WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Спадкування за законом - Реферат

Спадкування за законом - Реферат

братів, сестер, діда та бабу.
Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом або жоден із спадкоємців не прийняв спадщини, чи всі спадкоємці позбавлені спадщини за заповітом, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави (ст.524 ЦК України).
Отже, держава - це також спадкоємець за законом. Однак право на одержання спадщини у держави виникає при відсутності будь-яких інших спадкоємців або за наявності інших умов, зазначених у статті 524 ЦК України.
По праву представлення успадковують лише онуки, правнуки спадкоємця та прямі низхідні нащадки усиновлених.
Діти ж інших спадкоємців за законом (наприклад, діти братів та сестер) у разі смерті останніх до відкриття спадщини, до спадкування по праву представлення не закликаються.
4. Розподіл майна померлого між спадкоємцями
при спадкуванні за законом
При спадкуванні за законом спадкове майно ділиться на рівні частини між особами, які закликані до спадкування у порядку черговості. Наприклад, після смерті Н. залишилася дружина, двоє дітей та брат померлого. Право на одержання спадщини у цьому випадку мають дружина і двоє дітей, оскільки вони є спадкоємцями першої черги. Спадкове майно буде розділене між ними на рівні частини, тобто кожний з них має право на одержання 1/3 частини спадщини. Брат не буде закликаний до спадкування, оскільки він є спадкоємцем другої черги.
Коли хтось із спадкоємців не прийме спадщини, тоді його частка переходить до інших спадкоємців, закликаних до спадкування.
Проте, перш ніж визначити конкретно частку кожного із спадкоємців, слід встановити, яке майно належало померлому, зокрема, треба визначити частку дружини (що лишився в живих) у майні, яке було спільно придбане подружжям під час сумісного життя, і виключити цю частку з складу спадкового майна.
Наприклад, коли під час сумісного життя подружжя придбало будинок, то після смерті одного з них треба визначити, яка частка в праві власності на будинок належала померлому, і тільки в цій частині і відкривається спадщина. Це стосується й іншого майна.
Правило згідно з яким спадкове майно при спадкуванні за законом ділиться на рівні частини між особами, закликаними до спадкування, не застосовується лише в двох випадках.
Перший випадок стосується розподілу майна між онуками та правнуками. Онуки та правнуки можуть не одержати частку, рівну часткам інших спадкоємців. Як уже зазначалося, онуки та правнуки закликаються до спадкування з іншими спадкоємцями першої черги лише тоді, коли на момент відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, який мав би одержати спадщину. При цьому згідно з статтею 529 ЦК України вони успадковують по-рівну в тій частці, що належала б при спадкуванні за законом їхньому померлому родителю.
Наприклад, якщо після смерті громадянина Н. залишились дочка і троє дітей померлого раніше сина, то ці троє онуків поділять між собою частку їх померлого батька (тобто половину спадкового майна) і таким чином кожний з них одержить по І/ 6 частині спадкового майна, дочка ж одержить половину спадщини. Діти ж дочки взагалі до спадкування закликані не будуть.
Другий випадок стосується предметів домашньої обстановки та вжитку.
Законодавством України встановлені особливі правила щодо спадкування предметів домашньої обстановки та вжитку. Відповідно до статті 533 ЦК України предмети звичайної домашньої обстановки і вжитку переходять до спадкоємців за законом, які проживали спільно з спадкодавцем не менше одного року до його смерті незалежно від черги цих спадкоємців і належної їм спадкової частини.
Так, громадянин Н. проживав зі своїм братом. Діти Н. - дочка та син - проживали окремо від свого батька. Після смерті Н. всі предмети звичайної домашньої обстановки і вжитку перейдуть до його брата, незважаючи на те що брат є спадкоємцем другої черги, а діти - спадкоємці першої черги. Решта майна (яка не належить до предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) буде поділена в рівних частках між дочкою і сином спадкодавця, оскільки вони як спадкоємці першої черги закликаються до спадкування.
