявлення і вирішення їх клопотань із застосуванням змагального методу.
3. Заборона на вирішення судом за власною ініціативою спірних питань, що виникають між сторонами. В такому випадку йдеться не про процесуальний спір взагалі між сторонами в судовому засіданні стосовно тих чи інших обставин кримінальної справи, а про питання, пов'язані з попранням однією стороною прав іншої. Якщо одна сторона вважає, що інша порушує певні її права або взагалі позбавляє їх, то воназавдяки змагальному методу може звернутися до суду (арбітра), який має з'ясувати, чи порушено в конкретній ситуації баланс прав і можливостей сторін. Слід зауважити, що це відбувається тоді, коли під час змагання та чи інша сторона не може реалізувати свої можливості, використовуючи положення закону, викладені із застосуванням імперативного або диспозитивного методу регулювання. Найчастіше звертається до суду сторона захисту, тому що відстояти власні інтереси у справі вона може в межах принципу диспозитивності, а вплинути на сторону обвинувачення за допомогою положень, що є складовими цього принципу, дуже важко. Наприклад, обвинувачений має право заявити слідчому або прокуророві клопотання про провадження слідчих дій. Слідчий згідно зі ст. 129 КПК зобов'язаний його задовольнити, але тільки за умови, що обставини, про встановлення яких заявлено клопотання, мають значення для справи. Виникає запитання: чи завжди слідчі задовольняють клопотання про провадження слідчих дій, у результаті яких будуть встановлені обставини, які спростують винність обвинуваченого? Задоволення такого клопотання означало б визнання слідчим, що він незаконно притягнув особу як обвинуваченого. Тому швидше за все слідчий відмовить у задоволенні клопотання, і формальною підставою для цього стане те, що обставини, про встановлення яких воно заявлене, не мають значення для справи 11. За відсутності права самостійно збирати докази сторона захисту опиняється в надзвичайно невигідній ситуації. Вирішити її на свою користь і таким чином відновити баланс, необхідний для організації ефективного змагання, вона може, звернувшись до посередника - суду, який повинен прийняти рішення виходячи зі змісту принципу змагальності. Втручання суду з власної ініціативи у вирішення спірних питань, що виникають між сторонами, є недопустимим, оскільки в такому разі він потенційно перетворюється з арбітра в прибічника обвинувачення або захисту.
4. Контроль суду за виконанням органами кримінального переслідування окремих процедур. Зміст цього положення полягає в тому, що суддя як арбітр змагання сторін наділяється правом бути присутнім при здійсненні органами слідства і прокурором окремих процедур, під час яких найбільш повно виявляється публічне кримінальне переслідування особи. Такими процедурами є: затримання особи за підозрою у вчиненні злочину, пред'явлення обвинувачення, ознайомлення сторін із матеріалами кримінальної справи після закінчення досудового слідства. Під час цих процедур розглядається основне питання кримінальної справи - про винність особи у вчиненні злочину.
Для пред'явлення слідчим первинного обвинувачення судова форма має не менше (а можливо, й більше) значення, ніж для розгляду його в суді. Саме на досудовому слідстві формується сукупність доказів, які будуть покладені в основу судового рішення про визнання особи винною і призначення їй покарання. Перевірити ж докази, здобуті під час досудового провадження, за чинним КПК, можна тільки після направлення кримінальної справи до суду. Тому якщо в ході слідства було порушено закон при збиранні доказів, пізніше виправити упущення може бути складно або, як правило, вже запізно. Крім того, оскарження рішення слідчого про притягнення особи як обвинуваченого законом не передбачено. Надання обвинуваченому такого права зробило б можливим скасування рішення слідчого. А це, приблизно, те ж саме, що намагатися заборонити подання позову або призначення судового засідання 12. Присутність судді під час пред'явлення обвинувачення і допиту обвинуваченого перешкоджатиме незаконному притягненню особи як обвинуваченого. Для цього суддя має бути наділений правами ознайомитися з матеріалами справи з метою визначення достатності в них доказів вчинення злочину конкретною особою, ставити запитання обвинуваченому під час допиту. Участь судді виключила б давання обвинуваченими в суді завідомо неправдивих показань про застосування щодо них під час досудового слідства, зокрема при пред'явленні обвинувачення, погроз, фізичного насильства та інших незаконних методів.
На стадії досудового слідства є недопустимим розголошення даних без дозволу слідчого або прокурора (ст. 121 КПК). За наявності цього положення говорити про рівноправність сторін у кримінальній справі не доводиться. Сторона захисту не знає, наскільки поінформованою є сторона обвинувачення, а тому не може своєчасно захистити свої права. Легалізація матеріалів досудового розслідування в повному обсязі відбувається лише під час ознайомлення представників цієї сторони з матеріалами справи. Державні органи, які здійснюють досудове розслідування, виконуючи функцію обвинувачення, доказують подію злочину, винність обвинуваченого в його вчиненні, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, характер і розмір заподіяної ним шкоди (ст. 64 КПК), але аж ніяк не доводять невинуватість особи. Цю прогалину сторона захисту може спробувати виправити, заявивши після ознайомлення з матеріалами справи клопотання про їх доповнення тими, які б підтверджували невинуватість обвинуваченого або могли б пом'якшити його відповідальність. Вивчення практики діяльності слідчих підрозділів МВС України свідчить, що слідчі, як правило, відмовляють у задоволенні таких клопотань, і дуже часто з надуманих мотивів: "матеріалів зібрано достатньо, доповнювати їх немає потреби". Але в суді ці питання все одно виникають, що тягне направлення справи на додаткове розслідування. І тут би могло зіграти позитивну роль надання судді повноважень щодо
Loading...

 
 

Цікаве