WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблемні питання формування суддівського корпусу та можливі шляхи їх вирішення - Реферат

Проблемні питання формування суддівського корпусу та можливі шляхи їх вирішення - Реферат

протягом трьох днів до відповідного територіального управління ДСА для підготовкинеобхідних матеріалів. Під час прийняття заяви кваліфікаційною комісією до відома кандидата доводиться перелік документів, які він має подати до територіального управління ДСА, та забезпечується можливість ознайомитися з орієнтовним переліком питань щодо різних галузей права, з яких провадиться кваліфікаційний іспит, і темою письмового реферату. Впродовж 15 днів після цього кандидат подає до територіального управління ДСА за місцезнаходженням суду, де є вакансія, документи, перелічені у ст. 7 Указу (копія диплома, трудової книжки та ін.).
Підготовлені територіальним управлінням ДСА документи не пізніше 35 днів з дати подання кандидатом заяви надсилаються до тієї ж кваліфікаційної комісії суддів. Згодом остання повідомляє кандидата (звертаємо увагу - строк, протягом якого це має бути зроблено, не визначено) про дату й час складання іспиту. Після цього, за наявності необхідних документів, кваліфікаційна комісія викликає кандидата на засідання, де він складає іспит, за результатами якого комісія дає висновок про рівень його підготовки до судової роботи та рекомендацію щодо призначення на посаду судді. Після атестування всі документи стосовно кандидата кваліфікаційна комісія знову надсилає до територіального управління ДСА, яке в свою чергу повинно протягом трьох днів направити їх до ДСА України. Остання провадить перевірку правильності оформлення отриманих матеріалів (може повернути їх для дооформлення) і не пізніше 10 днів з дати надходження надсилає їх до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ).
Отримавши такі матеріали, ВРЮ перевіряє правильність оформлення та за необхідності дооформлює їх. Через деякий час (знову зауважимо - не визначено, який) кандидат запрошується на засідання її секції, де ще раз перевіряється рівень його знань з різних галузей права і, як вбачається з її "методичних рекомендацій", неабияких знань: з теорії держави і права, історії судочинства в Україні, конституційного, адміністративного, цивільного, кримінального, кримінально-процесуального, цивільно-процесуального, господарсько-процесуального права, судоустрою в Україні, про прокуратуру, з питань діяльності спеціалізованих судів, а також питань, які стосуються його реферату. Після цього (у невизначений строк) кандидат повторно запрошується на засідання ВРЮ, на якому її члени вирішують питання про внесення подання Президенту. Це подання разом із визначеними законом документами направляється Президентові України, який видає відповідний указ.
Значні ускладнення виникли й у забезпеченні своєчасного прийняття новопризначеними суддями присяги судді. Відповідно до вимог ст. 10 Закону "Про статус суддів" суддя складає присягу перед Президентом України. На її виконання Указом Президента від 11 травня 1999 р. № 493/99 "Про порядок складення присяги суддею, вперше призначеним на посаду" було затверджено Порядок, проте з різних причин забезпечити його виконання виявилось дуже складно. Так, на кінець 2003 р. значна кількість суддів не змогла своєчасно скласти присягу. У зв'язку з цим до зазначеного Указу були внесені зміни, й тепер за дорученням Президента судді можуть складати присягу (фактично так і відбувається) в присутності глави обласної державної адміністрації, членів відповідної ради суддів, голови відповідного апеляційного суду, суддів суду, до якого призначено суддю, та начальника територіального управління ДСА. Навряд чи можна вважати це нормальним явищем.
Що стосується безпосередньо процедури визначення рівня підготовки кандидата до роботи суддею, то вона також є невиправдано вимогливою та логічно непослідовною і заангажованою.
Згідно зі ст. 60 Закону "Про судоустрій України" та Указу Президента від 3 червня 2004 р. визначення рівня підготовки кандидата до роботи суддею покладено на відповідні кваліфікаційні комісії суддів. Як свідчить практика, в більшості випадків вони належним чином виконують свої функції, однак ще нерідко при атестуванні кандидатів на посаду судді наявні формалізм, поверховий підхід до оцінки їхніх знань та поданих рефератів. У результаті такі кандидати з'являються на засідання ВРЮ непідготовленими: елементарно не орієнтуються в чинному законодавстві (навіть щодо системи судів) та основних засадах судочинства, а подекуди - і в змісті своїх письмових робіт (рефератів). Непоодинокими є факти, коли кандидати подають реферати, не підготовлені самостійно, а взяті з різних джерел. Тому трапляються випадки, коли ВРЮ відмовляє кандидатам у направленні подання Президенту України на призначення суддею.
На жаль, донині залишився не регламентованим порядок проведення засідань кваліфікаційних комісій суддів загальних судів, а також кваліфікаційного іспиту. На якість атестування кандидатів впливає й те, що кваліфікаційні комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах і здебільшого занадто завантажені.
Нині в Україні діють дев'ять окружних кваліфікаційних комісій суддів загальних судів: Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Львівська, Одеська, Харківська та Автономної Республіки Крим, які розташовані у відповідних обласних центрах і м. Сімферополі, але не в кожній області. Як правило, через це членів комісії нелегко зібрати на її засідання. А потім це позначається на їхній роботі, в тому числі й атестації суддів на призначення їх на посаду вперше.
Непоодинокі випадки, коли такий складний механізм призначення судді на посаду вперше призводить до того, що суддю не призначають на посаду роками. А для деяких ця мрія може ніколи не здійснитися.
Не менш важкий шлях доводиться долати суддям і при обранні на посаду безстроково. Відповідно до вимог ст. 84 Закону "Про судоустрій України" їх атестує Вища кваліфікаційна комісія суддів України, діяльність якої в цій частині також не регламентована. Після атестації та направлення Головою Верховного Суду подання до Верховної Ради України вони проходять співбесіду в профільному комітеті Верховної Ради, де члени комітету - народні депутати - знову їх фактично атестують з питань різних галузей права та, за наявності відповідних документів, перевіряють якість їхньої роботи. Оскільки на цьому етапі також не регламентовано атестування судді, то йому можуть ставити різні запитання з будь-якої теми. Не важко уявити, що на такій співбесіді суддя почувається зовсім незахищеним. Проте і це ще не все. Вже давно укоренилася практика, що в той день, коли судді призначено співбесіду в комітеті, до останнього надходять скарги, які, як правило, стосуються розгляду цим суддею певних судових справ. Хоча такі скарги мають розглядатися в процесуальному порядку в судах вищого рівня, розгляд матеріалів щодо такого судді переноситься, а скарга направляється на перевірку до Ради суддів України на невизначений час. Усе це, до речі, дає можливість заблокувати "неугодних суддів". І такі приклади, на жаль, непоодинокі. Саме з цих
Loading...

 
 

Цікаве