WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Про судові доручення в кримінальній справі - Реферат

Про судові доручення в кримінальній справі - Реферат

слідства, а про необхідність збору нових доказів.
Окремі судові доручення свідчать про відверту правову неграмотність суддів. Ну як можна вимагати через судове доручення пред'явити обвинувачення за участю захисника? Чому не сам суд з'ясовує психічний стан підсудного, а доручає це слідчому? Подивись, читачу, на перелік інших вимог судів, і стане зрозумілим, що абсолютна більшість із них неправомірні, оскільки порушені в них питання мають вирішуватися в інший спосіб.
Запровадження можливості давати судові доручення органам слідства та органам, які займаються оперативно-розшуковою діяльністю, призводить до того, що суди знімають із себе обов'язок призначати експертизи та виконувати інші передбачені законом дії. Так, із 124 судових доручень, направленихсудами м. Києва, у 23 справах суди запропонували зібрати дані, що характеризують особу підсудного. Це дає підстави зробити висновок, що в процесі досудового слідства не виконуються елементарні вимоги закону щодо встановлення особи обвинувачуваного, але й суди не вважають за необхідне це робити. Деякі апеляційні суди зазначають, що іноді прокурори свідомо направляють на розгляд до судів кримінальні справи, які розслідувані неповно, з розрахунком на те, що неповнота та неправильність досудового слідства будуть усунуті судом саме шляхом направлення судових доручень.
Так, у справі шодо Н. та інших (Тростянецький районний суд Сумської області) за клопотанням прокурора було направлено судове доручення призначити товарознавчу експертизу та з'ясувати можливу причетність до злочину інших осіб, хоча вирішення цих питань було конче необхідним ще на стадії досудового слідства.
Відповідно до положень статей 303-315 КПК суд має право самостійно виконати такі дії, як допит свідків, експертів, проведення очних ставок, пред'явлення для впізнання, огляд місця події, огляд речових доказів і документів, проведення експертизи, витребування необхідних документів. Але в деяких випадках судді доручають у порядку, передбаченому ст. 3151 КПК, провадити такі дії, які можуть і повинні провадити вони самі під час судового засідання, що призводить до тяганини у розгляді справи.
Наприклад, Охтирський міський суд Сумської області у справі щодо С. та Б. давав доручення на витребування копії постанови про звільнення С. від покарання, долучення до справи позовних заяв потерпілих, які відповідали б вимогам ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, на проведення товарознавчої експертизи, перевірки факту можливого вчинення Б. іншого злочину. Ще приклади. Зарічний районний суд м. Сум у справі щодо Г. доручав допитати державного виконавця, дати оцінку показанням одного зі свідків, здійснити виїмку журналів вхідної кореспонденції Зарічного ВДВС. Ужгородський міськрайонний суд доручав Ужгородському МВ УМВС України в Закарпатській області призначити судово-медичну експертизу для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому. Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у справі за обвинуваченням Т. за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) доручав органу досудового слідства призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу щодо підсудної. Судакський міський суд Автономної Республіки Крим доручав слідчому відділу МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим надати суду протокол затримання підсудного Г., а також дані про вилучення його особистих речей, які не були долучені до справи під час досудового слідства. На жаль, таких прикладів багато.
Апеляційний суд Полтавської області обгрунтовано зазначив, що суди мають самостійно виконувати такі дії, як витребування довідок про судимість, про час роботи підсудного, розмір його заробітку, копії вироків та інші обставини, не пов'язані з виконанням слідчих дій чи оперативних заходів, а не направляти судові доручення. Водночас слід жорстко реагувати на дії прокурора та слідчого, які зобов'язані були долучити ці документи до справи на стадії досудового слідства.
Запровадження судових доручень призводить до прискорення досудового слідства, але водночас - і до тяганини в судах. Так, залежно від обсягу і складності слідчих чи оперативних дій, які необхідно виконати, строки виконання судових доручень встановлювалися від 7 днів до 2 місяців (суди Полтавської, Волинської областей), від 5 до 30 діб (суди Миколаївської області), до 1 місяця (суди Львівської області), від 3 до 15 днів (Армянський міський суд Автономної Республіки Крим), від 10 до 30 днів (суди Хмельницької області). Деякі суди не вказують в ухвалах строки виконання судових доручень (Новосанжарський та Хорольський районні суди Полтавської області). Часто строки виконання судових доручень порушуються. Наприклад, жодне судове доручення Апеляційного суду Донецької області не було виконане у встановлений 10-денний строк. 26 грудня 2003 р. Лебединський районний суд Сумської області у справі за обвинуваченням Н. за ч. 2 ст. 122 КК доручив слідчому відділу Лебединського МРВ УМВС України у Сумській області провести відтворення обстановки та обставин події у строк до 5 березня 2004 р., але матеріали на виконання судового доручення надійшли до суду лише 5 липня 2004 р. В провадженні Верхньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з 31 травня 2002 р. перебуває справа щодо Т. 3 липня 2002 р. суд дав доручення провести ряд слідчих дій. І лише 10 жовтня 2003 р. справу повернули до суду, але не всі слідчі дії були виконані, тому 30 червня 2004 р. суд повторно направив судове доручення, яке станом на 18 квітня 2005 р. не виконане. Фрунзенський районний суд м. Харкова 18 листопада 2004 р. у справі щодо Д. виніс постанову про доручення СВ Фрунзенського РВ ХГУ УМВС України у Харківській області подати в судове засідання протокол про затримання підсудного. Судове доручення було виконане лише 7 лютого 2005 р. Доручення Апеляційного суду Полтавської області у справі за обвинуваченням Г. і О. за ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153 КК виконувалося прокуратурою Полтавської області з 7 липня 2004 р. по 15 квітня 2005 р., хоча для його виконання надавався строк 1 місяць. У 12 справах суди Полтавської області направляли судові доручення повторно. За повідомленням Солом'янського районного суду м. Києва, із 71 судового доручення виконано лише 25.
Аналіз цих прикладів із судової практики свідчить про те, що неконкретність закону щодо як предмета судових доручень, так і часу їх виконання призводить до того, що на суд усе більше перекладаються невластиві йому функції, тобто ті функції, які покладені на органи слідства та прокурора, і що у визначенні часу на виконання судових
Loading...

 
 

Цікаве