Норма статті 533 ЦК України спрямована на захист інтересів членів сім'ї, які проживали разом із спадкодавцем.
Зрозуміло, що короткий строк проживання спільно зі спадкодавцем (наприклад, протягом кількох тижнів чи місяців) не може створювати будь-яких переваг для такого спадкоємця щодо спадкування предметів домашньої обстановки і вжитку. Треба визнати цілком обгрунтованим і доцільним встановлення у законодавстві річного строку, який (як мінімум) повинен прожити спадкоємець спільно зі спадкодавцем для того, щоб одержати переваги в спадкуванні зазначених предметів.
Для визнання спадкоємця таким, який проживав спільно зі спадкодавцем, достатньо встановити факти їхнього сумісного проживання в одній кімнаті чи в одній квартирі (строком не менше одного року) та спільного користування предметами домашньої обстановки і вжитку.
До предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку належать речі, що призначені служити задоволенню звичайних, повсякденних потреб громадян, тобто це меблі, посуд тощо.
До предметів домашньої обстановки і вжитку не належать житлові будинки, дачі, автомашини, човни, предмети, що були необхідні спадкодавцю для здійснення його професійної діяльності (рояль, гітара), вироби з дорогоцінних металів, твори мистецтва, що мають художню чи історичну цінність, валютні цінності, вклади в банку, гроші, одяг та взуття померлого.
При наявності сумнівів питання щодо того, чи можна віднести ту чи іншу річ до предметів домашньої обстановки і вжитку, вирішує суд.
Коли серед спадкоємців за законом відсутні такі, які б проживали спільно зі спадкодавцем, все майно, в тому числі і предмети домашньої обстановки і вжитку, ділиться на рівні частки між усіма спадкоємцями, закликаними до спадкування в порядку черговості.
Особливу групу спадкоємців померлого складають так звані утриманці, тобто особи, які єнепрацездатними за віком чи за станом здоров'я і перебувають на утриманні спадкодавця не менше року до відкриття спадщини.
Утриманці не мають своєї постійної черги - вони призиваються до спадкування разом з тією чергою, яка отримує спадщину. Скажімо, якщо після смерті батька залишився його син (спадкоємець першої черги) і утриманець, то утриманець призивається до спадкування разом із спадкоємцем першої черги. Якщо ж до спадкування призивається, скажімо, брат померлого (спадкоємець другої черги), то утриманець отримує спадщину разом із спадкоємцем другої черги.
Непрацездатними вважаються: подружжя чоловічої статі по досягненню ними 60 років та жіночої статі по досягненню 55-літнього віку, незалежно від того, настало у них право на пенсію чи ні; неповнолітні діти до 16 років, а ті, які навчаються, - до 18 років, а також подружжя чи діти інваліди І-ІІІ групи, незалежно від того, була їм призначена пенсія чи ні.
В літературі свого часу висловлювалася точка зору відносно того, що немає підстав прираховувати до непрацездатних осіб в розумінні спадкового права інвалідів III групи, оскільки практично всі вони працюють.
Утриманець набуває право на спадщину, якщо він став непрацездатним до моменту смерті спадкодавця, і фактично перебував на його утриманні не менше одного року.
Якщо ж особа, яка мала право бути на утриманні спадкодавця, фактично цим правом не скористалася, то вона позбавляється можливості претендувати на спадщину як утриманець. Скажімо, у відповідності із ст. 32 Кодексу про шлюб та сім'ю України, колишня дружина має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною протягом року після розірвання шлюбу. Але якщо така особа після розірвання шлюбу не скористалася цим правом і з позовом до суду про стягнення аліментів на своє утримання не зверталася, то ця особа не може вважатися утриманкою померлого.
Непрацездатність утриманця за віком, перевіряється за паспортом, свідоцтвом про народження; непрацездатність за станом здоров'я - по пенсійній книжці або довідці, яку видав відповідний орган медико-соціальної
Loading...

 
 

Цікаве