WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Система законодавства України про інтелектуальну власність - Реферат

Система законодавства України про інтелектуальну власність - Реферат

інтелектуальної власності і творчим джерелом подальшого удосконалювання цивільних відносин у цій сфері відповідними законами й іншими нормативно-правовими актами.
2. Удосконалення національного законодавства
у сфері захисту прав інтелектуальної власності
В чинному ЦК норми права щодо захисту об'єктів права інтелектуальної власності, крім книги Четвертої "Право інтелектуальної власності", визначено у главі 15 "Нематеріальні блага" книги Першої, у главі 75 "Розпорядження майновими правами інтелектуальноївласності" та в главі 76 "Комерційна концесія", що належать до книги П'ятої ЦК. Крім того, в розділі III "Майнова основа господарювання" міститься глава 16 "Використання у господарській діяльності права інтелектуальної власності".
Безперечно, стверджувати, що прийнятий ЦК є вершиною успіху законодавчого процесу у сфері цивільного законодавства, на даному етапі правотворення неможливо. Та головне (і це не викликає жодних сумнівів), ЦК є базовою основою для подальшого удосконалення цивільного законодавства в Україні, що намагається йти шляхом демократичного розвитку. Процес становлення і розвитку держави з часом внесе відповідні корективи й поправки до чинного нині цивільного законодавства, і поступово в нашій державі буде створено належну систему охорони інтелектуальної власності на рівні найбільш розвинених країн світу. Тоді Україна матиме змогу приєднатися до міжнародних конвенцій і договорів, до яких вона ще не приєдналася.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), членом якої є Україна, поділяє інтелектуальну власність на дві групи прав - промислову власність і авторське право. Новий ЦК поділяє інтелектуальну власність на три групи прав: авторське право та суміжні права, право промислової власності, право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.
На думку деяких науковців, в Україні до зазначеної класифікації слід віднести ще й четверту групу інтелектуальної власності, яку вони називають "нетрадиційні об'єкти". Думаю, на це слід зважити, і мати певне уявлення про право на існування четвертого інституту права інтелектуальної власності. Основою для створення проекту книги Четвертої ЦК "Право інтелектуальної власності" стали цивільно-правові норми пакету законів про інтелектуальну власність, які були прийняті в Україні за роки її незалежності. Це, зокрема, Закони України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 р. № 3687-XII, "Про охорону прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993 р. № 3688-XII, "Про охорону прав на сорти рослин" від 21 квітня 1993 р. № 3116-XII, "Про племінне тваринництво" від 15 грудня 1993 р. № 3691-XII, "Про охорону прав на знаки товарів і послуг" від 15 грудня 1993 року № 3689-XII, "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII, "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" від 5 листопада 1997 р. № 621/97-ВР, "Про науково-технічну інформацію" від 25 червня 1993 р. № 3322-ХII, "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7 червня 1996 р. № 236/96-ВР та ін.
Слід зазначити, що деякими постановами Кабінету Міністрів України (далі - КМ України) частково відпрацьовані механізми реалізації цих законів. Так, охорона авторського права та суміжних прав здійснювалася Законом України "Про авторське право та суміжні права" вiд 23 грудня 1993 р. № 3792-XII. Відповідно, КМ України прийняв дві постанови - "Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва" вiд 18 листопада 1994 р. № 784 та "Про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва" вiд 18 липня 1995 р. № 532.
Весь перелік законів та інших нормативних актів про захист прав інтелектуальної власності, які тією чи іншою мірою стосувалися захисту права інтелектуальної власності, є занадто довгим, але всі вони стали основою для створення цивільно-правової бази книги Четвертої ЦК "Право інтелектуальної власності". Цивільно-правові норми, що стосуються права інтелектуальної власності, були вилучені з цих законів та інкорпоровані до нового ЦК. І це закономірно, оскільки правова охорона права інтелектуальної власності за своєю юридичною природою має здійснюватися в комплексі. ЦК на сьогодні є саме таким комплексним нормативно-правовим актом. У ньому усунуто більшість суперечливих положень та узгоджено суперечливі форми, що діяли в зазначених законах. Разом із тим в ньому містяться посилання на окремі закони, які ще не прийняті ВРУ, але мають бути прийнятими, і разом із ЦК регулюватимуть цивільно-правові відносини у сфері прав інтелектуальної власності.
Відповідно до норм права, затверджених у ЦК, в законах мають продовжувати діяти норми у сфері інтелектуальної власності, але у зміненому вигляді, оскільки норми генерального закону є сильнішими за норми спеціального, і між ними не має бути розбіжностей.
Разом із тим слід зазначити, що незважаючи на значні досягнення ВРУ в цивільному правотворенні, нормативно-правова база нині чинного цивільного законодавства ще далеко не досконала. На сьогодні вона є широким полем діяльності як для фахівців, так і для всього законодавчого органу, яким є Верховна Рада. Значною мірою це стосується і захисту прав інтелектуальної власності.
Безперечно, створена нормативно-правова база в цілому вирішує питання, пов'язані з наданням захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, що пов'язані з їх використанням. Разом із цим цілий ряд положень у правовому аспекті нині чинного цивільного законодавства ще не врегульований.
У зв'язку із цим нагальною необхідністю стає розроблення і прийняття окремих законів про інтелектуальну власність. Адже ЦК не бере всіх об'єктів інтелектуальної власності під свою охорону, а це в свою чергу пов'язано з тим, що жоден кодекс чи закон не може передбачити всіх випадків виникнення результату творчої діяльності суб'єкта права і, як наслідок, не може своєчасно взяти їх під свою охорону.
Таким чином, правову охорону інтелектуальної власності закон може надавати не завжди, а лише у передбачених самим законом випадках.
Сьогодні до чинного ЦК включено главу 38 "Право інтелектуальної власності на наукове відкриття", яка складається з двох статей - "Поняття наукового відкриття" та "Право на наукове відкриття", де у ст. 457 дається визначення наукового відкриття, а ст. 458 визначено, що право на наукове відкриття охороняється в порядку, встановленому законом. Тобто нині чинний ЦК прямо посилається на закон, який має охороняти право власності на наукове відкриття, але якого поки що не існує навіть у проекті. Таким чином, положення глави 38 ЦК мають декларативний характер, а тому на даному етапі розвитку держави та
Loading...

 
 

Цікаве