WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Роль відновного правосуддя в концепції ювенальної юстиції - Реферат

Роль відновного правосуддя в концепції ювенальної юстиції - Реферат

рішення про примирення, оскільки при вирішенні питання застосування процедури медіації має враховуватись вільне усвідомлення волевиявлення сторін, що примиряються.
Законодавець цими положеннями КК зробив лише перший крок у напрямі реалізації механізму відновного правосуддя. Але ж у КПК на розвиток цих положень слід визначити: стадії, на яких можливе застосування цих механізмів, дії органів досудового слідства і суду при цьому, проблеми перебігів процесуальних строків.
А тому всі ці питання відновного правосуддя мають знайти вирішення у проекті КПК України, спеціальною частиною якого має стати відновний аспект правосуддя взагалі, і насамперед для неповнолітніх.
Невирішеним також залишається питання статусу органу, який буде здійснювати процедуру медіації. Аналізуючи світовий досвід щодо питання підпорядкування служб медіації, можна зазначити, що різні держави
по-різному вирішують цю проблему. Так, наприклад, в Австрії Департамент позасудового вирішення конфліктів Асоціації пробації та соціальної роботи є незалежною приватною організацією, яку субсидує Міністерство юстиції Австрії; в Чехії служба пробації та медіації є державною організацією та перебуває під юрисдикцією Міністерства юстиції цієї країни; у Фінляндії служби медіації фінансуютьмуніципалітети. Що стосується Польщі, то фінансування центрів медіації відбувається за рахунок місцевих органів влади, громадських організацій та фондів, а в Іспанії (Каталонії) послуги медіації між потерпілим і правопорушником фінансує Департамент юстиції Каталонії.
На нашу думку, перед внесенням змін до законодавства України слід запровадити експериментальну програму примирення потерпілого з неповнолітнім обвинуваченим (підсудним). І лише позитивні результати експерименту мають стати передумовою впровадження на законодавчому рівні програм відновного правосуддя в Україні.
Необхідно також відзначити, що оскільки злочинність у дитячому середовищі є дуже актуальним питанням, профілактична робота в цьому напрямі потребує вдосконалення. Зусилля слід зосереджувати на пошуку ефективних форм взаємодії державних і недержавних установ і організацій з метою виявлення глибинних процесів, які породжують злочинність неповнолітніх, адекватного реагування на них, попередження злочинів і їх профілактики, правового впливу на неповнолітніх, що вчинили злочини, та на осіб, які своїми діями сприяли антисоціальній поведінці підлітків, соціальної реабілітації неповнолітніх правопорушників й адаптації їх у суспільстві.
Виходячи з положень Конституції України та Конвенції ООН про права дитини у Законі України від 24 січня 1995 р. № 20/95-ВР "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" визначено правові основи діяльності органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку. Статтею 6 цього Закону передбачено створення при судах інституту судових вихователів для здійснення контролю за виконанням рішень щодо неповнолітніх, який діє згідно з положенням, яке затверджується Верховним Судом України, Міністерством юстиції України, Міністерством освіти України.
Наказом Верховного Суду України, Міністерства юстиції України та Міністерства освіти України від 15 листопада 1995 р. № 478/63/7/5 затверджено Положення про судових вихователів, відповідно до якого останні є працівниками суду.
Відповідно до цього Положення основними завданнями інституту судових вихователів є усунення причин і умов, які сприяли вчиненню протиправних дій, профілактика правопорушень; виховання неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом формування свідомого ставлення неповнолітніх до Закону та надання батькам (усиновителям) або опікунам (піклувальникам) допомоги у вихованні їхніх неповнолітніх дітей. Призначати судового вихователя можна лише за рішенням чи постановою суду в разі необхідності попередження бездоглядності та можливого вчинення правопорушення (рецидиву) неповнолітнім. Судовому вихователю передаються на виховання неповнолітні, які вчинили злочини, але звільнені від кримінального покарання за віком, або у зв'язку з недоцільністю застосування до них заходів кримінального покарання, якщо направлення їх до спеціальної виховної установи не є необхідним, та умовно засуджені або засуджені до мір покарання, не пов'язаних з позбавленням волі, або засуджені до позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку. У положенні про судових вихователів передбачено тісний зв'язок з іншими органами і службами у справах неповнолітніх.
У зв'язку з цим роль судового вихователя дуже важлива у подальшому формуванні свідомості неповнолітнього в повазі до дотримання законів та правосуддя. Постійний контроль за життям неповнолітнього, увага та надання постійної допомоги з боку судового вихователя мають на меті поступове відвернення підлітка зі шляху вчинення правопорушень і злочинів та виховання з колишнього злочинця законослухняного громадянина.
Незважаючи на те, що інститут судових вихователів на законодавчому рівні був затверджений ще в 1995 р., але до цього часу фактично так і не був запроваджений.
Для забезпечення діяльності судових вихователів чи інших подібних інститутів слід також створити належну правову базу, але не на рівні міжвідомчого наказу.
Водночас слід зазначити, що у зв'язку з прийняттям Закону від 7 лютого 2002 р. № 3018-ІІІ "Про судоустрій України" організаційне забезпечення діяльності судів, що відповідно до цього Закону становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, які спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя, покладено на Державну судову адміністрацію України.
З метою вироблення єдиних узгоджених пропозицій щодо механізму запровадження інституту відновного правосуддя в українському законодавстві була створена міжвідомча робоча група при Міністерстві юстиції України, до складу якої увійшли представники Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді, Державного департаменту України з питань виконання покарань та представники недержавних громадських організацій і науковців.
Loading...

 
 

Цікаве