WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття конституційного ладу України - Курсова робота

Поняття конституційного ладу України - Курсова робота

головна ознака правової держави. Основним завданням такої держави є формування цілісної системи національного законодавства, яка охоплювала б усі сфери життя суспільства, причому норми права мають бути рівні для всіх громадян. Тому, згідно зі ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина гарантуються.
Для правової держави характерні такі її взаємовідносини з громадянами, за яких держава, її органи, службові особи підкоряються всьому суспільству, відповідають перед людиною. Звідси - пріоритет особи у взаємовідносинах між людиною і державою.
Виходячи з цього, коли правова держава приймає закони вона покладає на себе обов'язки перед громадянами і повинна визначити конкретні правові види відповідальності державних органів і посадових осіб за свою діяльність. Держава, якщо вона правова, повинна нести перед народом політичну, правову і моральну відповідальність за повне виконання своїх обов'язків.
Згідно зі ст. 1 Конституції, Україна є соціальною державою, тобто такою, головним завданням якої є досягнення такої стадії прогресу, яка основана на закріплених правом принципах соціальної рівності, загальної солідарності та взаємної відповідальності. Соціальна держава покликана допомагати бідним, хворим, слабким, впливати на справедливий розподіл економічних благ в дусі принципу справедливості з метою забезпечення кожному гідних умов його життя.
Соціальна держава прагне забезпечити кожному громадянинові:
- необхідний прожитковий мінімум;
- соціальну рівність як альтернативу соціальній нерівності;
- соціальне забезпечення.
Засобами досягнення цього є соціальна політика держави, яка має визначатися у відповідних загальнодержавних програмах України [1, ч.6, ст.85] і являє собою частину загальної політики держави, що регулює відносини між соціальними групами, між суспільством у цілому та його членами, пов'язані зі змінами в соціальній структурі суспільства, зі зростанням добробуту громадян, покращенням їх життя, задоволенням їх матеріальних і духовних потреб, вдосконаленням способу життя.
Головне завдання соціальної політики - досягнення добробуту людини і суспільства, забезпечення рівних і справедливих можливостей розвитку особи.
Виходячи з цього завдання, основними принципами соціальної політики є:
- охорона праці і здоров'я людини (ч. 4 ст. 43 і ст. 49 Конституції);
- встановлення гарантованого мінімального розміру оплати праці, не нижчого від визначеного законом (ч. 4 ст. 43 Конституції);
- забезпечення державної підтримки сім'ї, материнства, дитинства, інвалідів та людей похилого віку (ч. 3 ст. 24 і ст. 46 Конституції);
- розвиток системи соціальних служб (ст. 46 Конституції);
- встановлення державних пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, які мають забезпечити рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом [1, ч.3].
ВИСНОВКИ
Отже, в юридичній наукці конституційний лад розглядають як сукупність правовідносин, що виникають у зв'язку із застосуванням норм конституції та інших джерел галузі конституційного права; як сукупність основоположних правовідносин, закріплених і нерідко спеціально виділених конституцією; як систему конституційних положень, здебільшого сутнісного характеру, які іноді наділені найвищим рівнем юридичної жорсткості. Більше того, деякі автори ототожнюють конституційний лад з державним ладом, визначаючи, що конституційний лад - це певна форма або відповідний засіб організації держави, закріплений у її конституції, яка забезпечує підпорядкованість держави праву і характеризує її як конституційну державу.
Однак, більшість теоретиків наголошують на тому, що конституційний лад не можна ототожнювати з державним ладом, оскільки на відміну від останнього він завжди передбачає наявність у державі конституції.
Конституційний лад може бути юридично проголошений, а фактично не існуватиме, оскільки з сьогодні на завтра автоматично його утворити неможливо. Становлення його залежить від певних чинників: рівня розвитку демократії, економіки, права тощо.
Із загального поняття "конституційна держава" випливає і визначення конституційного ладу даної держави. Проте, конституція закріплює внаслідок свого призначення лише основи конституційного ладу, які є відправними для організації та діяльності держави.
Таким чином, основи конституційного ладу України - це основоположні принципи організації та діяльності держави, які визначають форму і засоби організації Української держави, забезпечують людині та громадянину права і свободи та характеризують її як конституційну державу. Конституція України закріплює за народом виключне право визначати і змінювати конституційний лад. Інакше кажучи, тільки з волі народу, виявленої на всеукраїнському референдумі, можлива зміна принципів організації та функціонування механізму держави.
Отже, загальні засади, як форма вираження конституційного ладу України, визнають як першооснову людину і громадянина, їх права і свободи, що є базою закріплення основних принципів конституційного ладу, на підставі яких будується державний лад (устрій) та основи громадянського суспільства в Україні. Окрема увага приділяється в Конституції захисту конституційного ладу України. Українська держава захищає конституційний лад і забезпечує його стабільність.
Характеризуючи державу як соціальну, Конституція передбачає орієнтацію на здійснення широкомасштабної та ефективної політики, виявом чого є забезпечення прав людини, формування доступних для різних верств систем освіти, охорони здоров'я і соціального захисту, підтримки малозабезпечених прошарків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України: Прийнята на 5-тій сесії ВРУ 28 червня 1996 року. - К.: Юрінком, 1996.
2. Коментар до Конституції України: Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. - К., 1998.
3. Конституційне право України /за ред. док. юр. наук проф. В. Ф. Погорілка. - К., 1999.
4. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навч. посібник. Ч.1. - К., 2000.
5. Погорілка. - Київ: Наук. думка, 2001.
6. Кушніренко О.Г., Слінько Т.М., Веніславський В.Ф. Конституційне право України в схемах і дефініціях. - Х., 2003.
7. Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. - К., 2000.
8. Основи правознавства / За ред. І.Б.Усенка. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун",
2003. - 416 с.
9. Опришко В. Конституція України - основа розвитку законодавства //
Право України. - 2002. - № 8. - С.14-17.
10. Охримович Ю. Теорія права. - К., 1994.
11. Правознавство: Підручник / За ред.В.В.Копєйчиков. - К., 2002.
12. Проблеми теорії держава і права. - К., 1999.
13. Скакун О.Ф.Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656 с.
14. Теория государства и права / Под ред. В.М.Корельского и В.Д.Перевалова. - М., 1997.
15. Тодика Ю.М. Конституція України: проблеми теорії і практики: Монографія. - Х., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве