WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Система законодавства України про інтелектуальну власність - Реферат

Система законодавства України про інтелектуальну власність - Реферат

її цивільного правотворення інтелектуальна власність на наукове відкриття є незахищеною.
Зрозуміло, що відсутність державної реєстрації відкриттів у даний час зумовлена перш за все відсутністю нормативно-правової бази. Виходячи із зазначеного, а також у зв'язку з тим, що законодавець у цьому відношенні не зробив жодного кроку, назріла потреба в урегулюванні даної правової проблеми шляхом відпрацювання проекту нового Закону України "Право інтелектуальної власності на наукове відкриття" та прийняття його ВР.
Відомо, що ст. 514 "Права автора на відкриття" (розділ 5 "Право на відкриття") в Цивільному кодексі УРСР 1963 р. (далі - ЦК УРСР) було передбачено право автора відкриття вимагати визнання його авторства та пріоритет відкриття, що посвідчувалося дипломом. Старий кодекс не регулював правові відносинита не здійснював захист права на відкриття. Натомість кодекс посилався на "Положення про відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції", який був затверджений Радою Міністрів Союзу РСР. Це положення фактично мало силу закону і регулювало правові відносини між державою та автором. Слід зазначити, що в самій назві даного Положення пріоритет надається саме відкриттю як такому, що має більш важливе значення, ніж винахід чи раціоналізаторська пропозиція. І це не випадково. У коментарі до ст. 514 ЦК УРСР викладено: "Право на відкриття відноситься до наукових досягнень...".
Необхідно зазначити, що ЦК УРСР не давав гарантій захисту прав автора відкриття як на інтелектуальну власність, а лише надавав право вимагати визнання авторства та пріоритет відкривача.
Разом із тим, було досить чітко регламентовано процес надання таких прав: подача заявки, проходження попередньої експертизи даної заявки, прийняття Держкомітетом рішення щодо її публікації. І тільки після спливу річного терміну публікації заявки на відкриття, протягом якого вона не буде опротестована, Держкомітет надавав автору (кожному із співавторів) диплом, який засвідчував право автора на наукове відкриття.
Визнання відкриття, його реєстрація та видача диплому могли бути опротестовані приватною або юридичною особою, але лише на підставі невідповідності положення вимогам, яким має задовольняти відкриття. Крім того, автору відкриття надавалося право назвати його своїм іменем або дати йому спеціальну назву.
При визнанні відкриття воно вносилося до державного реєстру СРСР, про що робилася публікація в офіційному бюлетені "Відкриття, винаходи, промислові зразки, товарні знаки".
Вітчизняний законодавець, у ст. 457 ЦК посилаючись на те, що право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється в порядку, встановленому законом, має на увазі те, що необхідно розробити проект такого закону і прийняти його найближчим часом, оскільки цивільно-правові відносини щодо захисту прав інтелектуальної власності на відкриття на сьогодні в нашій державі є зовсім не врегульованими. Тобто не існує будь-яких чинних нормативних актів, які б регулювали договірні відносини між авторами та їх користувачами.
Нині чинний ЦК у ст. 457 дає визначення: "Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання".
Таким чином, на відміну від інших видів інтелектуальної власності, що належать до цієї групи (таких як винаходи, корисні моделі та промислові зразки, нові сорти рослин та на нові породи тварин), відкриттям є те, що вже існує й існувало в матеріальному світі, але про його існування до цього ще ніхто не знав.
Тобто автор відкриття побачив і відкрив те, що до цього часу ще не було відомо світу, тоді як винахід, корисна модель і промисловий зразок, нові сорти рослин та нові породи тварин створюються розумовою працею автора за допомогою його інтелекту. Безперечно, відкриття є наслідком розумової праці потужного інтелекту, який дає можливість побачити в навколишньому світі те, що до цього ще ніхто не зумів побачити. Відкриттям є те, що вносить докорінні зміни в рівень наукового пізнання і свідомість людини, а тому відіграє надзвичайну роль у розвитку всього людства.
Уявіть собі, що людством ще до цього часу не відкрито радіохвилі або не відкрито періодичну таблицю Менделєєва. У зв'язку з цим виникає запитання: на якому рівні розвитку знаходилася б цивілізація, якби не були здійснені лише ці два відкриття? Ось чому відкриття має таке важливе значення.
На підставі цього закономірно у правовому полі відвести належне місце захисту прав інтелектуальної власності на відкриття. Мається на увазі створення нормативно-правової бази, яка дозволить "засвітити зелене світло" інтелектуальному потенціалу нашого народу. Саме тому належний захист права інтелектуальної власності взагалі та захист права на інтелектуальну власність права на відкриття зокрема, на сьогодні є надзвичайно важливим.
Всі види інтелектуальної власності створюються. На відміну від них, лише відкриття здійснюються.
Виходячи з цього, слід замислитися над тим, чи не слід віднести відкриття як вид інтелектуальної власності до окремої (уособленої) групи прав інтелектуальної власності.
3. Досягнення нацзаконодавства про охорону інтелектуальної власності за 2004 рік
Підбиваючи підсумки року, що минув, можна констатувати: він позначився розвитком правового поля в царині охорони прав інтелектуальної власності, що пов'язано із набранням чинності Цивільним кодексом України. Розширення спектра об'єктів інтелектуальної власності, адаптація національної термінології до загальноприйнятих міжнародних понять та вдосконалення можливості власників захистити свої права інтелектуальної власності в суді є основними досягненнями нового Цивільного кодексу.
Новелою законодавства про інтелектуальну власність стало введення у Цивільний кодекс спеціальної глави, присвяченої праву на комерційне найменування. Таким чином, внаслідок врегулювання Цивільним кодексом питання про право інтелектуальної власності на комерційне найменування з 1 січня 2004 р. втратило силу Положення про фірму, затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР від 22 червня 1927 р. Призначення комерційного найменування полягає в можливості вирізнення однієї особи з-поміж інших та запобіганні введення в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Сформулювавши положення ст. 489 ЦК про те, що право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, чи є комерційне найменування частиною торговельної марки, законодавець імплементував у Кодекс ст. 8 Паризької конвенції про
Loading...

 
 

Цікаве