WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Роль відновного правосуддя в концепції ювенальної юстиції - Реферат

Роль відновного правосуддя в концепції ювенальної юстиції - Реферат


Реферат на тему:
Роль відновного правосуддя в концепції ювенальної юстиції
Кілька останніх років широке коло вітчизняних фахівців вивчає питання щодо можливості та доцільності запровадження у нашій країні таких інститутів, як відновне правосуддя і ювенальна юстиція. На сьогодні українські правники й інші заінтересовані спеціалісти дійшли спільного висновку про необхідність запровадження зазначених інститутів у судову систему України, але різні позиції та підходи до здійснення правосуддя щодо неповнолітніх зумовили суперечки про те, якими саме вони мають бути.
Це дуже актуальне питання для України, оскільки стан підліткової злочинності в нашій країні викликає серйозну занепокоєність держави і суспільства та зумовлює потребу пошуку нових способів її попередження, вжиття додаткових заходів з боку державних органів і громадськості, які б сприяли поступовому скороченню злочинних проявів у середовищі неповнолітніх. Позитивним зрушенням, на нашу думку, є хоч і повільна, але доволі стійка трансформація системи правосуддя від превалювання каральної моделі правосуддя до реституційної та реінтеграційної моделей.
У багатьох країнах Європи успішно діють програми відновного правосуддя. Протягом останніх років активізувався рух щодо запровадження програм відновного правосуддя у країнах Східної і Центральної Європи, зокрема в Польщі та Росії. Набутий ними позитивний досвід дозволяє говорити про доцільність впровадження зазначених програм в Україні.
Відновне правосуддя базується на ідеях примирення конфліктуючих сторін, припинення самого конфлікту (виключаючи засудження та покарання винуватців конфлікту) шляхом взаємного вибачення, каяття у вчиненому, усвідомлення моральної та юридичної відповідальності за вчинений злочин і обов'язку відшкодування заподіяної жертві фізичної, моральної та матеріальної шкоди.
Інститут ювенальної юстиції було створено на принципах підвищеного юридичного захисту неповнолітнього, максимальної індивідуалізації судового процесу в ювенальному суді, широкого використання в процесі неюридичних спеціальних знань із залученням на допомогу суду відповідних фахівців. У механізмі відновного правосуддя також можна виявити дію цих принципів.
Намагання захистити неповнолітніх (особливо молодшого віку) від кримінального покарання є стійкою специфічною рисою ювенальної юстиції. Уже в пам'ятці римського права - Законах XII таблиць - з'явився термін "пом'якшення покарань". У процесі розвитку системи здійснення судочинства щодо неповнолітніх з'явилися поняття "вік кримінальної відповідальності", "пом'якшене покарання, виправдане неповноліттям", дій "без розуміння", що звільняють неповнолітнього від кримінальної відповідальності і покарання.
Правовий акт, у якому було постановлено утворити перший у світі ювенальний суд ("чиказький", або "іллінойський"), - Закон штату Іллінойс (США) від 2 липня 1899 р. - був спрямований на врятування дітей, що опинилися в небезпечному для їхнього життя і здоров'я середовищі (на вулиці, без даху над головою, без батьківського захисту та піклування). Такі підлітки-правопорушники в цьому Законі розглядалися насамперед як жертви названих негативних умов. Слід зазначити, що ефективність перших ювенальних судів у США, на їхній батьківщині, була настільки великою, що у Європі їх проголосили "американським дивом".
Відновне правосуддя співвідноситься з кількома науковими дисциплінами як правового, так і неправового характеру. Правові - це кримінальне право та кримінальний процес. Неправовою є психологія: загальна, соціальна, юридична. Кожна з цих галузей науки робить свій внесок у теоретичну базу відновного правосуддя. Саме тому варто висвітлити питання, нормами якої галузі права регулюється діяльність учасників відновного процесу.
Якщо говорити про кримінальне та кримінально-процесуальне право, то вони мають визначати головні засади примирення і відшкодування заподіяної шкоди (фізичної, матеріальної, моральної), оскільки її відшкодування є обов'язковою умовою примирення.
Аналізуючи чинне національне законодавство, можна зазначити, що на сьогодні у Кримінальному (далі - КК) та Кримінально-процесуальному (далі - КПК) кодексах є лише невелика частина нормативної бази цього виду правосуддя.
Принцип підвищеного правового захисту неповнолітніх у судовому процесі формувався історично й нині діє як механізм, що компенсує такі вікові труднощі підлітків, як неадекватна реакція на конфліктну ситуацію, відсутність життєвого досвіду у виборі правильної поведінки, можливий вплив негативного мікросередовища.
У КК передбачена можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям або у зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставах, наведених у статтях 45, 46 КК.
У положеннях ст. 45 КК передбачено звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. При цьому особа має бути такою, що вчинила злочин вперше, а злочин має бути невеликої тяжкості (міра покарання позбавлення волі до двох років або більш м'яке покарання). Головне - особа має щиро покаятися у вчиненні злочину, активно сприяти розкриттю злочину, а також повністю відшкодувати завдані нею збитки або усунути заподіяну шкоду.
Статтею 46 КК передбачено звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Ця стаття є закріпленням відомого зарубіжному законодавству інституту медіації як альтернативного способу врегулювання кримінально-правових конфліктів, в основу якого покладено посередництво у примиренні сторін. При цьому особа, як і в разі застосування ст. 45 КК, має бути такою, що вчинила злочин вперше, а злочин має бути невеликої тяжкості. Крім того, винний обов'язково має примиритися з потерпілим та відшкодувати завдані збитки або усунути заподіяну шкоду. Під примиренням слід розуміти досягнення угоди, яка фіксує примирення потерпілого та обвинуваченого (підсудного) і ту обставину, що потерпілий не заперечує проти звільнення винного від кримінальної відповідальності. Факт примирення потребує відповідного процесуального закріплення у матеріалах справи. Отже, медіація в ідеалі спрямована на примирення потерпілого та обвинуваченого (підсудного).
Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 66 КК щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку або
Loading...

 
 

Цікаве