WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Приклади існуючих програм відновного правосуддя в інших країнах - Реферат

Приклади існуючих програм відновного правосуддя в інших країнах - Реферат


Реферат на тему:
Приклади існуючих програм відновного правосуддя в інших країнах
Програми відновного правосуддя впроваджуються у різних країнах світу починаючи з середини 70-их років минулого сторіччя. Форми реалізації програм та моделі їх функціонування є різними. Наразі наша країна знаходиться на етапі формування вітчизняної моделі відновного правосуддя. Власне тому, доцільним є огляд існуючих програм в інших країнах. Для ознайомлення були обрані: Франція, Нідерланди, Норвегія, Нова Зеландія та Канада. Інформація, подана у даній доповіді, базується на даних роботи "Міжнародний огляд програм відновного правосуддя", Д. Маерса та дослідження моделей відновного правосуддя, проведеного Українським Центром Порозуміння влітку 2004 року.
Франція
Починаючи з середини 80-их у Франції за ініціативою прокурорів починають реалізовуватися пілотні проекти, спрямовані на розв'язання кримінальних конфліктів шляхом медіації. Юридичним підґрунтям для розвитку даної практики стали статті 40, 41 Кримінально-процесуального кодексу (статті прийняті в 1993 р.), згідно яких прокурор має право "вирішувати, які кроки застосувати" щодо конкретної справи. Повноваженнями прокурора також є "до початку судового провадження по справі, за згодою сторін, удатися до застосування процедури медіації, якщо, на думку прокурора, це допоможе забезпечити відшкодування збитків потерпілому; усунути перешкоди, пов'язані з порушенням закону; реабілітувати індивіда".
Послуга медіації у Франції доступна як для неповнолітніх, так і для повнолітніх правопорушників. Законодавством дозволяється пряма і непряма медіації. Бажаним результатом є досягнення угоди, згідно якої правопорушник визнає свою вину та матеріально відшкодовує завдані збитки. Яким би не був результат процедури, про нього повідомляють прокурора, який і приймає рішення щодо відкриття чи закриття кримінальної справи.
Послугу примирення надають асоціації супроводу потерпілих та приватні медіатори, які акредитовані місцевим прокурором та мають контракт з Мінюстом. Питання спільної взаємодії та специфіки проведення програм примирення узгоджуються між надавачами послуги примирення та прокурорами на місцевому рівні. Робота асоціацій та приватних медіаторів оплачується з центральних фондів (державний, місцевий бюджети). Послуга медіації надається учасникам безкоштовно. Варто зауважити, що більшість медіаторів (70%) є волонтерами. Навчання медіаторів - не є обов'язковим. Однак, більшість медіаторів, що працюють в асоціаціях (81%) пройшли ґрунтовну підготовку, оскільки, від рівня якості надання послуги примирення залежить акредитація асоціації, а отже і її фінансування.
Теоретичною підтримкою розвитку медіації у Франції займається Національний інститут медіації та допомоги потерпілим. Інститут координує роботу 160 служб, надає допомогу потерпілим, допомагає розробляти місцеві програми, співпрацює з місцевими органами управління, проводить дослідження. Ним також був розроблений етичний кодекс, який регулює різні аспекти медіації.
Медіація у Франції включає чотири основні етапи:
· підготовчий - обмін інформацією між прокурором і асоціацією, аналіз конфлікту, попередня робота з сторонами;
· медіація - містить два етапи: безпосередньо процедура примирення та укладання угоди;
· закриття справи та її оцінка - асоціація або приватний медіатор передають прокурору офіційний звіт про процедуру медіації та її результати.
У 1995 році було проведено близько 33 600 медіацій. З них 60% провели асоціації, 40% - приватні медіатори. Трохи більше половини - це злочини проти особистості, третина - злочини проти власності. Близько 55% переданих справ закінчилися укладанням угоди між сторонами, 30% - медіація була неуспішною, тобто, угоду не було укладено.
