WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Право інтелектуальної власності - Курсова робота

Право інтелектуальної власності - Курсова робота

матеріальних носіях (наприклад, наявність запису виконання на магнітних плівках, касетах, видеоплівках);
3) здійснювати виконання, можливо повторно, нескінченно, перед практично необмеженою аудиторією і без живої участі самого виконавця.
3.4 Суб'єкти суміжних прав
Суб'єктами суміжних прав являються:
1) виконавці (актори, музиканти, режисери, диригенти і т.д.) ;
2) виробники фонограм (особи, котрі першими виконали звуковий запис виконання) ;
3) організації ефірного або кабельного віщання (ті, що самі або за замовленням створили передачу і за рахунок яких створена передача).
Суб'єкти суміжних прав повинні мати договір з автором твору, а виробники фонограм і організації ефірного і кабельного віщання - ще й договір з виконавцем. Всі суб'єкти суміжних прав мають виключне право на використання твору (виконання, постановки, фонограми, передачі). Це означає, що інші особи повинні одержувати дозвіл на первинний запис виконання, постановки, передачу в ефір або по кабельній мережі від суб'єктів цих прав. Вони дають також дозвіл на відтворення фонограми, додатки до неї, переробку і ряд інших дій. Суб'єкти суміжних прав мають також право на винагороду. Ці права регулюються за допомогою договорів із користувачами, а збір і виплата винагороди - спеціальними організаціями, що керують суміжними правами, які створюються їхніми суб'єктами. Термін дії суміжних прав - 50 років.
Винятками є випадки, коли припускається використання записів виконання, постановок, фонограм, програм передач транслюючих організацій без одержання дозволу (без згоди) їхніх суб'єктів. Це допускається при:
1) використанні винятково з метою навчання і наукового дослідження ;
2) для цитування у формі невеликих уривків в інформаційних цілях ;
3) включення в огляд про поточні події невеликих уривків; використання в особистих цілях.
4. Цивільно-правові засоби захисту авторських і суміжних прав
До загальногромадянських засобів відносяться :
1) визнання права;
2) відновлення права;
3) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
4) відшкодування збитків;
5) визнання угоди (договору) недійсним;
6) стягнення особливої неустойки при невчасній оплаті.
Особливі (додаткові) засоби захисту, передбачені спеціальним (авторським) законодавством :
1) стягнення прибутку, отриманого порушником внаслідок порушення авторських або суміжних прав;
2) виплата компенсації в сумі від 10 до 50 тис. мінімальних розмірів оплати праці (конкретний розмір визначається судом).
Будь-який з цих заходів потерпілий вибирає сам, але замість відшкодування збитків.
Терміни охорони суміжних прав встановлені ст.38 даного Закону. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років після першої фіксації виконання або постановки. Особисті права виконавців охороняються безстроково.
Права виробників фонограм охороняються протягом 50 років після першого опублікування фонограми, а якщо вона не була опублікована, то протягом 50 років після першої фіксації звукового запису.
Організації ефірного віщання користуються зазначеними правами протягом 50 років після першої передачі в ефір або по кабельній мережі.
Перераховані терміни починають стікати з 1 січня року, що слідує за роком, у якому мали місце дані юридичні факти.
До спадкоємців виконавця і правонаступникам виробників фонограм і організацій віщання переходить право дозволяти або забороняти використання виконання, фонограми, передача в ефір і по кабельній мережі, а також право на одержання винагороди в період частини терміну, що залишилася.
Виникнення і здійснення авторських і суміжних прав не потребує виконання яких-небудь формальностей (ст. 19, 31 Закону "Про авторське право і суміжні права"), оскільки тут охороняється насамперед форма твору, і для визнання творчого твору об'єктом авторського або суміжного права достатньо вираження його в будь-який об'єктивній формі, що дозволяє відтворювати результат творчості.
У цьому складається їхня відмінність від інших об'єктів інтелектуальної власності, охорона яких припускає дотримання спеціального порядку визначення пріоритету, перевірку новизни і встановлення особливого режиму використання. Тому термін "промислова власність" рекомендується можливим для вживання в двох значеннях: у вузькому значенні, коли в це поняття включається право на винахід, корисну модель і промисловий зразок (патентне право), і в широкому значенні, тобто усі види інтелектуальної власності, за винятком авторських і суміжних прав, як-от всі ті, що підпадають під охорону після попереднього формального закріплення пріоритету.
5. Право на відкриття
Відкриттям визнається запровадження невідомих раніше об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, що вносять докорінні зміни в рівень пізнання.
Автором відкриття признається громадянин, що зробив заявку, котра відповідає запропонованим вимогам.
У відповідності зі ст.514 ЦК України автору відкриття належить комплекс особистих немайнових і майнових прав. Автор відкриття має право вимагати визнання його авторства і пріоритету у відкритті, що засвідчуються дипломом, він має право на присвоєння відкриттю свого імені або спеціальної назви, що вказується у дипломі на відкриття. Автор відкриття має право на винагороду, виплачувану йому при одержанні диплома, а також на ряд пільг, зокрема, право на додаткову житлову площу, на яку автор відкриття має право нарівні з науковцями.
Про відкриття робиться запис у трудовій книжці автора.
Право одержати диплом мертвого автора відкриття, а також винагорода переходить у спадщину (ст. 515 ЦК). Спори про авторство (співавторство) на відкриття вирішуються судом (ст. 516 ЦК).
5.1 Патентне право (промислова власність)
Це інститут цивільного права, що регулює відношсини, пов'язані з технічною творчістю.
На відміну від авторського права патентне право реалізується в іншій сфері творчості. Об'єкти технічної творчості пов'язані з природними законами матеріального світу; вони не відбивають індивідуальність їхнього творця в такому ступені, як об'єкт авторського права. В силу цього об'єкти технічної творчості є відтворювані, вони можуть бути створені незалежно одне від одного самостійно, різними особами і тому вимагають формального офіційного закріплення. Крім того, результати технічної творчості спрямовані на рішення практичних задач - мають прикладне
Loading...

 
 

Цікаве