Нідерланди
Законодавство Нідерландів передбачає можливість застосування медіації у випадках скоєння злочинів неповнолітніми (стаття 77а Кримінального кодексу, 1994 р.) та повнолітніми (Директива про опіку потерпілих, 1995 р.). Однак, конкретні механізми провадження програми примирення у законодавстві не визначені.
На сьогодні в Нідерландах діє 4 програми відновного правосуддя. Перша з них - орієнтована на неповнолітніх правопорушників і є альтернативою кримінальному розгляду справи. Зазвичай, справи передає поліція. За результатами цього виду медіації може бути прийняте рішення про виконання правопорушником громадських робіт, участь в освітньому проекті та матеріальну компенсацію збитків, завданих потерпілому. Програма для неповнолітніх поширюється на нетяжкі та середнього рівня тяжкості злочини, участь у медіації обов'язково узгоджується з прокурором. У разі укладання угоди, судове провадження припиняється. Служба медіації слідкує за виконанням угоди.
Три інші програми стосуються повнолітніх правопорушників. Медіація між сусідами - функціонує на рівні офісів прокурорів, орієнтована на врегулювання незначних правопорушень у соціально неблагополучних районах. Медіація за вимогою, перш за все, орієнтована на потерпілих і може застосовуватися на будь-якій стадії кримінального провадження у справах будь-якої складності. Якщо правопорушення не дуже серйозне, успішна медіація з відшкодуванням збитків призводить до закриття справи. У інших випадках, результат медіації впливає на рішення суду. Третій різновид програм - відновна медіація, яка проводиться за проханням однієї із сторін кримінального конфлікту за умови згоди іншої сторони. Дана процедура проводиться після винесення вироку, орієнтована на потерпілого та правопорушника і передбачає тільки нематеріальну компенсацію. Відновна медіація не змінює вироку для правопорушника.
За реалізацію та фінансування програм медіації відповідає Мінюст, МВС та муніципалітети. Більшість програм медіації мають центральні офіси, що займаються адмініструванням і освітою, та місцеві представництва, які безпосередньо надають послуги. Програму відновної медіації реалізовують дві організації підтримки потерпілих, які фінансуються Мінюстом. Усі медіатори мають пройти спеціальну підготовку, зазвичай в Інституті медіації Нідерландів, після чого їх можуть наймати місцеві служби.
За даними 1998 р. було проведено 22 000 медіацій для неповнолітніх. В 2000 році вдалося провести 5 000 медіацій за вимогою. З 1997 р. до 2000 р. на проведення відновної медіації надійшло 121 заявка і 58 випадків можна вважати успішними.
Норвегія
Медіація між потерпілим і правопорушником у Норвегії почалася з двох подій середини 1970-их рр.: лекції Н. Крісті "Конфлікти як власність" та звіту уряду щодо неповнолітніх правопорушників і системи кримінального правосуддя. наслідком цього стало впровадження першого експериментального проекту з медіації для неповнолітніх правопорушників уже в 1981 році. Проект був успішним, подібний досвід поширювався на усю країну і, наприклад, у 1989 році 81 з 435 норвезьких муніципалітетів підтримували надання послуг медіації у своєму районі. З 1991 року послуга медіації стаєдоступною і для повнолітніх правопорушників.
Законодавство, що регулює медіацію між потерпілим і правопорушником включає Акт про муніципальні ради медіації, 1991 р., Постанови 1992 р., Циркуляр 1993 р., розділи 71а та 72 Кримінально-процесуального кодексу 1998 р. наділяють прокурора повноваженнями на правлять підходящі судові справи на медіацію та припиняти подальші дії проти правопорушника. Уся медіація в Норвегії знаходиться під юрисдикцією муніципальних рад медіації, діяльність яких поширюється на цивільні та кримінальні конфлікти.
Медіація в Норвегії - це, перш за все, міра виправлення. Медіація є альтернативною по відношенню до офіційного кримінального переслідування. Її основна мета - попередити
Loading...

 
 

Цікаве